Рішення № 66485346, 17.01.2017, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/8737/16-ц

Категорія 1

Р І Ш Е Н Н Я

(ЗАОЧНЕ)

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2017 року Подільський районний суд міста Києва

в складі:

головуючого - судді - Неганової Н.В.

при секретарі - Савіцькому Я.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Дениса Михайловича, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, який під час розгляду справи уточнив, посилаючись на те, що 01.06.2016 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щелков Д.М. на підставі договору іпотеки №3973 від 05.12.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюк О.Б., зареєстрував за ТОВ «Кей-Колект» право власності на квартиру АДРЕСА_1, яка належала позивачу на праві приватної власності, а також за номером запису про обтяження 14829246 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.06.2016 року вніс запис про обтяження - заборону на нерухоме майно ОСОБА_1 Позивач вважає проведену вищезазначену державну реєстрацію речового права незаконною і такою, що порушує його право власності на житло. Так, рішення про проведення вказаної державної реєстрації прав та їх обтяжень нотаріус приймав на підставі договору іпотеки №3973 від 05.12.2007 року, відповідно до якого позивач - іпотекодавець передав в іпотеку АКІБ «УкрСиббанк» - іпотекодержателю квартиру АДРЕСА_1. Розділом 5 «Застереження про задоволення вимог іпотекодержателя» вказаного договору іпотеки передбачено, що позасудове врегулювання здійснюється одним із способів звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: 5.2.1. Передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку»; 5.2.2. Отримання іпотекодержателем права продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу від імені іпотекодавця на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку». Позивач зазначає, що окремий договір про задоволення вимог іпотекодержателя відсутній, а тому звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання відбулось з порушенням умов договору іпотеки, Закону України «Про іпотеку» та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Крім того, позивач не отримував письмову вимогу про усунення порушення, що передбачено ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку». Позивач вважає, що внаслідок таких дій відповідача були порушені його конституційні права на власність та житло. ОСОБА_1 просить відновити становище, яке існувало до порушення, та скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Д.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 29916329 від 06.06.2016 року о 13:38:09 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 940119851101, номер запису про право власності 14829231, дата та час державної реєстрації 01.06.2016 року 14:32:13) за ТОВ «Кей-Колект» (код ЄДРПОУ 37825968) на об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1, а також скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 29916329 від 06.06.2016 року 13:38:09, номер запису про обтяження 14829246, стягнути з відповідача судові витрати.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в якій він також зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання неодноразово не з'явився, про причини неявки не повідомив, тому суд вважав за можливе розглядати справу за його відсутності і ухвалити заочне рішення.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 05.12.2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» (тепер - ПАТ «Укрсибанк») та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №11263424000, а також договір про надання споживчого кредиту №11263445000.

В забезпечення виконання грошових зобов'язань за цими договорами 05.12.2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» (тепер - ПАТ «Укрсибанк») та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюком О.Б. та зареєстрований в реєстрі за №3973.

Відповідно до вказаного договору іпотеки ОСОБА_1 - іпотекодавець передав в іпотеку АКІБ «Укрсибанк» - іпотекодержателю належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 (а.с.6-8-копія договору).

У зв'язку з посвідченням договору іпотеки нотаріус Калінюк О.Б. наклав заборону відчуження зазначеної в договорі іпотеки квартири до припинення чи розірвання договору (зареєстровано в реєстрі за №290).

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна від 06.06.2016 року №69726173 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Д.М. внесено запис про право власності №14829231 щодо реєстрації за ТОВ «Кей-Колект» права власності на квартиру АДРЕСА_1. Підставою виникнення права власності зазначено договір іпотеки від 05.12.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюком О.Б. і зареєстрований за №3973 (а.с.18-20). Підставою внесення запису зазначено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 29916329 від 06.06.2016 року 13:38:09. Також приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Д.М. внесено запис про обтяження 14829246 - заборону на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 (а.с.18-19).

Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

В ст. 1 Закону України «Про іпотеку» зазначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (ст. 3 Закону України «Про іпотеку»).

Положеннями ст. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з ст. 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Відповідно до положень ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Право власності підлягає державній реєстрації (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Нотаріус відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є державним реєстратором.

Державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації (ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

З листів ТОВ «Кей-Колект» від 18.04.2014 року та 15.01.2015 року (а.с.16, 17) вбачається, що на підставі договору факторингу №1 від 12.12.2011 року ПАТ «УкрСиббанк» відступило ТОВ «Кей-Колект» право вимоги за кредитним договором №11263424000 від 05.12.2007 року та договором забезпечення.

Оскільки позивачем заборгованість за кредитним договором не була погашена, ТОВ «Кей-Колект» звернуло стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, за ТОВ «Кей-Колект» на підставі договору іпотеки від 05.12.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюком О.Б. і зареєстрованого за №3973, відповідачем було зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до розділу 5 вищевказаного договору іпотеки від 05.12.2007 року (а.с.7), укладеного між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1, сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, яке здійснюється одним з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки: п. 5.2.1. - передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленному Законом України «Про іпотеку»; п. 5.2.2. - отримання іпотекодержателем право продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі продажу від імені іпотекодавця на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленному Законом України « Про іпотеку».

Таким чином, відповідно до умов договору іпотеки сторони за договором іпотеки дійшли згоди, що лише окремий договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений сторонами цього договору іпотеки, є єдиною правовою підставою набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки чи право продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі продажу від імені іпотекодавця.

Відповідачем та третьою особою не надано суду такого окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Положеннями ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Позивач в позові зазначив, що не отримував вимогу про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Отже, здійснюючи державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки, державний реєстратор діяв у спосіб, що не відповідає вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), а саме не перевірив наявність всіх документів, передбачених договором, необхідних для переходу у власність іпотекодержателя предмета іпотеки.

Договір іпотеки №3973 від 05.12.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюк О.Б., не є підставою, що підтверджує виникнення, перехід або припинення права власності на нерухоме майно до ТОВ «Кей-Колект», а це відповідачем при прийнятті відповідного рішення про реєстрацію права власності до уваги прийнято не було.

Крім того, відповідач, реєструючи право власності на предмет іпотеки за третьою особою, безпідставно вніс запис до відповідного реєстру про обтяження - заборону на нерухоме майно позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позов в судовому засіданні доведений і підлягає задоволенню.

Представник позивача ОСОБА_4 подала до суду заяву про стягнення з відповідача судових витрат: судового збору за подання позову в розмірі 1 102 гривні 40 копійок, судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 275 гривень 60 копійок, витрат на правову допомогу в розмірі 14 934 гривні, витрат, пов'язаних з явкою до суду, в розмірі 2 816 гривень 65 копійок.

Згідно з ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Суд вважає, що стягненню з відповідача підлягають витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 378 гривень та витрати, пов'язані з явкою до суду, а саме вартість квитків на поїзд в розмірі 2 816 гривень 11 копійок, оскільки ці витрати понесені позивачем (а.с.38, 42. 100, 101).

Відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

В пункті 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК. Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Позивач не надав суду розрахунку витрат на правову допомогу, а також не підтвердив документально їх понесення. За таких обставин суд вважає, що підстав для відшкодування витрат на правову допомогу немає.

На підставі наведеного, ст. ст. 572, 575, 589 ЦК України, ст.ст. 1, 33, 35, 36, 37 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 4, 10, 26, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», керуючись ст. ст. 10, 79, 84, 88, 209, 213, 214, 215, 218, 226 ЦПК України,

суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Дениса Михайловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 29916329 від 06.06.2016 року 13:38:09 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 940119851101, номер запису про право власності 14829231, дата та час державної реєстрації - 01.06.2016 року 14:32:13) за товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (код ЄДРПОУ 37825968) на об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 29916329 від 06.06.2016 року 13:38:09, номер запису про обтяження 14829246.

Стягнути з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Дениса Михайловича на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1 378 гривень (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень).

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Н. В. Неганова