Вирок № 66484976, 15.05.2017, Оболонський районний суд міста Києва

15.05.2017 Справа № 756/2165/17

Унікальний № 756/2165/17 Порядковий № 1-кп/756/409/17

В И Р О К

Іменем України

15 травня 2017 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого судді - Шестаковської Л.П.,

за участю секретаря - Рекеди С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинувальним актом щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мурманська Російської Федерації, громадянина України, не працюючого, не одруженого, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 29.09.2016 року Броварським міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст. 187 КК України до 5 років позбавлення волі, в порядку ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Кобченко Т.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, вчинив нове умисне кримінальне правопорушення за наступних обставин.

21.01.2017 року приблизно об 11 годині 25 хвилин ОСОБА_1 перебував в приміщенні будівельного гіпермаркету «Епіцентр», який розташований за адресою:м. Київ, вул. Полярна, 20-Д, де в нього виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1, перебуваючи в тому ж місці в той же період часу, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, взяв із полиці магазину наступні товари: кліщі для зняття ізоляції 0,2 - 6 мм та оприсовки контактів 7 - 8 мм «Montero 11721», вартістю 299 грн. 15 коп. (без урахування ПДВ), інструмент для обтиску неізольованих наконечників 6-16 кв. мм вартістю 518 грн. (без урахування ПДВ), а всього на загальну суму 817 грн. 15 коп. (без урахування ПДВ), та заховав їх у внутрішню кишеню куртки, в яку він був одягнений, після чого направився до виходу із гіпермаркету «Епіцентр».

Виконавши дії, які ОСОБА_1 вважав необхідними для повторного таємного викрадення чужого майна, він вийшов за лінію кас гіпермаркету, однак кримінальне правопорушення йому не вдалось закінчити з причин, що не залежали від його волі, оскільки він був затриманий працівниками охорони гіпермаркету «Епіцентр».

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення та у разі доведення його до кінця ОСОБА_1 міг би спричинити ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» майнову шкоду на суму 817 грн. 15 коп.( без урахування ПДВ).

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та повністю підтвердив обставини вказані вище. Він показав, що 19.01.2017 року він за місцем проживання в Чернігівській області отримав посвідчення водія категорії «С» та «D», 20.01.2017 року приїхав в м. Київ та влаштувався на стажування у якості водія евакуатора. Перед цим позичив у своїх батьків 300 грн., які невдовзі і витратив. Таким чином, будь-яких грошей для особистих потреб в нього не залишилося, тому він прийняв рішення викрасти якийсь товар з будівельного гіпермаркету «Епіцентр», що і зробив 21.01.2017 року приблизно об 11 годині 25 хвилин. Він взяв із полиці магазину кліщі для зняття ізоляції вартістю 299 грн. 15 коп. (без урахування ПДВ) та інструмент для обтиску неізольованих наконечників вартістю 518 грн. (без урахування ПДВ), заховав їх у внутрішню кишеню куртки, в яку був одягнутий, і попрямував до виходу із гіпермаркету «Епіцентр», пройшовши лінію кас. Однак, кримінальне правопорушення йому не вдалось закінчити з причин, що не залежали від його волі, оскільки він був затриманий працівниками охорони гіпермаркету «Епіцентр», а викрадене чуже майно в нього було виявлено та вилучено. Про вчинене ОСОБА_1 дуже шкодує, просить його суворо не карати.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів у справі щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає; останньому роз'яснено, що у такому випадку, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За викладених вище обставин суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є доведеною.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, як закінчений замах на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Призначаючи покарання обвинуваченому за вчинене кримінальне правопорушення, у відповідності зі ст.ст. 65-68 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого особою діяння, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Крім цього, при призначенні обвинуваченому виду та розміру покарання, судом ураховується його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують.

За місцем проживання обвинувачений ОСОБА_1 характеризується формально посередньо, відповідно до медичних довідок він не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, офіційно не працевлаштований, не одружений, не має дітей, відносно яких він мав би юридичне батьківство, записане в свідоцтвах про народження дітей. ОСОБА_1 був раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, востаннє - вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 29.09.2016 року за ч. 1 ст. 187 КК України до 5 років позбавлення волі, в порядку ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки. Однак, перебуваючи на іспитовому строці за останнім вироком, обвинувачений на шлях виправлення не став, та вчинив новий умисний злочин проти власності, не витримавши випробування. 21.01.2017 року ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 23.01.2017 року до нього було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який було продовжено ухвалою суду від 20.03.2017 року на строк 60 днів.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 виду та розміру покарання суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі з врахуванням положень ст. 68 КК України, оскільки його перевиховання та виправлення наразі не можливі без ізоляції від суспільства. Суд не знаходить підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України суд визначає остаточне покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за цим вироком, не відбутої частини покарання за попереднім вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 29.09.2016 року, оскільки ОСОБА_1 після постановлення вказаного вироку, але до повного відбуття покарання за вказаним вироком вчинив новий злочин.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України обвинуваченому слід зарахувати в строк покарання строк його попереднього ув'язнення у даному кримінальному провадженні.

Цивільний позов не заявлявся. Судові витрати відсутні.

Питання про долю речових доказів судом не вирішується відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України, оскільки вони суду не надавалися та судом не досліджувалися.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України визначити ОСОБА_1 остаточне покарання шляхом часткового приєднання до призначеного за цим вироком покарання не відбутої частини покарання, призначеного вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 29.09.2016 року, у виді 5 (п'яти) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 15 травня 2017 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_1 в строк покарання його попереднє ув'язнення у даному кримінальному провадженні у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» у період з 21 січня 2017 року по 15 травня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - у виді тримання під вартою.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою - з дня вручення йому копії вироку у той же строк.

Суддя Л.П.Шестаковська