Ухвала суду № 66479482, 11.05.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/25640/14-ц № апеляційного провадження: 22-ц/796/5675/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Остапчук Т.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Білич І.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді: Білич І.М.

Суддів: Болотова Є.В., Поліщук Н.В.,

при секретарі: Горбачовій І.В.

за участю: представника скаржника ОСОБА_3

представника Департаменту ДВС МЮ України - Гурін Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 27 лютого 2017 року

у справі за скаргою ОСОБА_5 на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

в с т а н о в и л а :

Заявник звернувся до суду скаргою на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ставив питання про визнання незаконною та скасування постанови головного державного виконавця примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби ОСОБА_6 від 19.01.2017 року по виконавчому провадженню №5053 щодо стягнення з нього виконавчого збору в сумі 54 948 943, 32 гривень.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27 лютого 2017 року було відмолено у відкритті провадження у вищевказаній справі.

Не погоджуючись з ухвалою суду, заявником подано апеляційну скаргу, де останній ставив питання про її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вказуючи при цьому на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а також те, що предметом оскарження у даному разі виступає постанова про стягнення виконавчого збору від 19.01.2017 у ВП №50530657, відкритому на виконання виконавчого листа №757/25640/14-ц, виданого 02.02.2016 року Печерським районним судом міста Києва. Оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору не виділена в окреме виконавче провадження та безпосередньо є предметом виконання у межах відповідного виконавчого провадження. Відтак судом, який в межах спірних правовідносин видав виконавчий документ є Печерський районний суд м. Києва як загальний суд з розгляду цивільних справ, що діє в рамках положень ЦПК.

Представник скаржника у судовому засіданні підтримав подану апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.

Представник Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не визнав подану апеляційну скаргу заперечував проти її задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб що з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з положень ч. 1 ст. 181 КАС України, зазначаючи що дана скарга не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.

Однак, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при постановленні ухвали не було взято до уваги, що згідно ч.1 ст. 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Інший порядок судового оскарження, у тому числі коло учасників цього оскарження, визначено розділом У11 « Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

За приписами ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ (частина друга ст. 384 ЦПК України).

Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, встановленими статтею 386 ЦПК України, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються.

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (частина перша ст. 387 ЦПК України).

Отже, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 11 листопада 2015 року у справі № 6-2187цс15 та 24 лютого 2016 року в справі № 6 - 3077 цс 15 .

Відповідно до положень ч. 1 ст. 360 -7 ЦПК України висновок Верховного Суду України, щодо застосування норми права, викладений у цій постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини 1 ст. 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно - правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду як така що постановлена з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 311, 312, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 27 лютого 2017року скасувати, питання передати до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту проголошення.

Головуючий:

Судді: