Постанова № 66479401, 11.05.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2017 року Справа № 904/11526/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)

суддів Сизько І.А., Орєшкіна Е.В.,

секретар судового засідання Мацекос І.М.

за участю представників сторін:

від ТОВ "Партнер Глобал": ОСОБА_1, представник, довіреність № б/н від 03.02.2017 р.;

від філії „Дніпропетровський автодор Дочірнього підприємства „Дніпропетровський облавтодор: ОСОБА_2, представник, довіреність № 49 від 23.12.2016 р.; ОСОБА_3, представник, довіреність № 44 від 23.12.2016 р.

прокурор у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал", м. Дніпро

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2017 року у справі № 904/11526/16

за позовом ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал", м. Дніпро

до Дочірнього підприємства „Дніпропетровський облавтодор „Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України в особі філії „Дніпропетровський автодор Дочірнього підприємства „Дніпропетровський облавтодор, м. Дніпро

про стягнення 177 663 грн. 05 коп.

та

за зустрічним позовом Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України в особі філії „Дніпропетровський автодор Дочірнього підприємства „Дніпропетровський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України, м. Дніпро

до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал", м. Дніпро

про визнання недійсним договору відступлення права вимоги (цесії) від 26.12.2014р. № 77 в частині,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2017 року (суддя Рудь І.А.) у задоволенні первісного позову про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 177 663, 05 грн. згідно договору відступлення права вимоги (цесії) від 26 грудня 2014 року №77 відмовлено. Зустрічний позов задоволено, визнано недійсним договір про відступлення права вимоги (цесії) від 26 грудня 2014 року №77, укладений між ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Резерв -Ойл" та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" в частині відступлення права вимоги боргу за договором поставки від 24 травня 2013 року №24/05-13.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що договір відступлення права вимоги (цесії) від 26 грудня 2014 року №77, який укладений між ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Резерв -Ойл" суперечить умовам пункту 9.8 договору поставки від 24 травня 2013 року №24/05-13 щодо заборони передавати свої зобовязання за договором поставки третім особам без письмової згоди іншої сторони, відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобовязанні, якщо обовязковість такої згоди передбачено договором є підставою для визнання недійсним на підставі ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України договору про відступлення права вимоги в частині відступлення права вимоги за договором поставки від 24 травня 2013 року №24/05-13, оскільки він суперечить вимогам ч.1 ст.516 Цивільного кодексу України.

Визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 26 грудня 2014 року №77 стало підставою для відмови у задоволенні первісного позову.

Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач за первісним позовом ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" його оскаржує на предмет невідповідності нормам матеріального права і фактичним обставинам справи. Апелянт посилається на те, що пункт 9.8 договору поставки від 24 травня 2013 року №24/05-13 не порушено, оскільки ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Резерв -Ойл" не повинен був отримувати згоду боржника на уступку права вимоги, оскільки в розумінні ст.516 Цивільного кодексу України кредитором відносно сплати коштів є ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Резерв -Ойл", а Дочірнє підприємство "Дніпропетровський облавтодор" є дебітором (боржником), повідомлення про відступлення права вимоги за вказаним договором здійснено первісним кредитором, яке отримано головним бухгалтером боржника ОСОБА_5 та підписано акт звірки заборгованості перед ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал", але суд не надав правової оцінки цьому факту.

На думку апелянта 09 грудня 2014 року на відступлення права вимоги первісним боржником надано згоду за вих.№76-1, яку підписано директором Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" та завірену печаткою підприємства, 08 квітня 2015 року на підтвердження схвалення заміни ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Резерв -Ойл" на нового кредитора ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал", Дочірнім підприємством "Дніпропетровський облавтодор" на користь нового кредитора позивача була частково сплачена сума заборгованості у розмірі 200 597, 42 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2269. Вказані обставини, за твердженням апелянта, свідчать про схвалення відповідачем та часткове виконання останнім договору про відступлення права вимоги.

Позивач за первісним позовом вважає, що належними доказами підтверджена поставка товару згідно договору, а довідки прокурора не відносяться до доказів, які мають преюдиційне значення та не є такими, що не потребують доведення.

На думку апелянта, посилання судів на документальну позапланову невиїзну перевірку від 22 липня 2016 року, що підтверджується актом перевірки від 22 липня 2016 року, та на висновок від 22 серпня 2016 року судово економічої експертизи за матеріалами кримінального провадження №3201404004000051 від 29 серпня 2016 року, є безпідставним або зазначені обставини не підтверджені належним доказом, оскільки:

- по перше, результат перевірки, відображений в акті, не підтверджений рішенням повідомленням, прийнятим на підставі цієї перевірки. Рішення повідомлення відсутнє;

- по друге, рішення повідомлення, яке було б винесено за результатами перевірки, також не відноситься до доказів, що не потребують доведення відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України;

- по третє, висновок від 22 серпня 2016 року судово економічної експертизи проводився в рамках кримінального провадження, судовий акт по якому не прийнятий, тому посилатися на встановлені висновки експертизою яка проведена лише на підставі дослідження документів наданих самим слідчим в неповному обємі, не обєктивно, неповно та не всебічно. Більш того цей факт, також не відноситься до доказів, що не потребують доведення відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України.

ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2017 року скасувати, задовольнити позовні вимоги за первісним позовом, у зустрічному позові відмовити.

Відповідач за первісним позовом доводи апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду законним, посилається на певну судову практику, зокрема рішення господарського суду Дніпропетровської області у справах №№904/6416/16, 904/6431/16, 904/9822/16, 904/9674/16, 904/10792/16, 904/10793/16, 904/9293/16. 904/10791/16, 904/11837/16, 904/11838/16, 904/622/17, постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справах №№904/6416/16, 904/6431/16, 904/9822/16, 904/9674/16, 904/10792/16, 904/10793/16, просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2017 року залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

У доповненні до відзиву на апеляційну скаргу Дочірнє підприємство "Дніпропетровський облавтодор" пояснює, що лист №75 від 09 грудня 2014 року до матеріалів справи в суді першої інстанції не надавався та не досліджувався, а тому в силу приписів ч.1 ст.101 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції не зобовязаний приймати до уваги як доказ у справі копію цього листа, зазначає, що лист №75 від 09 грудня 2014 року "Щодо надання згоди на відступлення прав вимоги" головний бухгалтер Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" ОСОБА_5 не підписувала, згода на відступлення права вимоги підприємством не надавалася.

В судовому засіданні 11 травня 2017 року представником апелянта заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання додаткових доказів у справі.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що 24 травня 2013 року між ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл" (постачальник) та філією "Дніпропетровський райавтодор" Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (покупець) було укладено договір поставки № 24/05-13 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти узгодженими партіями, протягом дії даного договору у власність покупця нафтопродукти (далі - товар), а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар, за умовами цього договору (п. 1.1. договору) (т.1, а.с.18-20).

За умовами п.8.1. договору він набуває чинності з моменту його укладення і діє до 31 грудня 2013 року, а в частині виконання зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань згідно умов договору.

Предметом поставки є бітум нафтовий дорожній марки 60/90, конкретно зазначається в специфікаціях до договору (додаток № 1) (п. 1.1.1. договору).

Загальна сума договору є орієнтованою та складає 300 000,00 грн. без урахування ПДВ та транспортних витрат. Остаточна загальна сума договору визначається сторонами на підставі даних, зазначених у видаткових накладних по накопичувальній системі (п.2.3. договору).

Розрахунки за кожну окрему партію товару, здійснюється покупцем наступним чином: покупець сплачує постачальникові 100% передплату вартості товару й компенсації вартості її транспортування, у строк 1 банківського дня з моменту отримання рахунку від постачальника (п. 3.1.1. договору).

Покупець оплачує постачальникові вартість партії товару й компенсує вартість її транспортування в строк не більш ніж 1 календарний день з моменту поставки такої партії товару (факт поставки), на підставі видаткового документа постачальника (п. 3.1.2. договору).

За твердженням ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" постачальником ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Резерв -Ойл" згідно видатковій накладній №РН-0000062 від 25 травня 2013 року філії „Дніпропетровський автодор Дочірнього підприємства „Дніпропетровський облавтодор Публічного акціонерного товариства Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України було поставлено бітум нафтовий дорожній марки БНД60/90 на загальну суму 177 663, 05 грн. (т.1, а.с.22) по товарно транспортній накладній №0062 від 25 травня 2013 року (т.1, а.с.23).

В подальшому 26 грудня 2014 року між ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл" (цедент) та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" (цесіонарій) був укладений договір про відступлення права вимоги (цесії) за №77 (а.с.27-29 т.1).

29 липня 2016 року відбулася реєстрація припинення ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл", у звязку з визнанням його банкрутом (справа №904/2820/15), що встановлено судами в інших справах, зокрема у справі №904/6416/16 (постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08 лютого 2017 року) (т.2, а.с.198-199).

В порядку та на умовах, визначених цим договором, ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл" відступив ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал", а ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" набув право вимоги, належне ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл", і став кредитором за договорами, які були укладені між ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл" та Дочірнім підприємством "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України у тому числі й за договором поставки №24/05-13 від 24 травня 2013 року на суму заборгованості 177 663, 05 грн.

Відповідно до п.2 договору про відступлення права вимоги цесіонарій (ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл") набув право вимагати від боржника (Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України") належного виконання обов'язків, що передбачені наведеним договором поставки. До Цесіонарія перейшло зазначене вище право вимоги цедента в обсязі та на умовах, що існували на момент укладання договору відступлення прав вимоги (п.п.2.1. п.2 договору).

Згідно акту прийому-передачі від 26 грудня 2014 року згідно договору №77 відступлення права вимоги (цесії) від 26 грудня 2014 року ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл" передало, а ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" прийняло наступні документи по договорам між цедентом та філіями Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", зокрема: Дніпропетровський автодор: договір № 24/05-13 від 24 травня 2013 року; специфікація №1 від 24 травня 2013 року; рахунок № СФ-0000060 від 24 травня 2013 року; видаткова накладна № РН-0000062 від 25 травня 2013 року; довіреність №207 від 24 травня 2013 року; товарно-транспортна накладна №0062 від 25 травня 2013 року (а.с.30-32).

У зв'язку з невиконанням Дочірнім підприємством "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Дніпропетровський автодор" договірних зобов'язань з оплати товару, позивач, як новий кредитор за договором про відступлення права вимоги, просив стягнути з відповідача 177 663, 05 грн. основного боргу.

Дочірнє підприємство "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" заперечує наявність цієї заборгованості в бухгалтерському обліку філії по ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" та, із посиланням на умови п.9.8 договору поставки від 24 травня 2013 року № 24/05-13 та приписи ч.3 ст.512, ч.1 ст.516 Цивільного кодексу України звернулося до господарського суду із зустрічними позовними вимогами про визнання недійсним договору відступлення права вимоги (цесії) від 26 грудня 2014 року №77 в частині відступлення права вимоги боргу за договором поставки від 24 травня 2013 року №24/05-13, згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України (т.1, а.с.57-61).

За п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Так, згідно ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України).

За ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Стаття 215 Цивільного кодексу України визначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1, 3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (абзац 4 підпункту 2.1. пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29 травня 2013 року "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Стаття 512 Цивільного кодексу України визначає перелік основних підстав для заміни кредитора у зобов'язанні. Зокрема, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Оспорюваний договір про відступлення права вимоги є правочином про передачу вимог первісного кредитора новому кредиторові, при цьому заміна кредитора саме у зобовязанні допускається протягом усього часу існування зобовязання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Відповідно до ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 ст.516 Цивільного кодексу України містить положення, згідно з яким заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом за умовами п. 9.8. Договору поставки №24/05-13 від 24 травня 2013 року сторони цього договору не мають права передавати свої зобов'язання за даним договором третім особам без письмової згоди іншої сторони.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення, за якими зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ч. 3 ст. 510 Цивільного кодексу України).

За зобов'язаннями, що виникають із договору поставки, як двостороннього правочину (ст.ст. 202, 712 Цивільного кодексу України та ст. 265 Господарського кодексу України), кожна із сторін має одночасно і права, і обов'язки, а тому вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Таким чином, зобов'язання за договором поставки в цілому включає в себе не тільки обов'язки сторін, але й права, тому й передача права вимоги, що виникає на підставі такого договору має відбуватись відповідно до умов договору та закону.

Враховуючи наведені вище положення цивільного законодавства та умови п. 9.8. Договору поставки, колегія суддів доходить висновку, що місцевий господарський суд вмотивовано відхилив, як необґрунтовані, доводи ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" про те, що за змістом п.9.8. Договору поставки сторони не мають права передавати третім особам за даним договором лише свої зобов'язання, оскільки, на думку ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал", цей пункт не встановлює заборони щодо передання права вимоги, яке полягає в тому, що кредитор поступається своїм правом, вимагати виконання зобов'язання іншій особі новому кредитору, а не зобов'язанням.

В підтвердження надання згоди боржника на відступлення права вимоги позивачем надано копію листа №76-1 від 09 грудня 2014 року "Щодо надання згоди на відступлення прав вимоги" за укладеним сторонами договором поставки (т.1, а.с.6-7). Вказаний лист підписано директором ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Резерв -Ойл" ОСОБА_6 та директором Дочірнього підприємства „Дніпропетровський облавтодор ОСОБА_7

Проте, листом від 19 вересня 2016 року №17/1 3067 вих.16, прокуратура Дніпропетровської області повідомила про те, що лист №76-1 від 09 грудня 2014 року "Щодо надання згоди на відступлення права вимоги" прокуратурою не вилучався та не приєднувався до матеріалів кримінального провадження №32014040040000051 (т.2, а.с.20-22).

Також Дочірнє підприємство "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" заперечує факт реєстрації листа у книгах реєстрації як вихідної так і вхідної кореспонденції.

ОСОБА_7, як зазначено в листі слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області від 19 вересня 2016 року №17/1-3233 вих.16 на адресу Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор", спростовує підписання листа №76-1 від 09 грудня 2014 року "Щодо надання згоди на відступлення права вимоги" (т. 2, а.с.23-25).

Апелнятом надано апеляційному господарського суду в підтвердження надання згоди боржника на відступлення права вимоги за договором поставки №24/05-13 від 24 травня 2013 року копію листа №75 від 09 грудня 2014 року щодо надання згоди на відступлення прав вимог, який підписано директором ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Резерв -Ойл" ОСОБА_6 і представниками Дочірнього підприємства „Дніпропетровський облавтодор головним бухгалтером ОСОБА_5 та заступником директора з економічних питань ОСОБА_8 (т.2, а.с.193).

Вказаний лист суду першої інстанції не надавався, у матеріалах справи він відсутній.

Згідно ч.1 ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Лист №75 від 09 грудня 2014 року судова колегія розцінює як додатковий доказ, проте позивач за первісним позовом не обґрунтував поважність причин з яких цей доказ не був наданий суду першої інстанції. Посилання позивача на те, що цей лист знайдений ним у документах пізніше, не є належним обґрунтуванням причин з яких лист №75 від 09 грудня 2014 року не наданий господарському суду. Крім того, оригінал вказаного листа у апелянта відсутній. За твердженням відповідача за первісним позовом лист №75 від 09 грудня 2014 року у нього відсутній та ніколи не був зареєстрований як у вихідній, так і у вхідній кореспонденції Дочірнього підприємства.

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами отримання згоди боржника на укладення договору відступлення права вимоги.

Твердження апелянта, що відповідачем здійснена часткова оплата поставленої продукції у розмірі 200 597, 43 грн. (т.1, а.с.33) вважається безпідставним, оскільки в платіжному дорученні №2269 від 08 квітня 2015 року в графі "призначення платежу" зазначено "кредиторська заборгованість за отриману продукцію згідно договору про відступлення права вимоги", отже не вказано що сума сплачена саме за договором поставки №24/05-13 від 24 травня 2013 року.

В той же час постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08 лютого 2017 року у справі №904/6416/16 за позовом ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" до Дочірнього підприємства „Дніпропетровський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України в особі філії "Широківський райавтодор" про стягнення 537 920, 82 грн. та за зустрічним позовом Дочірнього підприємства „Дніпропетровський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України в особі філії "Широківський райавтодор" до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал", ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Резерв -Ойл" встановлено, що ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" в листах №42/2 від 09 квітня 2015 року та №55 від 17 жовтня 2016 року пояснило, що віднесло сплачену суму 200597, 42 грн. в рахунок часткового погашення заборгованості філії "Верхньодніпровський райавтодор" за договором поставки №04/06-13 від 04 червня 2013 року.

Надаючи правову оцінку акту звірки взаєморозрахунків з Дочірнім підприємством „Дніпропетровський облавтодор Публічного акціонерного товариства Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України за період з 01 квітня 2015 року по 26 грудня 2014 року апеляційний господарський суд зазначає наступне (т.1, а.с.24-26).

Вказаним актом звірки позивач за первісним позовом обгрунтовує наявність заборгованості відповідача за договором поставки №24/05-13 від 24 травня 2013 року у розмірі 177 663, 05 грн.

Поставка продукції та наявність заборгованості за поставлену продукцію підтверджується первинними документами, до яких відносяться, зокрема, накладні, рахунки фактури, довіреності на отримання продукції, платіжні документи. Акт звірки не є первинним документом у розумінні ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову діяльність в Україні".

Акт звірки взаєморозрахунків з Дочірнім дприємством „Дніпропетровський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України за період з 01 квітня 2013 року по 26 грудня 2014 року, копія якого надана ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал", підписаний директором ОСОБА_4, містить підпис головного бухгалтера філії ОСОБА_5 та відбиток печатки філії.

Дочірнє дприємство „Дніпропетровський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України заперечує наявність цієї заборгованості у бухгалтерському обліку як перед ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Резерв -Ойл", так й перед ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал", про що надано відповідну бухгалтерську довідку за №198 від 08 грудня 2016 року (т.1, а.с.55).

Матеріали справи свідчать, що у липні 2016 року головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок платників основних галузей економіки управління аудиту Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ОСОБА_9 на підставі наказу від 22 червня 2016 року №504, виданого Державною податковою інспекцією в ОСОБА_7 Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Полі Проект" за листопад 2013 року, ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Фірма "Рівекс" за жовтень 2013 року, ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_10 Україна" за квітень-червень 2013 року, ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Автобуд-2008" за грудень 2013 року, про що складено акт від 22 липня 2016 року (т.1, а.с.51-52).

Цією перевіркою встановлено порушення ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл" ст.185, ст.188, п.198.3., п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року, а саме: неправомірно сформовано податковий кредит по операціях з придбання послуг від 22 червня 2016 року №504 за листопад 2013 року на суму ПДВ 120 788,73 грн., ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Фірма "Рівекс" за жовтень 2013 року на суму ПДВ 208 643,59 грн., ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_10 Україна" за квітень-червень 2013 року на суму ПДВ 32 742,08 грн., ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Автобуд-2008" за грудень 2013 року на суму ПДВ 49 175,03 грн.

За змістом ОСОБА_7 перевірки від 22 липня 2016 року наслідки в податковому обліку платника створюють тільки реально здійснені господарські операції, тобто такі, які повязані з рухом активів, зміною обставин або власного капіталу платника та відповідають змісту, відображеному в складених платником податків договорах. Тобто у разі фіктивності операцій нарахування податкового кредиту варто визнати безпідставним, незважаючи на наявність у платника податків доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

У серпні 2016 року постановою слідчого з особливо важливих справ першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32014040040000051 від 25 червня 2014 року за ознаками кримінального порушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України була призначена судово-економічна експертиза. На вирішення експерта було поставлено наступне питання: чи підтверджується документально проведення закупівлі товариством з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл" бітуму нафтового дорожнього марки 60/90? Скільки грошових коштів перераховано на оплату бітуму нафтового дорожнього марки 60/90 з Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" на ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл"?

Згідно висновку №22/08/2016 судово-економічної експертизи (т.1, а.с.53-54) за матеріалами кримінального провадження №32014040040000051 від 29 серпня 2016 року, в об'ємі наданих на дослідження документів, документально підтверджується придбання поставленого ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл" бітуму нафтового дорожньої марки 60/90 на адресу філій Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" у постачальників: Приватного підприємства "Довіра Агро" та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Білецьких". Документально підтвердити придбання поставленого ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл" бітуму нафтового дорожньої марки 60/90 на адресу філій Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Автомобільні дороги України" в період з 12 березня 2013 року по 22 жовтня 2013 року в кількості 543,24 тн не надається за можливе.

Таким чином за результатами проведеного експертного дослідження фактично не підтверджується поставка бітуму нафтового дорожнього марки 60/90 на адресу філії „Дніпропетровський облавтодор Публічного акціонерного товариства Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України у сумі 177 663, 05 грн., яка була здійснена за твердженням ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" на підставі договору поставки від 24 травня 2013 року ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Резерв -Ойл" згідно видаткової накладної №РН-0000062 від 25 травня 2013 року, тобто не підтверджується виконання відповідачем за зустрічним позовом своїх зобовязань за вказаним договором поставки.

Згідно акту прийому передачі від 26 грудня 2014 року, та договору №77 про відступлення права вимоги (цесії) від 26 грудня 2014 року ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Резерв -Ойл" передало, а ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" прийняло документи по договорам між цементом та філіями Дочірнього дприємства "Дніпропетровський облавтодор" Публічного акціонерного товариства Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України, зокрема договір №24/05-13 від 24 травня 2013 року, специфікацію №1 від 24 травня 2013 року, рахунок №СФ-0000060 від 25 березня 2013 року, довіреність №207 від 24 травня 2013 року, товарно транспортну накладну №0062 від 25 травня 2013 року (т.1, а.с.30-32).

За умовами пунктів 3, 4 договору про відступлення права вимоги (цесії) №77 від 26 грудня 2014 року право вимоги, що відступається цесіонарієві, засвідчується господарськими договорами, специфікаціями, актами, іншими первинними бухгалтерськими документами тощо. Копії документів, визначених у п.3 цього договору та документована інформація, яка є важливою для здійснення права вимоги, яке відступає цедент за цим договором передаються цедентом цесіонарію в момент підписання сторонами цього договору і є його невідємною частиною.

За змістом зазначеного акту приймання передачі від 26 грудня 2014 року у позивача за первісним позовом мають бути оригінали зазначених в акті прийому передачі документів. Однак, такі документи в оригіналах судам першої інстанції, апеляційної інстанції для огляду надані не були.

Доводи апелянта не спростовують законних висновків господарського суду в силу наступного.

В постановах від 15 квітня 2015 року у справі №3-43гс15, від 10 лютого 2016 року у справі №3-4гс16 Верховний Суд України дійшов висновку, що за загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів, однак сторони мають право додатково врегулювати порядок заміни кредитора у договорі.

Отже, відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні, якщо обов'язковість такої згоди передбачено договором, є підставою для визнання недійсним на підставі ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України договору про відступлення права вимоги, оскільки він суперечить вимогам ч.1 ст.516 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 15 квітня 2015 року у справі №910/6098/14.

Стаття 217 Цивільного кодексу України містить припис, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Відтак колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відсутність письмової згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язані, відповідно до ч.1 ст.203, ч.ч.1 та 3 ст.215 Цивільного кодексу України - є підставою для визнання недійсним оспорюваного в даній справі договору про відступлення права вимоги №77 від 26 грудня 2014 року, укладеного між ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл" та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" - в частині відступлення права вимоги боргу за договором поставки №17/10-13 від 17 жовтня 2013 року, як такий, що суперечить ч.1 ст.516 Цивільного кодексу України.

Розглядаючи спір про визнання недійсним з моменту укладення договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 02 грудня 2015 року у справі №910/6098/14, відзначив, що за змістом ст.1 Господарського процесуального кодексу України та ст.15 Цивільного кодексу України право на звернення до господарського суду з позовом процесуальний закон пов'язує з наявністю суб'єктивного матеріального права та інтересу, що порушуються або не визнаються, та на захист яких подано позов. За наявності такого права та інтересу спір підлягає розгляду судом по суті, а порушене право підлягає захисту. Водночас відсутність права та охоронюваного законом інтересу у заявника або недоведеність факту його порушення є підставою для відмови в позову.

Як встановлено судом у даній справі у позивача за зустрічним позовом, який не був стороною за оспорюваним договором про відступлення права вимоги (цесії) №77 від 26 грудня 2014 року, наявні підстави стверджувати, що внаслідок укладення відповідачами за зустрічним позовом: ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл" та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" - були порушені майнові права та охоронювані законом інтереси Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", що полягає в тому, що без письмової згоди останнього відбулась заміна сторони договірного зобов'язання, внаслідок чого порушено право позивача за зустрічним позовом на свободу договору у виборі контрагента та умов договору, які гарантовані ст.627 Цивільного кодексу України, та права на виконання своїх зобов'язань належними сторонами (ст.527 Цивільного кодексу України). Крім цього, внаслідок укладення оспорюваного договору ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" отримало від ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл" право вимоги сплати грошових коштів в сумі 200 597, 42 грн. основного боргу та похідних додаткових нарахувань процентів річних та інфляційних втрат за товар, щодо поставки якого у боржника є обґрунтовані заперечення до первісного кредитора на предмет безтоварності (фіктивності) такої операції, що свідчить про можливість виникнення у позивача за зустрічним позовом майнових втрат, тобто порушення безпосередньо його майнових прав.

При наданні оцінки доказам, зокрема, що містяться в матеріалах справи суд першої інстанції не посилався на ст.35 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, судами надана оцінка доказам, що містяться у справі в їх сукупності.

Клопотання апелянта про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, оскільки строк розгляду апеляційної скарги закінчується 16 травня 2017 року, надати необхідні докази позивач за первісним позовом мав можливість протягом розгляду справи в суді першої інстанції, а в апеляційній інстанції у відповідності до приписів ст.101 Господарського кодексу України.

На підставі викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2017 року відповідає діючому законодавству, фактичним обставинам справи, у звязку з чим підстави для скасування рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.49, 99, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал", м. Дніпро залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2017 року у справі № 904/11526/16 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В. Джихур

Суддя І.А. Сизько

Суддя Е.В. Орєшкіна

(Дата підписання постанови в повному обсязі 15.05.17 р.)