Постанова № 66479201, 10.05.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2017 р. Справа № 922/177/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Довбиш А.Ю.

за участю представників сторін:

позивач - не з'явився;

третя особа - не з'явився;

відповідач - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №735Х/1-35) на рішення господарського суду Харківської області від 22 лютого 2017 року по справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група", м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", м. Київ

до Комунального підприємства Комунальний заклад охорони здоров'я "Харківський обласний клінічний перинатальний центр", м. Харків

про стягнення 19573,30 грн, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.02.2017 р. (суддя Погорєлова О.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства Комунальний заклад охорони здоров'я "Харківський обласний клінічний перинатальний центр" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 19573,30 грн.

Відповідач із даним рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій, просив оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що визнає вимоги скарги, просив її задовольнити, рішення господарського суду скасувати.

Будучи належним чином повідомленими про дату і місце судового розгляду, учасники процесу, своїми правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористались, у судове засідання не з'явились, повноважних представників до суду не направили, у зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду скарги відповідача за наявними матеріалами оскарження.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 січня 2015 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" (надалі - Страховик) та Публічним акціонерним товариством "Укрсиббанк" (надалі - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування готівкових коштів та інформаційно-транзакційних терміналів та/або готівкових коштів № 10-0197-15-00009 (далі - Договір страхування).

Предметом Договору страхування є майнові інтереси Страхувальника, які пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: банкомати (без готівки); інформаційно-транзакційні термінали (без готівки); готівкові кошти в банкоматах; готівкові кошти в інормаційно- транзакційних терміналах (а.с.12-22).

Між ПАТ "Укрсиббанк" та Комунальним закладом охорони здоров'я "Харківський обласний клінічний перинатальний центр" (Відповідач) 17 червня 2013 року було укладено Договір оренди комунального майна № 2/13, відповідно до якого Комунальний заклад охорони здоров'я "Харківський обласний клінічний перинатальний центр" (Орендодавець) передав ПАТ "Укрсиббанк" (Орендар) у строкове платне користування частину нежитлового приміщення першого поверху площею 1,5 м. кв., що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Малиновського, 4, літ. "А-3", яке знаходиться на балансі Орендодавця. Вказане приміщення передавалось в оренду строком на 2 (два) роки до 16 травня 2016 року включно, для розміщення банкомату S/N 5300156223 Wincor Nixdor ProCash 2050xe, інвентарний номер 222664. (а.с.23-28).

Відповідно до акту прийому-передачі від 17.06.2013 року Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування вищевказану частину нежитлового приміщення для розміщення банкомату (а.с. 30).

Із застрахованим майном (банкоматом S/N 5300156223 Wincor Nixdor ProCash 2050xe, інвентарний номер 222664), що належить ПАТ "Укрсиббанк", 03 квітня 2015 року трапилася страхова подія: пошкодження банкомата внаслідок залиття рідиною (водою).

На підставі чого, 06 квітня 2015 року комісією у складі: менеджера з обслуговування ТС ЦП ВР ПАТ "Укрсіббанк" ОСОБА_1, старшого менеджера ГРіЄТС в ХРУ ЦП ВР ПАТ "Укрсіббанк" ОСОБА_2, завідуючого господарством КЗОЗ "Харківський обласний клінічний перинатальний центр" ОСОБА_3 складено Акт про те, ще 03 квітня 2015 року відбулося залиття банкомата S/N 5300156223 Wincor Nixdor ProCash 2050xe, інвентарний номер 222664.

Також, комісією встановлено, що причиною залиття банкомата став несправний стан системи зовнішнього водостоку будівлі Комунального закладу охорони здоров'я "Харківський обласний клінічний перинатальний центр".

Залиття рідиною (водою) банкомата спричинило його пошкодження, що полягало у виведенні з ладу окремих частин, зокрема згорів зчитувач карток (картрідер) V2Х в операційній частині банкомата. Загальна вартість відновлювальних ремонтних робіт та запчастин до банкомата склала 28 574,40 грн. Характер пошкоджень банкомата та розмір ремонтно-відновлювальних робіт підтверджується довідкою № 8 від 06.04.2015 року, виданою за підписом директора ОСОБА_4 ТОВ "Реноме-АТМ Сервіс".

"Страхова компанія "Українська страхова група" на виконання умов Договору страхування від 30.01.2015, на підставі заяви про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 06.04.2015 року, страхового акта № ДКЦВ-9816 від 14.04.2015 року, розрахунку суми страхового відшкодування від 14.04.2015 року та розпорядженням про виплату страхового відшкодування, визнало подію за фактом залиття від 03.04.2015 року та виплатило ПАТ "Укрсиббанк" (Страхувальнику) суму страхового відшкодування у розмірі 19 573,30 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7541 від 15.04.2015 року.

Із розрахунку суми страхового відшкодування від 14.04.2015 вбачається, що страхова сума відповідно до Договору страхування становить 40 000,00 грн., розмір матеріальної шкоди становить 28 004,40 грн., ремонтні роботи 570,00 грн., знос - 25% франшиза 2000,00 грн., а тому сума страхового відшкодування з урахування зносу та коефіцієнту пропорційності встановлена у розмірі 19 573,30 грн.

Позивачем 03 червня 2015 року було направлено лист-претензію відповідачу із вимогою добровільного відшкодування в порядку зворотної вимоги суми страхового відшкодування у розмірі 19 573 грн. 30 коп., однак відповідач у відповіді на лист-претензію вимоги не визнав.

Таким чином, на думку позивача, з моменту виплати страхового відшкодування, здійсненого на користь ПАТ "Укрсиббанк" у ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" виникло право зворотної вимоги до Комунального закладу охорони здоров'я "Харківський обласний клінічний перинатальний центр" по відшкодуванню сплаченого страхового відшкодування у розмірі 19573,30 грн.

Задовольняючи позов, господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про страхування", добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

В статті 16 Закону України "Про страхування" визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 4 Закону України "Про страхування", майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Частиною 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").

Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, господарський суд на підставі наведених норм і матеріалів справи дійшов висновку про те, що, оскільки у зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику позивач набув право регресу до винної особи відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування", то у зв'язку з виплатою страхового відшкодування ПАТ "Укрсиббанк" ПАТ набуває право регресу до "Страхова компанія "Українська страхова група" та зобов'язаний відшкодувати шкоду завдану майну ПАТ "Укрсиббанк" у розмірі 19573,30 грн.

Також, господарський суд в оскаржуваному рішенні зазначив, що шкода, яка була завдана Страхувальнику, як власнику банкомату, підтверджується підписаним між сторонами актом від 06.04.2015, в якому чітко вказано причину поломки: зламана система зовнішнього водостоку. Даний акт було підписано уповноваженою особою Комунального закладу охорони здоров'я "Харківський обласний клінічний перинатальний центр" - завідувачем господарства ОСОБА_3 без жодних зауважень та претензій.

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що цей висновок суду є неправомірним, оскільки відповідачем у своєму відзиві на позовну заяву зазначалось, що акт від 06.04.2015 року, підписаний менеджером з обслуговування ТС ЦП ВР ПАТ «Укрсиббанк», старшим менеджером ГРіЄТС в ХРУ ЦП ВР ПАТ «Укрсиббанк» та завідуючим господарством КЗОЗ «Харківській обласний клінічний перинатальний центр», не підтверджує вину відповідача в спричиненні збитків, оскільки з цього акту не зрозуміло, як саме було встановлено, що пошкодження банкомата сталося саме в наслідок залиття водою та саме з пошкодженої системи відводу води.

Вказана у акті «комісія» була утворена без повідомлення керівництва Відповідача, а її представник-завідуючий господарством ОСОБА_5 не уповноважувався на підписання такого акту про що свідчить, зокрема відсутність печатки КЗОЗ «Харківській обласний клінічний перинатальний центр» під його підписом. Вказаний акт був складений на бланку ПАТ «Укрсиббанк» та скріплений лише його печаткою.

Зазначаємо, що відповідно до посадової інструкції завідуючого господарством ОСОБА_5, визначено, що він забезпечує лише нормально роботу побутових приміщень та їх своєчасний ремонт.

Жодного відношення до зовнішніх приміщень, даху та систем зовнішнього водостоку він не має.

На підставі цього, апелянт зазначає, що встановлювати та визначати причину залиття банкомату та підписувати будь-які акти він не мав повноважень, оскільки це не передбачено його посадовими обов'язками.

В заяві про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, яка була подана ПАТ «Укрсиббанк» позивачу 08.04.2017 року було зазначено, що вихід з ладу картрідера \/2Х у операційній частині банкомату стався внаслідок окислення плати контролеру.

При цьому, в наданій позивачем довідці ТОВ «Реноме-АТМ Сервіс» зазначено, що виведення з ладу частин банкомату сталося внаслідок фізичного пошкодження, а не внаслідок дії рідини.

Також, не відповідає обставинам справи висновки суду, що відповідно до ч.2 ст. 7 ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Водночас, ЗУ "Про страхування" не містить імперативного припису щодо обов'язкового проведення оцінки збитків або розміру відшкодування у сфері страхування майна суб'єктом професійної оціночної діяльності.

Договором страхування, зокрема пунктом 7.1.1.3, сторонами було передбачено, що для отримання страхового відшкодування по збиткам Страхувальник зобов'язаний надати Страховику рахунок ремонтної організації.

Однак, позивачем до матеріалів справи не було надано відповідного рахунку. Натомість, в матеріалах справи міститься довідка №8 від 06.04.2017 року видана ТОВ «Реноме-АТМ Сервіс». Вказана довідка за своєю формою не є рахунком оскільки в неї відсутні реквізити як платника так і одержувача, не зазначено обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Оскільки, позивач при здійсненні виплати страхового відшкодування прийняв документи, що не передбачені Договором добровільного страхування готівкових коштів та інформаційно-транзакційних терміналів №10-0197-15-00009 від 30.012015 року, укладеного між позивачем та ПАТ «Укрсиббанк», то доказування розміру спричиненої шкоди має відбуватись в загальному порядку, а саме відповідно до частини 3 статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», якою встановлено, що проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів.

Також, господарським судом Харківської області в своєму рішенні від 22.02.2017 року було зазначено, що «відповідач стверджує, що страхова подія від 03.04.2015 є виключенням із страхових випадків, посилаючись на п. 3 Договору страхування (бурі, урагани, повені, затоплення, град, злива та снігопад).

Натомість, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування саме за фактом пошкодження водою із водопровідних систем трубопроводів, що передбачено п.п. 3.1.10 п.3 Договору страхування і є самостійним страховим випадком.

Дане твердження суду не відповідає наявному в матеріалах справи Договору добровільного страхування готівкових коштів та інформаційно-транзакційних терміналів №10-0197-15-00009 від 30.012015 року, укладеного між позивачем та ПАТ «Укрсиббанк».

Так, відповідно до п.п. 3.1.10 п. 3 зазначеного Договору страховим випадком є пошкодження водою(з водопровідних, каналізаційних, опалювальних систем, систем пожежогасіння, трубопроводів, резервуарів, пошкодження в наслідок проникнення води з сусідніх приміщень, виключаючи:

Збитки, що виникли в наслідок пошкодження нетехнічною водою (повень, дощ злива, град, сніг, дощ зі снігом, тала вода, підвищення рівня ґрунтових вод тощо). Окрім того, п.п. 7.2.5 Договору передбачено, що при настанні страхового випадку за ризиком «Пошкодження водою» Страхувальник зобов'язаний надати акт спеціалізованих служб, що відповідають за обслуговування та/або здійснюють нагляд за використанням водопровідних та аналогічних систем, про причини виходу з ладу таких систем з визначенням винної сторони.

Однак, як свідчать матеріали, надані позивачем, такий акт Страхувальником не надавався.

Крім цього, твердження суду про те що це є страховий випадок та страхове відшкодування було здійснено на законних підставах, а саме за фактом пошкодження банкомату водою із водопровідних систем трубопроводів, що передбачено п.п. 3.1.10 п. 3 Договору страхування і є самостійним страховим випадком є не правомірним виходячи з наступного:

Так, відповідно до п. 3.14 Державних Будівельних Норм України за № ДБН В.2.5-64:2012 «Інженерне обладнання будинків і споруд» затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, - система трубопроводів це обладнання (насосні установки, запасні та регулюючі ємкості) та пристроїв, які забезпечують подачу води до санітарно-технічних приладів, пожежних кран-комплектів, та технологічного обладнання, яка обслуговую будинок, будівлю або споруду і має вузол обліку витрат води.

Відповідно до п. 3.16 та 3.17 Державних Будівельних Норм України за № ДБН В.2.5-75:2013 «каналізація зовнішніх мереж та споруд» затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, - дощоприймач це камера або шахта для приймання поверхневих стічних вод у дощову каналізацію.

Тобто, страхове відшкодування відповідно до п.п. 3.1.10 п. 3 Договору є незаконним, оскільки цей пункт договору передбачає відшкодування у зв'язку із пошкодженням водою із водопровідних систем трубопроводів, а система зовнішнього водостоку не є системою трубопроводів.

Частиною 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" передбачено, що страховий випадок -подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У відповідності до п. З ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Аналогічні норми містить статті 988 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

За змістом положень статті 988 ЦК України, статті 20 ЗУ "Про страхування" обов'язок страховика здійснити страхове відшкодування виникає лише у разі настання страхового випадку.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування за подією, яка відповідно до Договору добровільного страхування готівкових коштів та інформаційно-транзакційних терміналів №10-0197-15-00009 від 30.012015 року, укладеного між ПАТ «Страхова компані «Українська страхова група» та ПАТ «Укрсиббанк» не є страховим випадком, тобто за межами даного договору.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Зважаючи на те, що позивач здійснив виплату поза межами договору страхування, в нього не має права зворотної вимоги.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, обставини, що мають значення для справи, які господарським судом Харківської області визнав встановленими є недоведеними, а викладені у рішенні суду висновки не відповідають обставинам справи що відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 104 ГПК України є підставою для його скасування.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 22 лютого 2017 року по справі №922/177/17 скасувати. Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Повний текст постанови підписаний 15.05.2017 року

Головуючий суддя Ільїн О.В.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Хачатрян В.С.