Ухвала суду № 66475980, 27.04.2017, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 27.04.2017

Справа № 334/139/16-ц

Провадження № 6/334/181/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2017 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.,

при секретарі Лапі М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі подання державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області ОСОБА_1 про примусове проникнення до житла, -

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області ОСОБА_1 звернулася до суду з поданням про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_2, за адресою АДРЕСА_1. В поданні зазначивши, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження АСВП №201667 по виконанню виконавчого листа №334/139/16-ц виданого 25.08.2016 р. Ленінським районним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 1205293,29 грн.

14.09.2016 року постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документу.

ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження була направлена листом на адресу боржника, зазначену у виконавчому листі.

Згідно довідки Державної фіскальної служби України за боржником розрахункові рахунки в банках та фінансових установах не відкривались.

Відповідно довідки бази даних АІС «Автомобіль» за боржником транспортних засобів не зареєстровано.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником зареєстровано квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

З метою перевірки майнового стану боржника за місцем його реєстрації державним виконавцем було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1, але потрапити в квартиру та здійснити перевірку майнового стану було неможливо у звязку із недопущенням державного виконавця.

На вимогу державного виконавця двері відчинено не було, перевірити майновий стан боржника не вдалось до будинку. Про зазначений факт державним виконавцем було складено відповідний акт державного виконавця.

Дослідивши матеріали справи та надані письмові докази суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст..376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

Згідно з п. 15 ч. 3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи державний виконавець має право безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням поліцейських, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення.

В той же час, статтею 30 Конституції України та статтею 1 протоколу до Конвенції про захист прав людини та основних свобод передбачається, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Кожному гарантується недоторканність житла або іншого володіння, проникнення до якого допускається не інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Відповідно до ст. 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (Конвенція) кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

За положеннями ч.1, 2, 3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобовязаний вжити передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належить боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища.

Приписами п. 9 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про постановлення мотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника.

Конституційна гарантія недоторканості житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема, для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканість житла, яке визначено у Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому, питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

Судом встановлено, що виконавче провадження було відкрите на виконання виконавчого листа Ленінського районного суду м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 1205293,29 грн.

Відповідно до акту державного виконавця від 02 квітня 2017 року під час проведення виконавчих дій за адресою: м. Запоріжжя, ЩасливаАДРЕСА_2, боржник ОСОБА_2 мешкає за даною адресою, що підтвердили сусіди, однак двері ніхто не відчинив. Однак зі змісту акту державного виконавця вбачається, що зазначений акт складений державним виконавцем одноособово, без участі стягувача, боржника та сусідів.

ОСОБА_2 викликалася до державного виконавця на 13.04.2017 року, однак матеріали справи не містять доказів, що зазначений виклик направлявся на адресу боржника.

Крім того, матеріали не містять підтвердження про вручення боржнику ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження, не надано і реєстру про відправлення листа з повідомленням на адресу боржика.

Згідно довідки Державної фіскальної служби України за боржником розрахункові рахунки в банках та фінансових установах не відкривались.

Відповідно довідки бази даних АІС «Автомобіль» за боржником транспортних засобів не зареєстровано.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником зареєстровано квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

Відомості щодо місця роботи боржника відсутні.

З метою забезпечення виконання рішення суду, 15.09.2016 року постановою державного виконавця накладено арешт на все майно боржника.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, суд вважає за необхідне у задоволенні подання державного виконавця відмовити, оскільки подання державного виконавця не містить підстав для примусового проникнення в житло, а вчинені державним виконавцем дії у виконавчому провадженні АСВП №201667 по виконанню виконавчого листа №334/139/16-ц виданого 25.08.2016 р. Ленінським районним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 1205293,29 грн. не є достатніми та такими, що дають підстави для вирішення питання щодо примусового проникнення до житла.

Керуючись ст.. 30 Конституції України, ст..376 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області ОСОБА_1 про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_2, за адресою АДРЕСА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційний суд Запорізької області протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Баруліна Т. Є.