Рішення № 66474474, 12.05.2017, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження№2/235/330/17

Справа №235/58/17

РІШЕННЯ

Іменем України

12 травня 2017 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого судді Величко О.В.

при секретарі - Долгопольської А.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Покровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Будьоннівської районної ради у м. Донецьку , Будьоннівської міської ради в м. Донецьк про визнання права власності в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до виконавчого комітету Будьоннівської районної ради у м. Донецьку , Будьоннівської міської ради в м. Донецьк про визнання права власності в порядку спадкування. В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що 29.03.2015 року померла мати позивачки ОСОБА_3. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді двохкімнатної квартири АДРЕСА_1. Вона, як спадкоємець за заповітом, звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва по право на спадщину, оскільки спадкоємцем не було подано всіх відомостей,необхідних для вчинення нотаріальної дії. Просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на квартиру № 155, що розташована в будинку № 2 по вулиці 230-ї Стрілкової дивізії м. Донецька після смерті її матері ОСОБА_3, померлої 29.03.2015 року.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.

Представники відповідачів виконавчого комітету Будьоннівської районної ради у м. Донецьк, Будьоннівської районної ради у м. Донецьк в судове засідання не з»явились, про день і час слухання справи повідомлялись належним чином, причини своєї неявки суду не повідомили.

Суд на підставі ст. 224 ЦПК України ухвалює заочне рішення по справі, оскільки належним чином повідомлені про день і час слухання справи представники відповідача не повідомили про причини своєї неявки, а представник позивача не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 60 ЦПК України кожна із сторін зобов»язанна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Судом встановлено, що 29 березня 2015 року померла мати позивачки ОСОБА_3 ( а. с. 11).

Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді двохкімнатної квартири АДРЕСА_1.( а. с. 15).

Згідно заповіту від 28.09.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_3 заповіла належну їй на праві власності двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, своїй доньці ОСОБА_2 ( а. с. 12).

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.04.2016 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті 29.03.2015 року ОСОБА_3 у звязку неповного подання відомостей, необхідних для вчинення нотаріальної дії ( а. с. 25).

Згідно листа Пятої Дніпровської державної нотаріальної контори № 571/02-14 від 20.04.2017 року із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 звернулась її донька ОСОБА_2 , свідоцтво про право на спадщину не видавалось .

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1ст. 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1ст. 1269 ЦК України).

Згідно зіст. 1296 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно з ч. 1ст. 1297 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 67 Закону України « Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обгрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Статтею 16 ЦК України встановлено,що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК визнання права є одним із способів цивільних прав та інтересів.

Якщо спадкоємець не має змоги оформити спадщину відповідно до вимог законодавства у нотаріуса, питання визначення належності цього майна має вирішуватись у судовому порядку.

Частина 1 статті 316 ЦК України передбачає, що правом власності єправо особи на річ (майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 317 ч.1 ЦК України власниковіналежать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може подати позов про визнання права власності, якщо це право оспорюєтьсячи не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документів, які б посвідчували його право власності.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування», вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають тільки у тому випадку, якщо наявні умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, а при відмові нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як вбачається з матеріалів справи спадкодавець ОСОБА_3 є власником двокімнатної квартири АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу від 12.06.2002 року, право власності зареєстровано у встановленому законом порядку ( а.с. 15).

Позивачка по справі має перешкоди в оформлені права на спадщину у нотаріуса, що підтверджено матеріалами справи, зокрема постановою про відмову в чиненні нотаріальної дії від 06.04.2016 року ( а.с. 25).

У відповідності до положень статті 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, а саме доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, дослідивши матеріалисправи, суд вважає їх належними та достатніми для вирішення справи по суті, та такими, що відповідають вимогам статей 59-60 ЦПК України, згідно яких належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Таким чином, враховуючи вищезазначені норми права, обставини справи, зокрема,зважаючи на наявність перешкод в оформленні свідоцтва про право на спадщину , що підтверджено постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, заявлених до Будьоннівської районної ради у м. Донецьк.

Що стосується позовних вимог про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, заявлених до виконавчого комітету Будьоннівської районної ради у м. Донецьк, то в даному випадку суд приходить до висновку про відмову в їх задоволенні, оскільки заявлені до неналежного відповідача по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1218,1268, 1269 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику у справах про спадкування», ст. ст. 10, 11, 174, 209, 212, 214-215 ,218, 224 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за заповітом на квартиру № 155, що розташована в будинку № 2 по вулиці 230-ї Стрілкової дивізії м. Донецька після смерті її матері ОСОБА_3, померлої 29.03.2015 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: