Рішення № 66472810, 11.05.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/924/17Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 54 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційні скарги ОСОБА_6 та Черкаського державного технологічного університету на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Черкаського державного технологічного університету, третя особа Первинна профспілкова організація Черкаського державного технологічного університету про скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

Позивач звернулася до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказувала, що 23.10.2014 наказом Черкаського державного технологічного університету №366-к її було переведено на посаду виконувача обовязків директора науково-технічної бібліотеки Черкаського державного технологічного університету на повну ставку заробітної плати.

Наказом №494-к від 25.11.2015 з мотивів закінчення строку дії трудового договору, вона була звільнена з роботи виконуючого обовязки директора бібліотеки.

Однак відповідно до наказу №94-к від 03.03.2016 наказ №494-к в частині звільнення скасовано у звязку з порушенням процедури звільнення.

Водночас наказом №95-к від 03.03.2016 її було увільнено від виконання обовязків директора бібліотеки та переведено на посаду спеціаліста відділу роботи кадрів з навантаженням 0,5 ставки і передбачено компенсацію за час вимушеного прогулу з 01.12.2015 з виплатою у розмірі середнього заробітку за посадою спеціаліста відділу кадрів.

Вважає, що під час переведення її на іншу роботу були порушені її права, а тому просила скасувати наказ Черкаського державного технологічного університету про припинення виконання обовязків директора бібліотеки від 03.03.2016 за №95-к; поновити її на посаді виконуючого обовязки директора бібліотеки; стягнути із відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.12.2015 до дня фактичного поновлення; стягнути із відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 лютого 2017 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково.

Скасовано наказ Черкаського державного технологічного університету №95-к від 03.03.2016.

Поновлено ОСОБА_6 на посаді виконуючого обовязки директора науково-технічної бібліотеки Черкаського державного технологічного університету з 03.03.2016.

Стягнуто із Черкаського державного технологічного університету на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

У вимогах про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.

Стягнуто із Черкаського державного технологічного університету на користь держави судовий збір 1378 грн.

Не погоджуючись із даним рішенням суду, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції, на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права, просить його змінити стягнути із Черкаського державного технологічного університету на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01. 12. 2015 року в розмірі 46 965 грн.

Черкаський державний технологічний університет подав апеляційну скаргу, посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції, на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає до задоволення, а позивача до відхилення, враховуючи наступне.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, районний суд виходив із того, що позивачем згоди на переведення працівника на роботу на тому ж підприємстві, установі, організації, передбаченої ст. 32 КЗпП України не надано, а посади на яку її перевели не існувало на час переводу

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 23.10.2014 наказом Черкаського державного технологічного університету №366-к ОСОБА_6 було переведено на посаду виконувача обовязків директора науково-технічної бібліотеки Черкаського державного технологічного університету на повну ставку заробітної плати.

Наказом №494-к від 25.11.2015 з мотивів закінчення строку дії трудового договору, вона була звільнена з роботи виконуючого обовязки директора бібліотеки. Відповідно до наказу №94-к від 03.03.2016 наказ №494-к в частині звільнення скасовано у звязку з порушенням процедури звільнення( а. с. 9).

Водночас наказом №95-к від 03.03.2016 її було «увільнено від виконання обовязків директора бібліотеки та переведено на посаду спеціаліста відділу роботи кадрів з навантаженням 0,5 ставки і передбачено компенсацію за час вимушеного прогулу з 01.12.2015 з виплатою у розмірі середнього заробітку за посадою спеціаліста відділу кадрів»( а. с. 8).

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 55 Закону України «Про вищу освіту» посада директора бібліотеки була визначена як посада науково-педагогічного працівника.

Згідно пункту 11 ст. 55 Закону України «Про вищу освіту» під час заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників - завідувачів (начальників) кафедр, професорів, доцентів, старших викладачів, викладачів укладенню трудового договору (контракту) передує конкурсний відбір, порядок проведення якого затверджується вченою радою вищого навчального закладу.

При цьому в ч. 12 ст. 55 вказаного Закону визначено, що в окремих випадках, у разі неможливості забезпечення освітнього процесу наявними штатними працівниками, вакантні посади науково-педагогічних працівників можуть заміщуватися за трудовим договором до проведення конкурсного заміщення цих посад у поточному навчальному році.

Таким чином, виходячи з положень ч. 1, 11, 12 ст. 55 Закону України «Про вищу освіту» посада директора бібліотеки є посадою науково-педагогічного працівника, і заміщення її відбувається тільки за конкурсом і лише в окремих випадках за трудовим договором, до проведення конкурсу на заміщення вакантних посад.

Як вбачається наказу № 366-к від 23.10.2014 року на переведення ОСОБА_7 на посаду в.о. директора бібліотеки, її не було прийнято на цю посаду на постійній основі без проведення конкурсу, оскільки такі дії суперечили б вимогам ст. 55 Закону України «Про вищу освіту».

В заяві про переведення та в наказі на переведення не вказано строку на який переводиться ОСОБА_6, але незважаючи на це такий перевід не можна вважати безстроковим, оскільки ч. 12 ст. 55 Закону України «Про вищу освіту» визначено такий період, а саме до проведення конкурсу на заміщення цих посад.

Посилання позивачки та суду першої інстанції на те, що ОСОБА_7 виконує обовязки директора бібліотеки безстроково є помилковими та такими, що суперечать вищевказаним нормам закону.

В звязку з тим, що посада директора бібліотеки тривалий час була вакантною 24.09.2015 році в газеті «Нова Доба» №76-77 було опубліковано оголошення про проведення конкурсу на заміщення вакантної посади директора бібліотеки.

25.09.2015 року на адресу Черкаського державного технологічного університету надійшла заява від ОСОБА_7 про доступ для участі у конкурсі на заміщення вакантної посади директора бібліотеки, яку вона тимчасово займала.

09.11.2015 року ОСОБА_7 отримала відповідь про те, що її не допущено до участі у конкурсі в звязку з тим, що вона не відповідає вимогам для участі у цьому конкурсі.

За результатами проведеного конкурсу на посаду директора бібліотеки було призначено ОСОБА_8 з якою і було укладено трудовий договір.

Даний факт стверджується витягом №5 засідання конкурсної комісії від 13.11.2015 року, наказом №500-к від 30.11.2015 року, контрактами №16 від 01.12.2015 року та №322 від 01.12.2016 року.

Ні проведення конкурсу, ні його результати, ні відмова від допуску ОСОБА_6 до участі у цьому конкурсі не були нею оскаржені в передбаченому законом порядку, що свідчить про те, що вона повністю погодилась з результатами даного конкурсу та тим, що її не допустили до участі у ньому в звязку з тим, що вона не відповідала вимогам претендента на посаду директора бібліотеки.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що ОСОБА_6 посаду директора бібліотеки не займала, була призначена тимчасово виконуючим обовязки директора бібліотеки, участі у конкурсному відборі на посаду директора бібліотеки не приймала, а тому відсутні правові підстави для задоволення її позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що суд помилково прийшов до висновку, що позивачку незаконно було переведено з посади в.о. директора бібліотеки на посаду спеціаліста відділу роботи кадрів з навантаженням 0,5 ставки, так як зазначено вище остання посади директора бібліотеки не обіймала.

Доводи ОСОБА_6 про відсутність посади спеціаліста відділу роботи кадрів спростовується доводами представників відповідача про те, що відповідно до наказу №26 від 11.01.2014 року Міністерства освіти і науки України в них відбулися зміна назв посад, що підтверджується штатним розписом на 2014, 2015, 2016 роки.

Згідно вимог п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Колегія суддів вважає, що при ухваленні оскаржуваного рішення суду, суд першої інстанції неправильно застосував зазначені вище норми матеріального права, а тому рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Апеляційну скаргу Черкаського державного технологічного університету - задовольнити.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 лютого 2017 року скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовити.

Рішення набирає законної сили одразу після його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів після його проголошення.

Головуючий :

Судді :