Вирок № 66472566, 13.05.2017, Черкаський районний суд Черкаської області

№707/2253/16-к

1-кп/707/37/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2017 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Смоляра О.А.

при секретарі Зарубі Н.М.

з участю прокурора Бондаренко О.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого 19.10.2015 року Соснівським районним судом м. Черкаси, за ч. 1,2 ст. 190, 70 КК України до покарання у виді штрафу 1020 гривень, -у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 289, ч. 2, ст. 185 КК України, суд,- ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 23.04.2016 близько 16.30 год. перебуваючи на узбіччі вул. Дахнівська, що відноситься до адміністративних меж Геронимівської сільської ради, Черкаського району Черкаської області, неподалік зупинки громадського транспорту «Госпіталь», на грунті неприязних відносин які виникли в нього з приводу боргових зобовязань, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, наніс ОСОБА_2 тілесні ушкодження, у вигляді травми голови зі струсом головного мозку, крововиливами, садном мяких тканин обличчя, крововиливами в білкову оболонку лівого ока, крововиливами вушних раковин, які згідно висновку експерта № 02-01/1164 від15.06.2016 року відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя.

Він же, повторно, 23.04.2016 близько 16.35 год. перебуваючи на узбіччі вул. Дахнівська що відноситься до адміністративних меж Геронимівської сільської ради, Черкаського району Черкаської області, неподалік зупинки громадського транспорту «Госпіталь», за раптово виниклим умислом, умисно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, незаконно заволодів транспортним засобом відчинивши двері автомобіля НОМЕР_1, вартість якого згідно висновку експерта №4/1168 від 15.08.2016 становить 91206,5 гривень, що належить ОСОБА_2, сів за кермо автомобіля, де за допомогою залишеного в замку запалення ключа завів двигун, після чого поїхав до зупинки «Україна» в м. Черкаси та повернувся на місце скоєння кримінального правопорушення, де залишив вказаний автомобіль.

Він же, повторно, 23.04.2016 близько 16.40 год. перебуваючи на узбіччі вул. Дахнівська, що відноситься до адміністративних меж Геронимівської сільської ради, Черкаського району Черкаської області, неподалік зупинки громадського транспорту «Госпіталь», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, сів до автомобіля НОМЕР_1 звідки таємно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав мобільний телефон марки «Sigma X-treme РQ22А», вартість згідно висновку експерта №4/1134 від 29.07.2016 становить 5443,58 гривень, що належить ОСОБА_2, сім картами мобільного оператора«Lifecell» вартістю 30 гривень та ПрАТ «Київстар» вартістю 25 гривень, та з викраденим змісця злочину зник, чим завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальних збитків на загальну суму 5 тисяч 498 гривень 58 копійок.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в предявленому обвинуваченні визнав частково, та пояснив що 23.04.2016 року потерпілий ОСОБА_2, приїхав до його дому, але дома його не було. Його батько виїжджав їхати в лікарню, але ОСОБА_2 перегородив йому дорогу і не випустив його. Він прийшов додому і просив ОСОБА_2, щоб він відїхав, тоді ОСОБА_2 завів машину і поїхав. Приїхав його брат, він зателефонував до ОСОБА_2, останній сказав що знаходиться біля Госпіталю. Брат поїхав зустрітись з ОСОБА_2 обговорити ситуацію яка склалась, а він пішов туди пішки. Прийшовши він двічі вдарив ОСОБА_2 рукою та один раз ногою, після чого сів до його автомобіля, і поїхав щоб викликати швидку допомогу. Коли він розвернувся та побачив що ОСОБА_2 прийшов до свідомості, то повернувся на місце події. Також ОСОБА_1 додав, що в ході цих подій він заволодів його мобільним телефоном, який пізніше розбив, так як на ньому зберігались записи його розмов з потерпілим.

Винуватість ОСОБА_1 підтверджується:

- показаннями потерпілого ОСОБА_2, який показав, що 23.04.2016 року він приїхав до батьків ОСОБА_1, оскільки останній брав у нього гроші в борг. Гроші брав на лікування батьків, так він пояснив. Рік назад він зустрів батька ОСОБА_1 і той йому повідомив що ні про які кошти він не знає, тому тоді і приїхав забрати гроші про які домовився із батьком ОСОБА_1. До нього зателефонував брат обвинуваченого ОСОБА_4, та домовився з ним про зустріч. Він приїхав на місце зустрічі та чекав його там. Тарас вийшов з боку лісу, підїхав його брат Микола. Він почав говорити з Миколою, і прийшов уже до тями коли Микола його піднімав. Пізніше він переодягався в гаражі у товариша, та помітив що у нього немає золотого ланцюжка якого він постійно носив не знімаючи.

- показаннями свідка ОСОБА_5, який показав, що 23.04.2016 року рухався на власному автомобілі в напрямку м. Канів, та побачив що стояв автомобіль ОСОБА_6, біля нього обвинувачений наносив удари потерпілому, він зупинився, і викликав міліцію, обвинувачений сів в машину, відїхав і через короткий проміжок часу повернувся.

- показаннями свідка ОСОБА_7, який показав, що знає і обвинуваченого і потерпілого особисто. 23.04.2016 року він зустрівся з потерпілим в м. Черкаси, потім вони розїхались кожен по своїх справах. Пізніше ОСОБА_2 прислав йому повідомлення з незнайомого номеру телефону, повідомив щоб він приїхав до зупинки громадського транспорту «Госпіталь», що по вулиці «Геронимівська» . Коли він приїхав побачив побитого ОСОБА_2, біля нього стояв його автомобіль ОСОБА_6. ОСОБА_1 та його знайомих не було. Він забрав ОСОБА_2 і вони поїхали до нього в гараж, там ОСОБА_2 помився, переодягся.

- показаннями свідка ОСОБА_8, який показав, що є працівником поліції. Весною 2016 року отримав повідомлення про бійку та виїхав на місце події. Коли приїхали то побачив групу осіб. Стояв автомобіль ОСОБА_6, біля якого стояв потерпілий який повідомив що його побили і він нічого не памятає, та що в нього зник мобільний телефон.

- протоколом слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_2 від 11.06.2016 року, в ході якого він показав обставини вчинення злочину, механізм спричинення йому тілесних ушкоджень

- висновком судово-медичної експертизи № 02-01/1164 від 15.06.2016 року згідно висновків якої у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження : травма голови зі струсом головного мозку, крововиливами, садном мяких тканин обличчя, крововиливом в білкову оболонку лівого ока, крововиливами вушних раковин. Вказані ушкодження могли виникнути за обставин які він вказав у протоколі проведення слідчого експерименту від 11.06.2016 року.

- протоколом слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_1 від 08.09.2016 року, в ході якого він показав механізм нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2;

- протоколом проведення слідчого експеременту від 19.07.2016 року за участю обвинуваченого ОСОБА_1, в ході якого він погодився відтворити події 23.04.2016 року, та показав де знаходився автомобіль потерпілого, а після чого показав в якому напрямку він поїхав на даному автомобілі, потім показав де саме залишив даний автомобіль та в якому напрямку він його поставив;

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 доведена повністю і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 125 КК України умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоровя, ч. 2 ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

ОСОБА_1 обвинувачуєть в тому, що він 23.04.2016 близько 16.30 год. перебуваючи на узбіччі вул. Дахнівська, що відноситься до адміністративних меж Геронимівської сільської ради, Черкаського району Черкаської області, неподалік зупинки громадського транспорту «Госпіталь», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, застосовуючи насильство, яке є небезпечним для життя чи здоровя особи наніс ОСОБА_2 тілесні ушкодження, у вигляді травми голови зі струсом головного мозку, крововиливами, садном мяких тканин обличчя, крововиливами в білкову оболонку лівого ока, крововиливами вушних раковин, які згідно висновку експерта № 02-01/1164 від15.06.2016 року відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя, після чого заволодів золотим ланцюжком вагою 80 грамівщо належить ОСОБА_2, та завдав йому матеріальних збитків на суму 84000 гривень.

Суд виключає з обвинувачення заволодіння обвинуваченим золотим ланцюжком вагою 80 грам, вартість згідно товарного чеку за 1 грам золота оцінено як виріб становить 1050 гривень, на загальну суму 84,000 гривень, оскільки воно не доведено жодним належним доказом виходячи з наступного. Обвинувачення в цій частині грунтується на показаннях потерпілого який показав, що в нього був золотий ланцюжок вагою 80 грам який він постійно носив на шиї не знімаючи, він виявив що даний ланцюжок відсутній у нього коли вже знаходився в гаражі у знайомого ОСОБА_7, свідка ОСОБА_9, який показав, що потерпілого ОСОБА_2 знає вже давно. У 2003-2004 році ОСОБА_2 замовив в нього виготовлення золотого ланцюжка, він вийшов 80 грам. За 12 років носіння могло стертись золота біля двох грам, показаннями свідка ОСОБА_7, який показав, що знав і обвинуваченого і потерпілого особисто. 23.04.2016 року він зустрівся з потерпілим в м. Черкаси, потім вони розіхались кожен по своїх справах. Пізніше ОСОБА_2 прислав йому повідомлення з незнайомого номеру телефону, повідомив щоб він приїхав до зупинки громадського транспорту «Госпіталь», що по вулиці «Геронимівська». Коли він приїхав побачив побитого ОСОБА_2, біля нього стояв його автомобіль ОСОБА_6. ОСОБА_1 та його знайомих не було. Він забрав ОСОБА_2 і вони поїхали до нього в гараж, там він помився, переодягся, після чого поїхав додому. Коли вони знаходились в гаражі, вони виявили, що в потерпілого на шиї немає золотого ланцюжка, якого він раніше неодноразово бачив у нього.

Обвинувачений в судовому засіданні показав, що вказаний ланцюжок він закладав до ломбарду «Гроші тут» на прохання потерпілого, та надав відповідь з ломбарду відповідно якої 4.04.2016 року він закладав золотий лацюжок вагою 77,84 грам.

Таким чином ні сам потерпілий, ні свідки не підтвердили факт заволодіння цим ланцюжком саме обвинуваченим ОСОБА_1, а навпаки показали, що виявили зникнення цього ланцюжка після сплину певного часу після вчинення ОСОБА_1 злочинів, а тому заволодіння саме обвинуваченим цим ланцюжком є лише припущенням. Крім того факт заволодіння обвинуваченим цим ланцюжком спростовується його показаннями згідно яких він раніше на прохання самого потерпілого закладав його до ломбурду, вказаною вище відповіддю з ломбарду. Невеликі розбіжності щодо ваги ланцюжка про який вказує потерпілий , та який було закладено до ломбарду обвинуваченим підтверджуються і показаннями свідка ОСОБА_9, який показав що має справу з виготовленням ювелірних виробів, та що при експлуатації подібного ланцюжка він міг втрачати вагу близько 2 грам за 12 років.

Суд не може погодитись з кваліфікацією дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.1 ст.187 КК України розбій, так як було встановлено судом умисел на нанесення тілесних ушкодженнь виникли в обвинуваченого на грунті неприязних відносин, а не з метою заволодіння майном потерпілого.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує обставини, характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого в тому числі те, що обвинувачений характеризується по місцю проживання позитивно, частково визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому, попросив вибачення за скоєне, зробив для себе відповідні висновки, а тому суд враховує як обставину, що помякшує покарання - щире каяття. Обставина, що обтяжує покарання рецидив злочинів. Враховуючи всі викладені обставини суд вважає що необхідним і достатнім покаранням за вчинення даного злочину є покарання у виді позбавлення волі. Остаточне покарання обвинуваченому має бути визначеним за правилами ст. 70 КК України, оскільки має місце сукупність злочинів, та шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у виді позбавлення волі. Приймаючи до уваги всі викладені вище обставини, зокрема неприязні стосунки обвинуваченого та потерпілого, те що тяжких суспільно небезпечних наслідків від злочину не настало, обвинувачений у вчиненому розкаяся, суд вважає можливим на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання із застосуванням іспитового строку, та покласти на ОСОБА_1 обовязки передбачені ст.76 КК України.Таке покарання в повній мірі відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, є справедливим та достатнім для виправлення засудженого та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов потерпілим не заявлено.

На підставі ст. 124 КПК України процесуальні витрати в сумі 2685,03 грн., за проведення експертиз, підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.

Підстав для зміни запобіжного заходу суд не вбачає.

Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373-375 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 125 КК України у виді двох років обмеження волі;

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді трьох років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 289 КК України у виді пяти років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на пять років, без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням встановивши іспитовий строк тривалістю три роки.

На підставі п.п. 1,2 ч.1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обовязки: періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати в сумі 2685 гривень 03 к.

Речові докази: коробку від мобільного телефону марки «Sigma X-treme РQ22А», автомобіль марки «Део Ланос» - передати за належністю потерпілому ОСОБА_2; фотокартку із зображенням золотого ланцюжка, копію боргової розписки залишити при матеріалах кримінального провадження; сім картки різних мобільних операторів в кількості 28 штук та пластикова картки від сім карток в кількості 4 штуки повернути ОСОБА_1.

Вирок після проголошення вручити учасникам провадження.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом 30 днів.

Суддя: ОСОБА_10