Ухвала суду № 66468869, 12.05.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 травня 2017 року справа № 804/743/17

Суддя-доповідач Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Юрко І.В.,

розглянувши клопотання Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору у справі № 804/743/17 за позовом Селянсько-фермерського господарства «Батьківщина» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишено без руху у зв'язку з необхідністю надати суду оформлений належним чином документ про повноваження особи, яка подала апеляційну скаргу, та документ про сплату судового збору в розмірі 1760,00 гривень.

Зазначеною ухвалою встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - сім днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Копія ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху отримана апелянтом 18.04.2017 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.201).

27.04.2017 року до суду від апелянта надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, яке обгрунтовано тим, що сплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до правосуддя, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. Також апелянт послався на Рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі".

Суд вважає, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, які викладені ним в рішенні від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" та полягають в тому, що сума зборів, призначена у світлі конкретних обставин справи, включаючи спроможність заявника її сплатити та стадію, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено, є важливими чинниками при визначенні того, скористалася ця особа своїм правом доступу до суду чи ні та чи мала "розгляд судом". Враховуючи ці чинники, далі суд має визначити, чи становила вимога сплати збору, зокрема за обставин цієї конкретної справи, обмеження, яке завдало шкоди самій суті права заявника на доступ до суду (п. 60, 61).

Крім того, суд у пунктах 62, 66 та 67 вказаного рішення дійшов висновку, що судовий збір у розмірі середнього річного заробітку в країні є значним та надмірним, що становить непропорційне обмеження права доступу до суду.

Вказані висновки Європейського суду з прав людини кореспондуються з положеннями статті 10 КАС України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства в Україні, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Так, згідно приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Застосовуючи вказані положення КАС України та висновки Європейського суду з прав людини до конкретних обставин справи, суд зазначає, що сума судового збору, яка підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги, складає 1760,00 грн. та не є значною або надмірною, не становить непропорційного обмеження права доступу до суду.

У відповідності до роз'яснень, викладених в постанові пленуму Вищого адміністративного суду №2 від 05.02.2016 року "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року №364-VI "Про судовий збір", обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

Крім того, відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.

Відповідно до норм статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі. Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку суд вирішує в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні на розсуд суду. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду клопотання.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Керуючись статтями 102, 108, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Західно-Донбаській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Продовжити Західно-Донбаській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області строк для усунення недоліків апеляційної скарги на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року у справі № 804/743/17 на десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.В. Юрко