Постанова № 66468445, 11.05.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2017 року справа № 823/1552/16

10 год. 15 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

при секретарі судового засідання - Мельниковій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області до дочірнього підприємства «Корсунь-Шевченківський гранітний кар'єр «Сівач» приватного акціонерного товариства «Сівач» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулась Смілянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (далі - позивач), в якій з урахуванням клопотань про зменшення позовних вимог просить надати їй дозвіл на погашення податкового боргу дочірнього підприємства «Корсунь-Шевченківський гранітний кар'єр «Сівач» приватного акціонерного товариства «Сівач» (далі - відповідач) з орендної плати за землю на загальну суму 81 432 грн 35 коп., за рахунок реалізації майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач має податковий борг перед бюджетом у вказаній сумі, який виник внаслідок несплати самостійно задекларованих податкових зобов'язань з орендної плати за землю. Податкове зобов'язання відповідача є узгодженим. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 10.08.2016 по справі №823/892/16 вказаний борг стягнуто з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих відповідача. Проте, у зв'язку з неповним виконанням інкасових доручень на рахунки відповідача, виданих на виконання вказаної постанови суду, позивач просить надати дозвіл погашення суми податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Представник позивача у судове засідання не прибув, проте в матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач, належним чином повідомлений про місце, дату та час судового розгляду справи, явку свого представника в означене судове засідання не забезпечив.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.

Дочірнє підприємство «Корсунь-Шевченківський гранітний кар'єр «Сівач» приватного акціонерного товариства «Сівач» зареєстровано як суб'єкт господарювання - юридична особа 26.03.2001, ідентифікаційний код 31440826.

Судом встановлено, що за відповідачем обліковується податковий борг з орендної плати за землю, який виник на підставі:

- податкової декларації з плати за землю № 9014388834 за 2015 рік на загальну суму 155 221 грн 11 коп., з розбивкою рівними частинами по 12 935 грн 09 коп. щомісячно;

- податкової декларації з плати за землю № 9004279883 за 2016 рік на загальну суму 222 431 грн 85 коп., з розбивкою рівними частинами по 18 535 грн 99 коп. щомісячно.

Крім того, за несвоєчасну сплату орендної плати за період з 17.05.2016 по 17.06.2016 відповідачеві нараховано пеню в розмірі 276 грн 28 коп.

Станом на 05.05.2017, з урахуванням сум самостійно сплачених відповідачем, розмір податкового боргу з орендної плати за землю становить 81 432 грн 35 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу відповідача.

Так, відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України сформовано та вручено боржнику податкову вимогу від 08.12.2015 №839-25.

Крім того, згідно з копії витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 08.07.2016 №49907404 (а. с. 183, зворотній бік цього ж аркуша) вбачається, що 08.07.2016 на майно відповідача за його погодженням було накладено публічне обтяження - податкову заставу.

Згідно постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 10.08.2016 у справі №823/892/16 (а. с. 9 - 10) стягнуто з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача на користь бюджету через Корсунь-Шевченківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Черкаській області податковий борг на загальну суму 283 755 грн 11 коп., у тому числі податковий борг по орендній платі за землю. Постанова набрала законної сили 06.09.2016 року.

Проте вказані дії не призвели до повного погашення відповідачем суми заборгованості.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.

Згідно ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вимогами п.58.1. Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу (пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України).

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.4 статті 59 цього Кодексу податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Вимогами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Слід звернути увагу, на те що Податковий кодекс України не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем виставлено та надіслано на адресу відповідача податкову вимогу від 08.12.2015 №839-25 (а. с. 51 зворотній бік).

Суд звертає увагу на те, що податковий борг відповідач у повному розмірі не сплатив.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо наявності підстав для стягнення з платника податків заборгованості у спосіб, визначений позивачем на підставі п. 95.4 ст.95 Податкового Кодексу України - надати дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі, суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно п.п. 88.1, 88.2 ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно п. 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Із наведеного вбачається, що податковий орган може поширити податкову заставу на будь-яке майно платника податків, крім передбачених випадків, а також на майно, яке платник податків набуде у майбутньому.

При цьому, встановлено обмеження, згідно якого податкова застава поширюється на майно, балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків.

Пунктом п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України визначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акту опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Крім того, згідно п. 89.8 ст. 89 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу в державному реєстрі.

Судом встановлено, що 17.06.2016 головою комісії з реорганізації Корсунь-Шевченківської ОДПІ прийнято рішення № 6 про опис майна відповідача у податкову заставу. (а. с. 16). Цього ж дня, на підставі вказаного рішення податковим керуючим Корсунь-Шевченківської ОДПІ Черкаської області було проведено опис майна дочірнього підприємства «Корсунь-Шевченківський гранітний кар'єр «Сівач», на яке поширюється право податкової застави, та складено акт опису цього майна № 6 (а. с. 17). Згідно з цим актом, майна описано на загальну суму 300 000 грн 00 коп.

Відповідно до копії витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 08.07.2016 №49907404 (а. с. 18, зворотній бік цього ж аркуша) 08.07.2016 на майно відповідача за його погодженням було накладено публічне обтяження - податкову заставу.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з абзацом другим пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби, у свою чергу, звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Приписами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, встановлено черговість прийняття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме, першочергово, податковим органом приймаються заходи стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності, податковий орган може приймати заходи щодо погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, в якого наявний податковий борг.

Враховуючи зазначене вище, з матеріалів справи (зворотній бік а. с. 12 ) судом встановлено, що у позивача відсутня можливість стягнути податковий борг згідно рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10.08.2016 у справі №823/892/16 з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, у зв'язку із відсутністю/недостатністю коштів на даних рахунках для погашення податкового боргу.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 14, 41, 86, 88, 94, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Надати Смілянській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (ідентифікаційний код 39620821) дозвіл на погашення суми податкового боргу з орендної плати за землю дочірнього підприємства «Корсунь-Шевченківський гранітний кар'єр «Сівач» приватного акціонерного товариства «Сівач» (ідентифікаційний код 31440826) в розмірі 81 432 (вісімдесят одна тисяча чотириста тридцять дві) грн 35 коп. за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.А. Рідзель

Постанову складено у повному обсязі 15.05.2017.