Постанова № 66468329, 11.05.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 травня 2017 р. № 2-а- 820/1010/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Цабеки К.Є.,

представника позивача - Служавого Є.І., Новикова О.А.,

представника відповідача - Коробки І.С.,

представника третьої особи - Лавренчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Військово-медичного клінічного центру Північного регіону (військова частина А-3306) до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, третя особа Державна Фіскальна служба України про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Військово-медичний клінічний центр Північного регіону (військова частина А-3306), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив: визнати дії відповідача, щодо винесення рішення №0022641301 від 16.11.2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) - неправомірним; рішення №0022641301 від 16.11.2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску винесеного Центральної ОДПІ м. Харкова - скасувати.

Позивач, Військово-медичний клінічний центр Північного регіону у порядку адміністративного судочинства висунув вимоги про: 1) визнання неправомірними дій Центральної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фінансової служби у Харківській області з приводу винесення рішення №0022641301 від 16.11.2016р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування); 2) скасувати рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фінансової служби у Харківській області №0022641301 від 16.11.2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що єдиний внесок перераховував своєчасно та в обсязі, при якому завжди існувала переплата по платежу. Посилаючись на викладені вище міркування, представник позивача просив суд постановити рішення про задоволення заявлених вимог.

Відповідач, Центральна об'єднана державна податкова інспекція міста Харкова Головного управління Державної фінансової служби у Харківській області з поданим позовом не погодився.

В обгрунтування заперечень проти позову зазначив, що у зв'язку з виникненням недоїмки на підставі ч.10 ст.25 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» були правомірно застосвані штрафи та нарахована пеня.

Третя особа, Державна фіскальна служба України, у судовому засіданні проти позову заперечував.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши обгрунтованість доводів сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини спірних правовідносин, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відносно якого у тероргані ДФС України районного рівня ведеться дві інтегровані картки обліку платежів по єдиному внеску (окремо по єдиному внеску з виплат на користь війсковослужбовців та окремо по єдиному внеску з виплат та користь працівників за трудовими договорами).

16.11.2016р. відповідачем, Центральною ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області було винесено рішення №0022641301, яким застосовано 93.901,87грн. штрафу та нараховано 3.288,28грн. пені за квітень, травень, червень та вересень 2016 р.

Як з'ясовано судом, юридичною підставою для прийняття спірного рішення суб'єкт владних повноважень обрав положення ч.10 ст.25 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а фактичними підставами послугувало судження суб'єкта владних повноважень про несвоєчасну оплату платником самостійно задекларованих сум внесків.

Перевіряючи юридичу та фатичну відповідність вимогам закону, зокрема, ч.3 ст.2 КАС України, тих мотивів, котрі були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення, суд зазначає, що правовідносини з приводу справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування унормовані приписами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Пунктом 1 ч.2 ст.6 згаданого акту законодавства передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з ч.4 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

За правилом ч.6 ст.9 цього ж закону для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Момент настання обов'язку оплати (обов'язку здійснити ініціювання переказу безготівкових коштів у порядку Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні») даного публічного платежу визначений законодавцем у нормах ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», де вказано, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (абз.1 ч.8 ст.9); При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань (абз.2 ч.8 ст.9).

У розумінні п. 6 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» під недоїмкою розуміється сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Суд відзначає, що саме з фактом наявності недоїмки законодавець пов'язує можливість нарахування пені, адже за приписами п.10 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Окрім того, за своєю правовою суттю можливість застосування штрафу згідно з п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» також пов'язана законодавцем з виникненням та існуванням протягом певного проміжку часу невиконаного обов'язку платника зі здійсненя платежу на погашення внеску, тобто з наявністю недоїмки, позаяк саме положеннями указаної норми закону чітко передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Зі змісту норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» чітко і однозначно слідує, що єдиний внесок є одним нероздільним публічним платежем у галузі державнї соціальної справи.

Відтак, ведення терорганом ДФС України обліку надходжень у розрізі будь-яких критеріїв (як-то: у спірних правовідносинах окремо по військовослужбовцем, а окремо по працівникам за трудовими договорами) об'єктивно не повинно мати жодного юридичного впливу на висновок про своєчасне виконання грошових зобов'язань особи як страхувальника.

У ході розгляду справи судом достеменно встановлено, що на ті дати, котрі були кваліфіковані відповідачем як виникнення недоїмки (як несвоєчасна оплата єдиного внеску), платник в дійсності мав надміру виконані зобов'язання.

Так, згідно інтегрованої картки Військово-медичним клінічним центром Північного регіону (військова частина А-3306) самостійно задекларовано ЄСВ:

1) за квітень:

- по коду класифікації доходів бюджету 71020000 (єдиний внесок, нарахований на суми грошового забезпечення військовослужбовців) на суму 628.979,45 грн. із терміном сплати до 20.05.2016 року. Станом на 21.05.2016 року недоїмка склала - 26.977,60 грн.;

- по коду класифікації доходів бюджету 71010000 (єдиний внесок, нарах. робот. на суми: заробітної плати, винагороди за договором ЦПХ, додатково за тимчасовою непрацездатністю) на суму 417.425,81 грн. Станом на 21.05.2016 року переплата склала - 560.784,22 грн.

2) за травень:

- по коду класифікації доходів бюджету 71020000 (єдиний внесок, нарахований на суми грошового забезпечення військовослужбовців) на суму 566.804,66 грн. із терміном сплати до 20.05.2016 року. Станом на 21.05.2016 року недоїмка склала - 19.829,62 грн.;

- по коду класифікації доходів бюджету 71010000 (єдиний внесок, нарах. робот. на суми: заробітної плати, винагороди за договором ЦПХ, додатково за тимчасовою непрацездатністю) на суму 426.817,02 грн. Станом на 21.05.2016 року переплата склала - 983.033,03 грн.;

3) за червень:

- по коду класифікації доходів бюджету 71020000 (єдиний внесок, нарахований на суми грошового забезпечення військовослужбовців) на суму 635.179,57 грн. із терміном сплати до 20.05.2016 року. Станом на 21.05.2016 року недоїмка склала - 300.023,54 грн.;

- по коду класифікації доходів бюджету 71010000 (єдиний внесок, нарах. робот. на суми: заробітної плати, винагороди. за договором ЦПХ, додатково за тимчасовою непрацездатністю) на суму 504.080,87 грн. Станом на 21.05.2016 року переплата склала - 714.300,01 грн.;

4) за вересень:

- по коду класифікації доходів бюджету 71020000 (єдиний внесок, нарахований на суми грошового забезпечення військовослужбовців) на суму 795.938,47 грн. із терміном сплати до 20.05.2016 року. Станом на 21.05.2016 року недоїмка склала - 111.770,59 грн.;

- по коду класифікації доходів бюджету 71010000 (єдиний внесок, нарах. робот. на суми: заробітної плати, винагороди. за договором ЦПХ,додатково за тимчасовою непрацездатністю) на суму 451.846,86 грн. Станом на 21.05.2016 року переплата склала - 793.680,57 грн.

За таких обставин, суд не заходить підстав для визнання юридично правильним та фактично вірним судження суб'єкта владних повноважень про несвоєчасну оплату позивачем єдиного внеску у спірних правовідносинах.

Натомість суд вважає, що здійснюваний інпекцією облік проведених платником у спірних правовідносинах платежів по оплаті єдиного податку за різними критеріями є умовним і за Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не може мати правовим наслідком притягнення платника до юридичної відповідальності у вигляді обтяження штрафом та пенею за одночасної наявності перевиконаних зобов'язань.

Частиною 2 ст.11 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що із страховими коштами, акумульованими на рахунках органів доходів і зборів, здійснюються такі операції: 1) перерахування на рахунки Пенсійного фонду, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - недержавних пенсійних фондів відповідно до встановлених законом пропорцій розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; 2) повернення платникам єдиного внеску надміру або помилково сплачених сум; 3) повернення безпідставно стягнених сум єдиного внеску (абзац другий частини третьої статті 26 цього Закону).

Судовим розглядом встановлено, що грошові кошти, які вибули з власності платника з підстав оплати єдиного внеску, не були повернуті йому як надмірно чи помилково сплачені суми, а залишились у власності відповідніх фондів державного соціального страхування, а тому мають враховуватись саме як оплата єдиного внеску.

Стосовно вимоги позивача про визнання неправомірними (незаконними) дій суб'єкта владних повноважень з винесення спірного рішення суд зазначає, що практична реалізація управлінської функції контролю за своєчасністю сплати єдиного внеску згідно з ч.10 ст.25 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не поставлена законодавцем у залежність від попереднього проведення перевірки чи здійснення терорганом ДФС України будь-якого іншого заходу нагляду (контролю) як обов'язкової передумови застосування заходу впливу.

Винесення рішення про застосування штрафу та нарахування пені у порядку ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» як захід впливу є нероздільною управлінською процедурою, котра завершується створенням суб'єктом владних повноважень правового акту індивідуальної дії.

З огляду на викладене, визнання протиправним та скасування цього акту (у тому числі і у судовому порядку) здатне у повній мірі захисти права та інтереси особи як платника єдиного внеску. А відтак, вимога про визнання неправомірними дій суб'єкта владних по винесенню рішення повністю поглинається вимогою про скасування цього ж самого рішення суб'єкта владних повноважень і саме у такому контекті розцінюється судом при відправліенні правосуддя у даному спорі.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судом в ході розгляду справи встановлено факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача як платника єдиного внеску у сфері публічних правовідносинах у галузі справи загальнообов'язкового державного соціального страхування, а відповідач як суб'єкт владних повноважень у порядку ч.2 ст.71 КАС України не довів правильності та обгрунтованості власних суджень, то позов належить задовольнити.

Розподіл судових витрат має бути проведений за праивлами ст.94 КАС України та Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 8, 19, 129 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Військово-медичного клінічного центру Північного регіону (військова частина А-3306) до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, третя особа Державна Фіскальна служба України про скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Центральної ОДПІ м. Харкова №0022641301 від 16.11.2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (місцезнаходження - 61058, м.Харків, проспект науки, 9, ЄДРПОУ 39859805) на користь Військово-медичного клінічного центру Північного регіону (військова частина А-3306) (місцезнаходження - 61058, м.Харків, вул.Культури,5, ЄДРПОУ 07931813) витрати на сплату судового збору у сумі 1600 грн.(одна тисяча шістсот грн. 00 коп.)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 15.05.2017 року.

Суддя Старосєльцева О.В.