Ухвала суду № 66468194, 11.05.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1829/17

У Х В А Л А

11 травня 2017 року м. Одеса

У залі судових засідань № 25

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л. І.

при секретарі судового засідання - Галушко А. В.

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1 (за паспортом)

представника відповідача - Масловського М. О. (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо нарахування та виплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 30 червня 2016 року по 16 листопада 2016 року, стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 30 червня 2016 року по 16 листопада 2016 року у розмірі 28073, 83 грн.

В запереченнях на адміністративний позов Головним управлінням Національної поліції в Одеській області заявлено клопотання про залишення адміністративного позову ОСОБА_1 без розгляду, у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду, яке представником відповідача підтримано в судовому засіданні. Клопотання обґрунтоване тим, що позивач не заявляв при розгляді Одеським окружним адміністративним судом справи про його поновлення на посаді №815/3373/16 вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та суд не вирішив це питання, з часу прийняття судом рішення про поновлення позивача на посаді сплинуло вісім місяців, а тому строк звернення до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу сплинув.

Позивача заперечував щодо задоволення клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки вважає строк звернення до суду не пропущеним, відповідач мав самостійно здійснити виплату позивачу при поновленні на посаді середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Суд вважає, що клопотання представника відповідача необґрунтоване та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно із ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Одеського окружного адміністративного суду по справі №815/3373/16 визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області № 580 о/с від 30 червня 2016 року про звільнення зі служби в поліції, майора поліції, слідчого Портофранківського відділення поліції Приморського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_1 за п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», через службову невідповідність; поновлено майора поліції ОСОБА_1 на посаді слідчого Портофранківського відділення поліції Приморського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2016 року по справі №815/3373/16 без змін.

Згідно із ст. 1, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

Відповідно до ч. 2 ст. 233, ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 233 КЗпП України, ст. 1, 12 Закону України «Про оплату праці» зазначені положення законодавства необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Позивач поновлений на посаді наказом ГУ НП в Одеській області №1522 о/с від 16 листопада 2016 року та з цього часу йому не виплачений середній заробіток за час вимушеного прогулу, що на думку позивача є порушенням його прав, для захисту яких він звернувся до суду, а тому, в даному випадку, з врахуванням вищезазначених положень законодавства, суд не вбачає порушень позивачем строку звернення до суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності відповідача та стягнення з нього середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Таким чином, підстав для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, не має.

Керуючись ст. ст. 99, 100, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо нарахування та виплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 30 червня 2016 року по 16 листопада 2016 року, стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 30 червня 2016 року по 16 листопада 2016 року у розмірі 28073, 83 грн. - відмовити.

Ухвала окремо оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 15.05.2017 року.

Суддя Л. І. Свида