Ухвала суду № 66467787, 13.05.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 травня 2017 року Справа № 805/1888/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

суддя Донецького окружного адміністративного суду Голубова Л.Б., ознайомившись з позовною заявою позивачів фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та фізичної особи ОСОБА_1 до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (Департамент торгівельного захисту) про визнання дій/бездіяльності щодо акту індивідуальної дії, таким, що порушує законодавство України та права позивача(ів) та зобов'язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі - фізична особа - підприємець ОСОБА_2 та фізична особа ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (Департамент торгівельного захисту) про визнання дій/бездіяльності щодо акту індивідуальної дії, таким, що порушує законодавство України та права позивача(ів) та зобов'язати вчинити певні дії.

Вивчивши подані матеріали, суд приходить до висновку, що дана позовна заява не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

В порушення вищенаведеної норми позивачем(ами) не надано до суду документ, що підтверджує сплату судового збору та копію позовної заяви з усіма додатками для відповідача.

Позивачем(ами) заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою від 13 травня 2017 року суд відмовив позивачу(ам) у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Суд, зазначає, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 є суб'єктом господарювання, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Позивачем(ами) заявлено дванадцять позовних вимог немайнового характеру:

- про визнання рішення ДТЗ Мінекономрозвитку щодо заяви «Про проведення розслідувань з метою встановлення фактів дискримінаційних та/або недружніх дій Австралії щодо України», зареєстрованої за вхідним листом Мінекономрозвитку № 07-14167-17 від 01 березня 2017 року таким, що порушує законодавство України та права позивача(ів);

- заборонити Міжвідомчій комісії з міжнародної торгівлі погоджувати/підписувати будь-які СОТ домовленості про взаємоприйнятну компенсацію щодо справи позивача(ів) до їх надання, розгляду та погодження із позивачем(ами);

- постановити ДТЗ Мінекономрозвитку відкрити провадження щодо фактів дискримінаційних та/або недружніх дій згідно заяви «Про проведення розслідувань з метою встановлення фактів дискримінаційних та/або недружніх дій Австралії щодо України» та визначити позивача(ів) як заінтересовану особу для участі у проведенні консультацій та врегулюванні суперечок між членами СОТ, а також залучити позивача(ів) як представника такої особи, та як юридичного та економічного радника, незалежного експерта, для забезпечення особистих прав та прав інтересів України;

- зобов'язати ДТЗ Мінекономрозвитку надати обґрунтування прийнятого рішень(ня) щодо кожного із клопотань заяви «Про проведення розслідувань з метою встановлення фактів дискримінаційних та/або недружніх дій Австралії щодо України»;

- постановити Мінекономрозвитку, МЗС забезпечити витребування та надання доказів, що впливають на провадження цієї справи(в) та потенційних справ у Міжнародних органах врегулювання суперечок, згідно клопотання про забезпечення доказів та позову(ів) № МЕУ/АС/1-6 від 26 квітня 2017 року;

- зобов'язати Мінекономрозвитку надати документи щодо утворення, узгодження складу надання пропозицій, обґрунтування щодо включення кандидатур(и) позивача(ів) до Міжнародної робочої групи (Міжвідомчої комісією з міжнародної торгівлі), прийняти та надати щодо цього обґрунтоване рішення, включно щодо відмови;

- зобов'язати ДТЗ Мінекономрозвитку надати підтвердження передачі матеріалів анти дискримінаційного розслідування на розгляд Міжвідомчій комісії з міжнародної торгівлі для прийняття рішення щодо наявності або відсутності факту(ів) дискримінаційних дій;

- зобов'язати ДТЗ Мінекономрозвитку надати протокол засідання Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі щодо розгляду заяви щодо наявності/відсутності фактів дискримінаційних дій, викладених в заяві та виявлених за фактичними даними, як латентні;

- зобов'язати Мінекономрозвитку надати докази щодо формування робочої групи із врегулювання суперечки щодо заяви (перелік осіб, обґрунтування кандидатур) для проведення відповідних переговорів;

- зобов'язати Мінекономрозвитку призначити, провести та надати звіт про внутрішнє розслідування щодо протиправності рішення, дій/бездіяльності, відповідності кваліфікації займаної посади директора ДТЗ Мінекономрозвитку Н.Сидорук;

- постановити Державному бюро розслідувань провести досудове розслідування щодо дій/бездіяльності директора ДТЗ Мінекономрозвитку Н.Сидорук на склад злочинів за ст. 356, 364, 367 КК України, інших злочинів та причетності осіб;

- постановити Мінеконорозвитку надати інформацію РНБО України щодо фактичних даних та клопотань заяви, цього адміністративного позову, тощо, задля залучення до аналізів інформації посадових осіб та фахівців органів виконавчої влади, державних установ, наукових закладів, підприємств та організацій усіх форм власності, заходів політичного, економічного, соціального, науково, інформаційного та іншого характеру відповідно до масштабу потенційних та реальних загроз національним інтересам України, доручень, пов'язаних з вивченням конкретних питань та здійсненням відповідних досліджень у сфері національної безпеки, органам виконавчої влади та науковим закладам України.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VІ (в редакції Закону від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У разі подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII визначено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600 гривень.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивачем(ами) до позовної заяви не надано платіжне доручення про сплату судового збору відповідно до норм Закону України «Про судовий збір».

У зв'язку з вищевикладеним, позивачам необхідно надати суду, докази сплати судового збору за дванадцять позовних вимоги немайнового характеру у розмірі 19 200,00 гривень та екземпляр позовної заяви з усіма додатками для відповідача.

Крім того, до позову додано клопотання про забезпечення доказів та забезпечення позову. Згідно з пунктом 6 частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову сплачується судовий збір у сумі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Суд зазначає, що ОСОБА_2 звернулася до суду як два позивача: ФОП та громадянин. Крім того, в позові та клопотаннях вказує про інших осіб, права яких порушено, не вказуючи конкретне коло цих осіб, та у чому полягає порушення прав. Розмір сплати судового збору щодо немайнових вимог господарюючим суб'єктом і громадянином різний, тому позивачам слід визначитись, у якому статусі порушено його права.

Також суд зазначає, що позивач (і) адресують позовні вимоги не тільки до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (Департамент торгівельного захисту), а й до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, яка не є відповідачем у справі.

Вимоги до Державного бюро розслідувань про проведення досудового розслідування на склад злочину стосовно директора Департаменту торгівельного захисту за ст. 356, 364, 367 КК України, яке також не є відповідачем по справі, базуються на Кримінально-процесуальних правовідносинах, і не можуть розглядатися в межах адміністративного судочинства.

Суд звертає увагу позивача(ів) стосовно вимог про надання доступу до державної таємниці та дозволу оформлення документів щодо отримання дозволу за допомогою електронного зв'язку із використання ЕПЦ, оскільки за приписами статей 17, 105 КАС України адміністративному суду не надано повноважень щодо надання громадянам доступу до державної таємниці.

Отже, позивачу(ам) слід визначитися зі статусом позивача та з колом відповідачів та адресованих до них вимог.

Крім того, позивач(і) вказують про порушення прав актом індивідуальної дії, однак не зазначає та не надає таких актів. Не зазначає у позові, у чому полягають протиправні дії та бездіяльність відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява подана позивачем без дотримання вимог частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає залишенню без руху.

Відповідно до частини 1 статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву позивачів фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та фізичної особи ОСОБА_1 до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (Департамент торгівельного захисту) про визнання дій/бездіяльності щодо акту індивідуальної дії, таким, що порушує законодавство України та права позивача(ів) та зобов'язати вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, роз'яснивши при цьому позивачеві, що у разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатись неподаною та повернута.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Голубова Л.Б.