Ухвала суду № 66467761, 15.05.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

15 травня 2017 р. справа 804/2916/17

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування матеріальної шкоди (упущеної вигоди), -

в с т а н о в и в:

12 травня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування матеріальної шкоди (упущеної вигоди).

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Так, п. 1 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує: чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, чи відповідає позовна заява вимогам ст. 106 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі, доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Позовну заяву подано від імені ОСОБА_1, проте, документів на підтвердження його адміністративної процесуальної дієздатності (копії паспорту), до матеріалів позовної заяви не долучено.

Суд також зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 106 КАС України, позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Адміністративний позов підписаний від імені ОСОБА_1, але до суду позивачем подана лише його копія. Оригінал позовної заяви в матеріалах справи відсутній.

Крім того, згідно п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Зазначені вимоги закону позивачем не виконано. Так, з тексту позовної заяви неможливо встановити, яким чином в порядку адміністративного судочинства необхідно захистити інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин. Викладені позивачем позовні вимоги сформульовані не конкретно, а їх зміст не дозволяє суду встановити правовідносини, які є предметом оскарження у поданій до суду позовній заяві.

Отже, позивачу шляхом складання нової позовної заяви слід конкретизувати свої позовні вимоги, належним чином сформулювати, які конкретно правовідносини є предметом оскарження та яким чином в порядку адміністративного судочинства необхідно захистити його інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Крім того, ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.

Проте, в порушення даних вимог закону, позивачем не надано до позовної заяви її копій та додатків для направлення їх відповідачу.

Крім того, ч.3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

На порушення зазначеної норми закону, позивачем судовий збір не сплачений.

В якості підстав для звільнення від сплати судового збору позивач послався на своє скрутне або незадовільне матеріальне становище.

З цього приводу суд зазначає, що у ст. 5 Закону України «Про судовий збір» наведено вичерпний перелік суб'єктів звернення до суду, які звільняються від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

В даному випадку, позивач ОСОБА_1 не належить до жодної із визначених у ст. 5 Закону України «Про судовий збір» категорій осіб, які звільнені від сплати судового збору. Натомість, визначення майнового стану сторони є оціночним поняттям та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Суд вважає, що надана позивачем скан-копія відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України № 11946/10/04-17-08-23 від 02.08.2016 р. про відсутність інформації в ЦБД ДРФО про доходи ОСОБА_1 у періоді з 01.01.2015 р. по 31.03.2016 р. не може вважатися документальним підтвердженням скрутного становища останнього та неможливості сплати ним судового збору станом на час звернення із зазначеним адміністративним позовом до суду - а саме, в травні 2017 року. Надані позивачем заяви про надання йому матеріальної допомоги для оплати судового збору, адресовані суб'єктам владних повноважень, також не можуть свідчити про незадовільний майновий стан позивача, а лише підтверджують факт наявності таких звернень.

У зв'язку з цим, у суду відсутні передбачені законом підстави для звільнення позивача від сплати судового збору або відстрочення його сплати.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII від 06.12.2016 р., який набрав чинності з 01.01.2017 р.), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абзацу 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 р. 1801-19, прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2017 року встановлено на рівні 1 600 гривень.

Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» вiд 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами, внесеними Законом № 484-VIIІ від 22.05.2015 р.) визначено, що у разі, коли у позовній заяві об'єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується окремо за кожну вимогу немайнового характеру.

В своїй заяві позивач об'єднав окремі вимоги немайнового характеру щодо зобов'язання відповідаа вчинити певні дії, та вимоги майнового характеру щодо відшкодування за рахунок держави на його користь та на користь інших осіб одноразової матеріальної допомоги у розмірі одного мільярду гривень (кожній особі).

Отже, позивачу необхідно конкретизувати свої позовні вимоги та сплатити на реквізити суду (одержувач - УДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпра Дніпропетровської області, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030001) судовий збір, виходячи із кількості заявлених вимог нематеріального характеру, та судовий збір за заявлені ним майнові вимоги про стягнення матеріальної шкоди у наведеному вище розмірі.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення цих недоліків.

На підставі викладеного, керуючись п. 4 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - залишити без руху.

Позивачу надати строк до 12 червня 2017 року для усунення вказаних недоліків позовної заяви, а саме: надання документів на підтвердження адміністративно-процесуальної дієздатності позивача (копії паспорту); шляхом складання нової позовної заяви (в оригіналі), конкретизувати заявлені позовні вимоги, сформулювавши, які саме правовідносини виступають предметом оскарження по даній справі, та яким чином в порядку адміністративного судочинства необхідно захистити права або інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин; надати оригінал документа про сплату судового збору із заявлених позивачем позовних вимог (виходячи з їх кількості та розміру після уточнення їх у новій позовній заяві), окремо з немайнових вимог та окремо - з майнових, на реквізити суду, зазначені в ухвалі; долучити до позовної заяви її копію та копії додатків для направлення їх відповідачу.

Роз'яснити позивачу, що у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, в разі невиконання вимог ухвали суду і неусунення недоліків до вказаного строку, позовна заява буде вважатися неподаною, і повертається особі, яка її подала.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без

виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня

отримання копії ухвали.

Суддя В. В. Чорна