Постанова № 66467639, 10.10.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2016 р. Справа № 804/2668/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурлакової Н. В. при секретаріЧудновській А.С. за участю: представника позивача - представника відповідача - Зоріної О.М. Головка С.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МН-Строй» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МН-Строй» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- скасувати повністю податкове повідомлення-рішення № 0003212201 від 17.12.2015 року на суму 98 385,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «МН-Строй» з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинам з з ТОВ «Дерріс» при формуванні податкового кредиту за період з 01.04.2013 року по теперішній час, за результатами якої, складено акт від 02.12.2015 року № 1230/22-01/35607571. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення форми «р» №0003212201 від 17.12.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 98 385,00 грн., в тому числі 65 590,00 грн. за основним платежем та 32 795,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позивач вважає, що висновки податкового органу в акті перевірки є безпідставними та необґрунтованими, а тому, винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволені позовних вимог відмовити. Надав письмові заперечення, у яких зазначено, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому, Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 17.12.2015 року діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МН-Строй» (код ЄДРПОУ 35607571) зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 11.12.2007 р. та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Згідно Вимоги від 25.08.2015р. № 315/10/04-66 в порядку ст.93 КПК України, в провадженні СУ ГУ ДФС перебувають матеріали кримінального провадження у відношенні службових осіб підприємства ТОВ «Локо-С» та невстановлених слідством осіб за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, та підроблення, використання документів, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, за ознаками кримінальних порушень передбачених, ч.3 ст.212, ч.2 ст.205, ч.5 ст.27, ч.3 ст.258 КК України. Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 незаконно використовуючи документи реквізити фіктивних підприємств в тому числі ТОВ «Дерріс» усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, склала податкові накладні від вищевказаних неіснуючих взаємовідносин, які були подані в податкові органи.

Так, на підставі направлення від 16.11.2015 року № 000537 та №000536, згідно з п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Полдаткового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) та згідно наказу від 16.11.2015 року № 492 Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «МН-Строй» з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинам із ТОВ «Дерріс» при формуванні податкового кредиту за період з 01.04.2013 року по теперішній час.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 1230/22-01/35607571 від 02.12.2015 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «МН-Строй» з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинам із ТОВ «Дерріс» при формуванні податкового кредиту за період з 01.04.2013 року по теперішній час.

Перевіркою Товариства з обмеженою відповідальністю «МН-Строй» встановлено порушення п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 65 590,00 грн., у тому числі за січень 2015 року в сумі 65 590 грн.

На підставі акту від 02.12.2015 року винесено податкове повідомлення-рішення:

- форми «р» №0003212201 від 17.12.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 98 385,00 грн., в тому числі 65 5900,00 грн. за основним платежем та 32 795,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Таким чином, податковий орган вважає, що факти, встановлені під час перевірки, свідчать про відсутність об'єкту оподаткування податком на додану вартість.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно зрозділом V цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3 цієї ж статті Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З наведених законодавчих положень вбачається, що податкові наслідки у вигляді зменшення бази оподаткування податку на додану вартість на суму понесених витрат по сплаті ПДВ у ціні придбаних товарів (робіт, послуг) є правомірними за умови реального виконання господарської операції та наявності первинних документів (зокрема, податкових накладних), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

У цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

Під час розгляду справи судом встановлено, що ТОВ «МН-Союз» у перевіряємому періоді мало взаємовідносини з ТОВ «Дерріс» (код ЄДРПОУ 38939381).

25.12.2014 року між ТОВ «МН-Строй» (підрядник) та ТОВ «Дерріс» (субпідрядник) укладено договір підряду, відповідно до якого підрядник поручає, а субпідрядник виконує власними або залученими силами комплекс ремонтних робіт по ремонту будівель магазинів АТБ у Дніпропетровській області. Субпідрядник зобов'язується виконати роботи відповідно до проектної документації, яка обумовлена в установленому порядку, зводним кошторисним розрахунком вартості будівництва, а підрядник зобов'язується надати проектно-кошторисну документацію на ці роботи, забезпечити своєчасне фінансування робіт, прийняти завершені роботи та повністю оплатити вартість виконаних робіт у порядку та розмірі на умовах цього договору.

Вартість будівельно-монтажних робіт відповідно до договору склала 207 822,86 грн. з урахуванням ПДВ, однак у дану суму не входить вартість обладнання, виробів та конструкції.

Згідно п. 3.1 договору ремонтні роботи в повному обсязі повинні бути виконані та надані підряднику не пізніше 01 квітня 2015 року.

На виконання умов даного договору ТОВ «СН-Строй» надано акти приймання виконаних будівельних робіт за січень 2015 року за формою № КБ-2В та довідки про вартість виконаних будівельних робіт.

Також, між ТОВ «МН-Строй» та ТОВ «Дерріс» 29.12.2014 року укладено договір продажу № 29/12-1, відповідно до умов якого ТОВ «Дерріс» (продавець) зобов'язується передати у власність, а ТОВ «МН-Строй» (покупець) прийняти та сплатити товар, в асортименті, кількості, згідно накладних.

Аналогічний договір продажу за № 19/01 сторони уклали 19.01.2015 року.

Отримання будівельних матеріалів за даними договорами відбулось на підставі видаткових накладних від 29.01.2015 року № РН-000004 та № РН-0000003.

Натомість, згідно АІС «Податковий Блок» ТОВ «Дерріс» знаходиться на обліку в ДПІ в Облонському районі ГУ ДФС у м. Києві, має стан 0 - платник податків за основним місцем обліку. Основний вид діяльності - будівництво житлових і нежитлових будівель. Кількість працівників - 2 особи.

Під час проведення перевірки податковим органом отримано інформацію що фінансово-господарська діяльність підприємства ТОВ «Дерріс» має безтоварний характер та підприємство було створено без мети ведення фінансово-господарської діяльності, будучи посібником в умисному ухиленні від сплати податків у вигляді проведення безтоварних операцій - шляхом утворення документообігу завідомо неправдивих документів бухгалтерського обліку та податкової звітності по неіснуючим господарським відносинам.

Також, суд звертає увагу, на той факт, що згідно листа, отриманого з оперативного управління ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, копія якого міститься в матералах справи, 19.03.2015 року в рамках кримінального провадження № 32015040000000021 було припинено діяльність «конвертаційного центру», до складу якого входило ТОВ «Дерріс».

При цьому суд враховує правову позицію викладену в постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 22.03.2016р., згідно якої первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом від імені особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності контрагента платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Перевірка та встановлення таких обставин має значення для правильного вирішення спору, оскільки такі ознаки фіктивності господарської діяльності безпосередньо впливають на встановлення чи спростування факту здійснення господарської операції та формування на її підставі правомірної податкової вигоди.

Згідно ч.1ст.244-2 КАС України, висновок щодо застосування норм права, викладеній у постанові Верховного Суду України, має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Суд також враховує, що у наданих до перевірки актах приймання виконаних будівельних робіт відсутні обов'язкові реквізити, а саме: прізвище та ініціали осіб, які здали та прийняли виконані роботи. У наданих актах містяться лише підписи.

Крім того, представником позивача не було надано графіку початку ремонтних робіт до договору підряду на виконання робіт по ремонту магазинів АТБ, із зазначенням кожного виду робіт та періоду їх виконання (початок/кінець), зазначення фахівців, які здійснювали надані роботи, а також не надано документів, які б підтверджували перевезення та розміщення для проживання фахівців, які здійснювали ремонтні роботи, адже податкова адреса ТОВ «Дерріс»: м. Київ, Оболонський район, вул. Куренівська, буд. 5/7, кв. 21, а місце проведення робіт - Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, м. Верхньодніпровськ, м. Тернівка, м. Новомосковськ, м. Павлоград, пос. Таромське, м. Першотравенськ, м. Перещепине, м. Синельникове.

Крім того, згідно підсумкових відомостей ресурсів до актів приймання виконаних будівельних робіт вбачаються загальні витрати праці робітників у кількості 4 324 людино-годин, що при витратах часу восьми годин на одну зміну дорівнює 541 змін. Тривалість правовідносин у січні 2015 року складає 19 днів.

Отже, постійно зайнятими для виконання робіт за таким розрахунком мало б бути 28 осіб.

Проте, згідно АІ «Податковий блок», по формі 1 ДФ, кількість осіб, яким була нарахована та виплачена заробітна плата ТОВ «Дерріс» складає 2 особи, що унеможливлює виконання робіт.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами другою та третьою статті 9 цього ж Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Згідно п. 2.4 даного Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи від імені яких складений даний документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.16 даного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Судом встановлено, що надані позивачем документи на підтвердження реального характеру господарських операцій, на підставі яких здійснено бухгалтерський та податковий облік цих господарських операцій, не відповідають вищевказаним вимогам законодавства до первинних документів і тому не підтверджують реальності відображених в них фактів.

Згідно з п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Проаналізувавши норми права, суд вважає, що підставою для включення сум за господарськими операціями до податкового кредиту є належним чином оформленні первинні бухгалтерські документи, які засвідчують зміст господарської операції, за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.

Надаючи оцінку реальності здійснення спірних господарських операцій відповідно до їх змісту, відображеному у наданих позивачем документах, суд звертає увагу на неможливість їх вчинення контрагентом позивача виходячи із обсягів, наявності трудових та виробничих ресурсів, а також реальності їх у часі.

Аналізуючи викладені обставини, суд приходить до висновку що надані до перевірки ТОВ «МН-Строй» первинні документи не містять необхідної інформації, яка дає змогу довести причетність ТОВ «Дерріс» до виконання робіт на об'єктах АТБ.

Таким чином документи оформлені на паперових носіях з порушенням чинного законодавства не є первинними документами, так як є формально складені та не доводять виконання робіт на об'єктах АТБ. Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є підтвердженням реальності господарської операції.

Відсутність реально вчиненої господарської операції з урахуванням встановлених факктів недостовірності та недостатності первинних документів, що є дефектом відповідних документів, або їх сутність взагалі, що не дозволяє формувати дані податкового обліку.

Так, суд вважає, що позивачем не надано достатньо доказів на підтвердження правомірності формування останнім податкового кредиту з податку на додану вартість за перевіряємий період по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Дерріс» отже, спірне податкове повідомлення-рішення № 0003212201 від 17.12.2015 р. винесене правомірно та є законним.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що спірне податкове-повідомлення рішення № 0003212201 від 17.12.2015 року, прийняте відповідачем на законних підставах та у спосіб передбачений чинним законодавством.

З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо судового збору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення, ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

У зв'язку з чим, судові витрати, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «МН-Строй», не повертаються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 94, 122, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МН-Строй» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення- відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Н.В. Турлакова