Постанова № 66467576, 15.05.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2017 року Справа № 803/529/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - cудді Лозовського О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Ковельська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Ковельська ОДПІ, позивач, інспекція) звернулася в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, відповідач, підприємець) про стягнення податкового боргу у розмірі 333 088,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач перебуває на обліку як платник податків у Ковельській ОДПІ та всупереч вимогам податкового законодавства не сплатив узгоджені грошові зобов'язання у розмірі 333 088,04 грн. Інспекцією вживалися заходи досудового погашення заборгованості шляхом надіслання податкової вимоги, однак це не призвело до повного погашення податкового боргу, тому просить суд стягнути вказану суму до місцевого бюджету міста Ковеля.

В судове засідання представник податкового органу не з'явився, однак у клопотанні від 15.05.2017 просить суд розглядати справу за його відсутності. Просять суд адміністративний позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з'явився, свого представника у судове засідання не направив, не повідомив суд про причини неявки, не подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, або заперечень проти позову, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду повісткою, яка направлена за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, як того вимагає частина четверта статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Частиною першою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки в судове засідання сторони не прибули (при цьому, позивач просить суд розглядати справу за відсутності його представника, що є його правом), зазначене не перешкоджає судовому розгляду, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 21.06.2001 зареєстрований як фізична-особа підприємець Ковельською районною державною адміністрацією Волинської області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а. с. 6).

Як слідує з матеріалів справи, в період з 21.12.2015 по 25.12.2015 Ковельською ОДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка дотримання вимог податкового законодавства фізичної особи - громадянина ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, про що складено акт від 31.12.2015 № 272/17-2710716955.

Перевіркою встановлено, що позивачем порушено пункт 54.1 статті 54, підпункт 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, підпункт «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (далі - ПК України), фізичною особою - громадянином ОСОБА_1 не включено до складу загального річного оподатковуваного доходу дохід, отриманий як додаткове благо, отримане від ПАТ «Дельта Банк» за прощення суми боргу і тому занижено об'єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб за 2014 рік на суму 1586394,32 грн., як наслідок занижено суму податкового зобов'язання по вказаному податку за 2014 рік в сумі 266763,85 грн.

На підставі акту перевірки від 31.12.2015 № 272/17-2710716955 Ковельська ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 18.01.2016 №0000471702, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДФО на 333454,81 грн., в т. ч. за основним платежем - 266763,85 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 66690,96 грн.

Податкове повідомлення-рішення Ковельської ОДПІ від 18.01.2016 №0000471702 було оскаржене ОСОБА_1 в судовому порядку. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 22.07.2016 вказане податкове повідомлення рішення було скасовано, однак, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2016 постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22.07.2016 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області, третя особа - публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Таким чином, сума грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 333 454,81 грн., яка визначена податковим повідомленням-рішенням Ковельської ОДПІ від 18.01.2016 №0000471702 з моменту набрання законної сили постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2016 стала узгодженою.

Суд також зазначає, що відповідачем частково був погашений податковий борг по сплаті податку на доходи фізичних осіб в розмірі 366,77 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків (а. с. 9).

Таким чином, з врахуванням часткової сплати заборгованості, загальна сума боргу по податку на доходи фізичних осіб становить 333 088,04 грн.

Доказів сплати вищезазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Як визначено у підпунктах 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 ПК України).

Позивач, суб'єкт владних повноважень, вживав заходів досудового погашення заборгованості шляхом направлення відповідачу податкової вимоги від 05.01.2017 №15-17 форми «Ф», однак вказані заходи не призвели до сплати боргу (а. с. 10).

Таким чином, узгоджені грошові зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 333 088,04 грн. є податковим боргом.

Відповідно до пункту 41.5 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

За правилами пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до пунктів 95.1 - 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим орган, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Оскільки матеріалами справи підтверджена наявність у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 узгодженого податкового боргу у розмірі 333 088,04 грн. і на день розгляду справи доказів зворотнього суду не надано, тому суд дійшов висновку, що вимоги Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись частиною шостою статті 128, статтями 162-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (45060, АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету міста Ковель податковий борг в розмірі 333 088 (триста тридцять три тисячі вісімдесят вісім) гривень 04 копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.А. Лозовський