Постанова № 66467567, 15.05.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2017 року

Справа № 803/530/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Ковельської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир-Волинський про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Ковельська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі – Ковельська ОДПІ, позивач) звернулася з адміністративним позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир-Волинський про стягнення податкового боргу в сумі 87966,85 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач є платником земельного податку, однак за відповідачем рахується податковий борг з цього податку в розмірі 87966,85 грн., в тому числі основний платіж - 78525,94 грн., штрафні санкції – 8395,14 грн., пеня – 1045,77 грн. Вжиті податковим органом заходи стягнення податкового боргу, зокрема, надіслання податкової вимоги, не спричинили його погашення, а тому позивач просить стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують платника податків вказану суму заборгованості в дохід місцевого бюджету міста Ковель.

Представник позивача в судове засідання не прибув, в письмовому клопотанні від 15 травня 2017 року №1004/10/03-06-13 просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, проте від відповідача на адресу суду надійшло письмове заперечення проти позову від 12.05.2017 року №793, в якому Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир-Волинський позов не визнав та просив у його задоволенні відмовити повністю, оскільки Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир-Волинський фінансується з державного бюджету і належить до сфери управління Міністерства оборони України, яке є головного розпорядника коштів та залежить від виділених ним асигнувань на сплату податків. Крім того, Законом України “Про Державний бюджет України на 2015 рік” та Законом України “Про Державний бюджет України на 2016 рік” не було передбачено по загальному фонду бюджетних асигнувань на оплату земельного податку.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибули, при цьому від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, а дану справу можливо розглянути і вирішити на підставі наявних у ній доказів, тому суд приходить до висновку, що судовий розгляд справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир-Волинський зареєстрований 16.09.1997 року юридичною особою та взятий 20.07.2000 року на податковий облік у Володимир-Волинській ОДПІ як платник податків за основним місцем обліку, про що свідчить витяг з ідентифікаційних даних ІС “Податковий блок” (а.с.6).

Відповідач є землекористувачем на території Ковельської міської ради.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З розрахунку заборгованості по податках і платежах до бюджетів по Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир-Волинський слідує, що станом на 25 квітня 2017 року за відповідачем рахується податковий борг з земельного податку з юридичних осіб в загальній сумі 87966,85 грн., з якої 78525,94 грн. основна сума заборгованості, 1045,77 грн. – сума пені, 8395,14 грн. – фінансові санкції (а.с.5). Сума податкового боргу відповідача також підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків по земельному податку з юридичних осіб (а.с.15).

Податковий борг виник у зв’язку з несплатою земельного податку в сумі 78525,94 грн., визначеного самостійно суб’єктом господарювання в податкових деклараціях з плати за землю за 2016 рік від 10.02.2016 року, за 2017 рік від 06.02.2017 року (а.с.8-11), нарахованої контролюючим органом пені в розмірі 1045,77 грн., а також нарахованої контролюючим органом фінансові санкції в розмірі 8395,14 грн. в податковому повідомленні-рішенні від 08.09.2016 року №0005721202 (а.с.12).

Оскільки основна сума заборгованості із земельного податку визначена платником податків самостійно, а вказане податкове повідомлення-рішення не оскаржене позивачем в адміністративному чи судовому порядку, тому податкове зобов’язання в загальній сумі 87966,85 грн. є узгодженим та підлягає стягненню з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир-Волинський.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що платники податків зобов’язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, сума грошового зобов’язання самостійно узгодженого платником податків, або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом в строк, а також пеня, нарахована на суму грошового зобов’язання, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Судом встановлено, що податковий борг відповідача виник внаслідок несплати грошових зобов’язань, визначених платником податків самостійно та нарахованих контролюючим органом пені, а також фінансових санкцій в податковому повідомленні-рішенні та підлягав перерахунку в бюджет у строки, встановлені статтями 57 ПК України.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 ПК України).

Позивачем відповідно до статті 59 ПК України була направлена відповідачу податкова вимоги форми “Ю” №753-23 від 26.03.2015 року (а.с.16), проте вказані заходи не спричинили погашення податкового боргу відповідачем.

В подальшому відповідно до пунктів 95.2 - 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно із підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Суд не бере до уваги твердження відповідача в запереченні проти позову про те, що бюджетами на 2015 рік та 2016 рік не передбачено асигнувань на оплату земельного податку, оскільки основна сума грошового зобов’язання зі сплати цього податку визначена відповідачем самостійно у податкових деклараціях з плати за землю та підлягала сплаті у визначений законом строк.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог про стягнення з рахунків відповідача 87966,85 грн. податкового боргу з плати за землю в користь місцевого бюджету міста Ковель.

Керуючись статтями 122, 128, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути 87966,85 грн. (вісімдесят сім тисяч дев’ятсот шістдесят шість гривень 85 коп.) податкового боргу з плати за землю з рахунків Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир-Волинський (44700, Волинська область, Володимир-Волинський район, місто Володимир-Волинський, вулиця Академіка Глушкова, 1, ідентифікаційний код 07516184) у банках, що його обслуговують, в дохід місцевого бюджету міста Ковель.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Д. Ковальчук