Ухвала суду № 66463901, 11.05.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/6574/15-ц Провадження № 22-ц/772/635/2017Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 27Доповідач Денишенко Т. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Він-ницької області в складі:

головуючої судді Денишенко Т.О.,

суддів Луценка В.В., Берегового О.Ю.,

за участі секретаря Торбасюк О.І., представника апелянтки, відповідачки, тре-тьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду ци-вільну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі уповноваженої

особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного

акціонерного товариства «Банк Форум» ОСОБА_4 до

ОСОБА_5, ОСОБА_2 про

стягнення заборгованості за кредитним договором,

за зустрічним позовом ОСОБА_5 до Публічного акціо-нерного товариства «Банк Форум» за участі третьої особи, яка не заявляє само-стійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача ОСОБА_2, про захист прав споживача, визнання договорів недійсним,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Він-ницького міського суду Вінницької області від 24 жовтня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

31 березня 2015 року Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» ОСОБА_4 ( далі - ПАТ «Банк Форум» ) звернулося у Вінницький міський суд Вінницької області з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про солідарне стягнення за-боргованості за кредитним договором у розмірі 37477,57 доларів США - поточ-на заборгованість з повернення кредитних коштів, 6245,35 доларів США - за-боргованість за нарахованими процентами, 152869,38 гривень - пеня за про-строчення заборгованості, 5000,00 гривень - штраф за невиконання/неналежне виконання договірних зобов'язань. Позов мотивований тим, що 14 травня 2008 року між Акціонерним комерційним банком «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум», та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 123/08/20-Z, згідно з яким останньому наданий кредит на споживчі цілі в сумі 75000,00 доларів США зі строком повернення до 11 травня 2018 року, сплатою процентів за користування строковим кредитом в розмірі 14 % річних. У забез-печення належного виконання ОСОБА_5 своїх зобов'язань за кредит-ним договором між АКБ «Форум» та ОСОБА_2 14 травня 2008 укладе-ний договір поруки, за яким вона зобов'язалася перед банком солідарно з пози-чальником відповідати за належне виконання зобов'язань останнім по кредит-ному договору. В порушення умов кредитного договору з січня 2014 року ОСОБА_6 не сплачував необхідні платежі у встановлені кредитним дого-вором строки, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 05 березня 2015 року становила 37477, 57 доларів США - поточна заборгованість з повер-нення кредитних коштів, 6245,35 доларів США - заборгованість за нараховани-ми процентами, 152869,38 гривень - пеня за прострочену заборгованість по кре-диту та відсотках, 5000,00 гривень - штраф за невиконання/неналежне виконан-ня зобов'язань, передбачених підпунктом 3.3.7 договору. За викладених обста-вин, позивач просив стягнути з відповідачів зазначену суму боргу (т. 1, а. с. 1-2).

Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18 травня 2015 року позов був задоволений, стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за кредит-ним договором в розмірі 1043094,90 гривні, в дохід держави - 3654,00 гривні судового збору ( т. 1, а. с. 49-52 ).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23 жовтня 2015 року заява ОСОБА_5 про перегляд заочного судового рішення задово-лена, дане заочне рішення суду першої інстанції скасоване ( т. 1, а. с. 74-75 ).

14 грудня 2015 року ОСОБА_5 звернувся у Вінницький міський суд Вінницької області із зустрічним позовом до ПАТ «Банк Форум», за участі тре-тьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2, про захист прав споживача, визнання договорів не-дійсними. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14 гру-дня 2015 року зустрічний позов об'єднаний в одне провадження з первісним по-зовом ПАТ «Банк Форум». З урахуванням збільшених та уточнених позовних вимог ОСОБА_5 просив визнати недійсним кредитний договір від 14 травня 2008 року №123/08/20-Z, додаткову угоду від 31 грудня 2008 року № 1 та договір поруки від 14 травня 2008 року № б/н. Зустрічний позов мотивова-ний тим, що кредитний договір від 14 травня 2008 року № 123/08/20-Z укладе-ний між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_5 з порушенням вимог чинного законодавства, є таким, що порушує права та охоронювані законом інтереси відповідачів у справі. Як підстави для визнання кредитного договору незакон-ним зазначається те, що, надаючи кредит, банк не дотримався вимог статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», Постанови Правління Націо-нального банку України від 07 травня 2007 року №168 «Про затвердження Пра-вил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», не надав позичальнику інформацію щодо усіх умов кредитування. Як наслідок оспорюваний договір укладений між сторона-ми з обтяжливими для позичальника умовами. Окрім того, договір підписаний неповноважною особою банку, тому, на думку позивача за зустрічним позовом, кредитний договір має бути визнаний недійсним. Оскільки кредитний договір підлягає визнанню недійсним, то і договір поруки від 14 травня 2008 року № б/н, укладений між АКБ «Форум» та ОСОБА_2, як похідний правочин також підлягає визнанню недійсним, оскільки укладений на виконання недій-сного правочину. За цих же підстав позичальник просить визнати недійсним Додаткову угоду від 31 грудня 2008 року № 1, укладену між АКБ «Форум» та ОСОБА_5 ( т. 2, а. с. 22-25, 67-69, 173-176 ).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 24 жовтня 2016 року первісний позов банку задоволений, стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за кредит-ним договором в розмірі 37477,57 доларів США - поточна заборгованість з по-вернення кредитних коштів, 6245,35 доларів США - заборгованість за нарахова-ними процентами, 152869,38 гривень - пеня за прострочену заборгованість по кредиту та відсотках, 5000,00 гривень - штраф за невиконання/неналежне ви-конання зобов'язань, передбачених підпунктом 3.3.7. договору, а також на ко-ристь держави судовий збір в розмірі 3654,00 гривень. У задоволенні зустріч-ного позову ОСОБА_5 до ПАТ «Банк Форум» про захист прав спожива-ча, визнання договорів недійсними відмовлено ( т. 2, а. с. 186-192 ). Додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 02 березня 2017 року стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави 1102,40 гривні судового збору ( т. 2, а. с. 224-226 ).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог ПАТ «Банк Форум», ОСОБА_2 оскаржує його в апеля-ційному порядку, просить його скасувати в частині задоволених вимог, ухвали-ти нове рішення про відмову у позові банку в повному обсязі. Апелянтка поси-лається на нез'ясування судом усіх обставин справи, незаконність, неправомір-ність оскаржуваного рішення суду, ухвалення його з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права (т. 2, а. с. 198-201 ).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення по апеляційній скарзі представни-ка апелянтки ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, проаналізував-ши наявні в ній докази в їх сукупності, перевіривши законність і обґрунтова-ність оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду при-йшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до норм статей 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути за-конним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рі-шення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими дока-зами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обґрунтованості є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведе-ність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам справи.

Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам, воно є законним, об'єктивним і справедливим.

Судом встановлено, що 14 травня 2008 року між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_7 був укладений кредитний договір № 123/08/20-Z, згідно з яким позичальнику наданий кредит в сумі 75 000 доларів США строком повернення до 11 травня 2018 року зі сплатою процентів за користування строковим креди-том в розмірі 14 % річних. Кошти надані на споживчі цілі. Додатковою угодою № 1 до кредитного договору від 14 травня 2008 року № 123/08/20-Z сторони до-мовилися внести зміни до умов договору і у зв'язку із зміною графіку зменшен-ня ліміту кредитування підпункт 2.3 кредитного договору виклали в наступній редакції: «позичальник здійснює повернення кредиту частинами щомісячно, по-чинаючи з 01 грудня 2009 року повернення кредиту здійснюється щомісячно рівними частинами в сумі 699 доларів США на відкритий йому позичковий ра-хунок».

У забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між ПАТ «Форум» і ОСОБА_2 14 травня 2008 року був укладений договір пору-ки, за яким остання зобов'язалася солідарно з позичальником відповідати перед банком за належне виконання ОСОБА_5 зобов'язань по кредитному до-говору.

Встановивши порушення ОСОБА_5 взятих на себе за кредитним до-говором зобов'язань, дійсну наявність у нього заборгованості перед банком, по-чинаючи з січня 2014 року, її розмір, який станом на 18 травня 2015 року у за-гальній сумі становив 1043094,90 гривні, посилаючись на норми статей 12, 204, 215, 526, 546, 610, 611, 626-628, 638, 1054 ЦК України, суд першої інстанції дій-шов висновку про необхідність задоволення позовних вимог ПАТ «Банк Фо-рум» у повному обсязі.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_5, суд першої інстанції не знайшов підтвердження усім обставинам, на які посилався позивач у дове-дення своїх вимог, зазначивши, що, укладаючи кредитний договір, сторони до-сягли згоди з усіх його істотних умов, мали необхідний обсяг цивільної діє-здатності, їх волевиявлення було вільним. Суд не встановив жодного порушен-ня відповідачем прав ОСОБА_5, врахував, що в подальшому позивач виконував умови дійсного правочину. Суд першої інстанції зауважив, що пунк-том третім частини першої статті 3 ЦК України однією із засад цивільного зако-нодавства визначено свободу договору. Твердження позичальника щодо пору-шення позикодавцем вимог Закону України «Про захист прав споживачів» не заслуговують на увагу, оскільки його права на свободу вибору продукції, само-стійне обрання фінансової установи і умов кредитування як споживача кредит-них послуг не були ущемлені. Доказів порушення умов рівності сторін догово-ру, реалізації небезпечної продукції, неналежної її якості чи фальсифікованої, визначення ціни продукції неналежним чином, позивачем за зустрічним позо-вом суду не надано. Закон України «Про захист прав споживачів» застосовуєть-ся до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.

Суд зазначив, що позикодавцем виконані вимоги статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», пункту 2.1. постанови Національного банку України від 07 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту». Позичальник був проінформований про можливі ризики, ознайомлений з умовами кредитування, зі змістом оскаржуваного в даний час кредитного договору, погодився зі всіма умовами останнього.

Вимога позивача за зустрічним позовом про визнання недійсною додаткової угоди від 31 грудня 2008 року № 1 ґрунтується на умовах визнання недійсним кредитного договору, тому підстави для задоволення зустрічного позову в цій частині відсутні.

Аналогічну правову оцінку суд надав вимозі ОСОБА_5 щодо ви-знання недійсним договору поруки, укладеного між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_8. Суд наголосив, що твердження ОСОБА_5 в обгрунту-вання вимог у цій частині зустрічного позову є хибними, такими, що не відпові-дають дійсності. Збільшення щомісячного платежу боржника з 625 до 699 дола-рів США викликано не збільшенням загальної суми його заборгованості перед банком, яка залишилася незмінною. Така ситуація має місце через зміну графіка повернення кредиту. У пункті 3 Додаткової угоди № 1 до кредитного договору від 14 травня 2008 року № 123/08/20-Z вказано, що усі інші умови договору за-лишаються без змін, тому відсутні підстави вважати наявним збільшення розмі-ру відповідальності поручителя за невиконання або неналежне виконання пози-чальником своїх зобов'язань перед банком.

З висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному рішенні від 24 жовтня 2016 року слід погодитися, оскільки вони є правильними, об'єк-тивними, справедливими.

Оскаржуючи рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 жовтня 2016 року лише в частині задоволеного первісного позову ПАТ «Банк Форум», ОСОБА_2 вказує на те, що розрахунок заборгованості за кре-дитним договором, наданий позивачем, містить інформацію про пораховані за-лишки заборгованості за кредитом та загальну суму відсотків, а початкова за-боргованість, нараховані та сплачені відсотки у ньому не вказані, що унемож-ливлює встановлення правильності цих розрахунків. Відсутність як посилань на первинну бухгалтерську документацію, так і самої документації позбавило суд можливості встановити достовірність проведення фінансових господарських операцій та їх розмірів, а отже і вірності розрахунків. Надана до справи виписка про рух коштів не є тим належним та допустимим доказом, що це доводить, оскільки даний документ не оформлений належним чином, не містить усіх не-обхідних реквізитів. Апелянтка посилається на безпідставне стягнення судом одночасно неустойки та штрафу, оскільки таким чином, на її думку, матиме місце подвійне притягнення до відповідальності, що є неприпустимим, та неза-стосування до позовних вимог банку строку позовної давності. ОСОБА_2 також вважає, що вимоги про стягнення з неї заборгованості взагалі є без-підставними, оскільки ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_5, уклавши до-даткові угоди про зміну розміру щомісячного платежу за кредитом фактично збільшили обсяг її відповідальності; такі зміни з нею погоджені не були, тому в силу статті 559 ЦК України договір поруки є припиненим.

З такими доводами апелянтки погодитися не можна, вони не відповідають дійсним обставинам справи, є її власними помилковими судженнями, що спро-стовуються матеріалами справи. Так у справі міститься детальний розрахунок заборгованості ОСОБА_5 за кредитним договором, що чітко відображає початковий розмір заборгованості позичальника за кредитом, часткове повер-нення отриманих кредитних коштів, нарахування відсотків і їх сплату. Даний розрахунок здійснений в межах встановлених законом строків позовної давнос-ті. Надана позивачем виписка з огляду на норми Закону України «Про бухгал-терський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документаль-не забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мі-ністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/04, Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постано-вою Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, зареєстрова-ною в Міністерстві юстиції України 08 липня 2003 року за № 559/780, є тим на-лежним та допустимим доказом, що підтверджує правильність проведених ПАТ «Банк Форум» розрахунків заборгованості. Власного розрахунку, який би спро-стовував додані до матеріалів справи розрахунки первісного позивача, клопо-тання про проведення у цій справі судово-бухгалтерської експертизи ні відпові-дачі за первісним позовом, ні їх представник суду не надавали та не заявляли. Стягнення одночасно пені та штрафу за неналежне виконання позичальником умов дійсного правочину, є допустимим, адже зі змісту позовних вимог, кре-дитного договору таке нарахування є видом відповідальності за різні види по-рушень умов договору, що наразі дійсно мають місце.

Що ж до збільшення обсягу відповідальності ОСОБА_2 як поручи-теля зміною розміру щомісячного платежу без її згоди та неможливості стяг-нення з неї заборгованості у зв'язку з припиненням поруки, слід зазначити, що таке твердження апелянтки є хибним. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі підвищення розміру процентів, відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами, встановлення ( збільшення ) розміру неустойки, встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення. Проте згідно Додаткової угоди № 1 до кредитного договору від 14 травня 2008 року № 123/08/20-Z сто-рони домовились внести зміни до умов договору і у зв'язку зі зміною графіку зменшення ліміту кредитування підпункт 2.3 кредитного договору виклали в наступній редакції: «позичальник здійснює повернення кредиту частинами що-місячно, починаючи з 01 грудня 2009 року повернення кредиту здійснюється щомісячно рівними частинами в сумі 699 доларів США на відкритий йому по-зичковий рахунок». Тобто банк та позичальник, домовившись про зміну розмі-ру щомісячного платежу, не змінили таким чином ні розмір кредиту, ні відсот-ки за користування кредитними коштами, ні строк повернення кредиту, а, як на-слідок, не створили передумов для збільшення відповідальності поручителя.

У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що згідно наявної у справі довідки банку, підписаної його представником, позивач за первісним по-зовом просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку грошові кошти у загальному розмірі 1043094,90 гривні, що загалом є меншим, аніж просив банк у позовній заяві. Тобто банк фактично змінив позовні вимоги, проте суд, пору-шивши норми процесуального законодавства, не повідомив інших сторін у справі про зміну позовних вимог.

Проте процесуальних порушень щодо викладених апелянткою фактів судом першої інстанції не допущено. З матеріалів справи не вбачається, що банк будь-яким чином звертався із заявою про зміну розміру позовних вимог, що підтвер-джується й самим його представником, тому судом першої інстанції, як наслі-док, не вирішувалося й питання про прийняття такого виду заяви позивача. На-дана ж первісним позивачем довідка від 18 травня 2015 року, на яку вказує апе-лянтка, є визначенням гривневого еквіваленту наявної заборгованості станом на 18 травня 2015 року; ця довідка не свідчить про зміну в сторону зменшення по-зовних вимог банку по стягненню визначеної заборгованості.

Доводи апеляційної скарги про не з'ясування судом першої інстанції питан-ня, чи на час укладення кредитного договору банк мав ліцензію на право здій-снення діяльності з надання фінансових послуг, на увагу не заслуговують з тієї підстави, що дані обставини встановлені судом першої інстанції. На задоволен-ня клопотання представника відповідача ОСОБА_3 ухвалою Вінниць-кого міського суду Вінницької області від 22 лютого 2016 року ( т. 2, а. с. 58-59 ) витребовувалися усі дозвільні документи на здійснення ПАТ «Банк Фо-рум» фінансово-господарської діяльності. Копії цих документів містяться в ма-теріалах справи.

За викладених обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, вони не спро-стовують, не заперечують правильних висновків, викладених в оскаржуваному судовому рішенні; вони не знайшли свого підтвердження під час перевірки оскаржуваного рішення в апеляційному порядку на предмет його законності й обгрунтованості.

Крім іншого, колегія суддів апеляційного суду вважає доцільним наголос-ити на тому, що відповідач-позивач ОСОБА_5 не був уповноважений ОСОБА_2 на представлення її інтересів стосовно заявленої ним вимо-ги у зустрічному позові щодо визнання договору поруки від 14 травня 2008 ро-ку, укладеного між ПАТ «Банк Форум» і ОСОБА_2, недійсним.

Згідно статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обста-вини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 303 ЦПК України встановлені межі розгляду справи апеляційним судом, який перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстан-ції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої ін-станції.

Згідно з нормами статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеля-ційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись нормами статей 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголо-шення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча:/підпис/

Судді:/підписи/

Згідно з оригіналом: