Ухвала суду № 66463870, 10.05.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/160/16-к

Провадження №11-кп/772/629/2017

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Чезганова А. М.

Доповідач : Бурденюк С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2017 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області

в складі:

головуючого: Бурденюка С.І.

суддів : Кривошея А.І., Спринчука В.В.

при секретарі: Міхневич І.А.

з участю прокурора: Тучика А.А.

захисника - адвоката: Момота В.Д.

обвинуваченого: ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження за апеляційною скаргою з доповненнями адвоката Момота В.Д. на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 09.12.2016 року, яким

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с. Мізяківські Хутори, Вінницького району, Вінницької області,

зареєстрованого АДРЕСА_1

громадянина України, не працюючого, одруженого,

має одну малолітню дитину,

в силу ст. 89 КК України не судимого,

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України, і призначено йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави (банк одержувача ГУДКСУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО - 802015, номер рахунку - 31113115700002, код ЄДРПОУ - 38054707, одержувач - УК у м. Вінниці /м. Вінниця/ 24060300, за кодом бюджетної класифікації доходів 24060300 «Інші надходження» та символом звітності 115 для зарахування до державного бюджету) 738 (сімсот тридцять вісім) гривень процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експерта.

Речові докази в кримінальному провадженні № 12015020010007827, а саме: планшет «ASUS ZenPad» ІМЕІ НОМЕР_2, мобільний телефон «Samsung» ІМЕІ НОМЕР_1, гаманець шкіряний «YADAS», грошові кошти в сумі 232 гривні, які передані ОСОБА_4 на зберігання, вирішено залишити останній за належністю

встановив:

Вироком встановлено, що 19.11.2015 року, близько 21:15 год. ОСОБА_3, маючи намір на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись по АДРЕСА_2 неподалік будинку № 135, умисно, з корисливих спонукань, ігноруючи волю потерпілої, нехтуючи думкою очевидців, шляхом ривка відкрито намагався заволодіти жіночою сумкою ОСОБА_4, яка знаходилась у неї в руках, в якій були: мобільний телефон «Samsung» ІМЕІ НОМЕР_1, гаманець чорного кольору «Yadas», планшет «ASUS ZenPad» ІМЕІ НОМЕР_2, кредитні картки, картки на знижки, грошові кошти в сумі 232 гривень, однак вирвавши сумку ОСОБА_3 випустив її з рук на землю та маючи на меті довести свої злочинні дії до кінця, спробував підняти сумку, але з причин які не залежали від його волі, а саме потерпіла почала кричати та першою підняла сумку із землі, після чого ОСОБА_3 втік з місця вчинення злочину.

Згідно з висновком експерта № 2183/2184/2185/2186/15-21 від 03.12.2015 року вартість мобільного телефону «Samsung S 7562» ІМЕІ НОМЕР_1 на момент вчинення замаху на пограбування, з урахуванням зносу, складає 1452,00 гривні, вартість планшету «ASUS ZenPad» ІМЕІ НОМЕР_2 на момент вчинення замаху на пограбування, з урахуванням зносу, складає 4914,70 гривні, вартість гаманця чорного кольору «Yadas» на момент вчинення замаху на пограбування, з урахуванням зносу, складає 69,60 гривень, вартість жіночої сумки «Fellini» на момент вчинення замаху на пограбування, з урахуванням зносу, складає 296,00 гривні. Загальна сума завданого матеріального збитку складає 6936,30 грн.

У своїй апеляційній скарзі з доповненнями адвокат Момот В.Д. просить вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 09.12.2016 року скасувати, призначивши новий судовий розгляд у Вінницькому міському суді. Свої вимоги мотивує тим, що 09.12.2016 року ОСОБА_3 прибув до будівлі суду, проте адміністративна будівля суду була оточена поліцією, яка у зали у судових засідань не пропускала громадян, посилаючись на те, що надійшло повідомлення про замінувіання адмінстративної будівлі Вінницького міського суду і з метою забезпечення мір безпеки відвідувачів та персонал суду було евакуйовано і прохід до суду заборонено. З 08.12.2016 року по 18.02.2017 року будь-яких повідомлень з суду про продовження розгляду справи ОСОБА_3 не отримував. В телефонному режимі підтримував зв"язок з адвокатом Півнюк А.О., яка запевняла, щоб ОСОБА_3 не хвилювався, з його справою все добре.

В судовому засіданні головуючий суддя сама давала відповіді на поставлені питання порепілій прокурором та адвокатом, коли потерпіла не могла надати чітку відповідь. Свідки у судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_3 не міг вчинити правопорушення за час, який визначений в обвинувальному акті.

У доповненнях до апеляційної скарги адвокат Момот В.Д. просить змінити міру запобіжного заходу ОСОБА_3, звільнивши його з-під варти з зали суду до набрання вироку законної сили.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги адвоката; думку адвоката Момота В.Д. та обвинуваченого, які підтримали апеляційну скаргу з доповненннми адвоката та просили її задовольнити; перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга з доповненнями адвоката Момота В.Д. задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України - судове рішення повинно бути законним, об ґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до вимог ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції в ході кримінального провадження дотримано вимоги ст.ст. 22, 92, 93, 349, 350 КПК України, що є гарантією забезпечення права сторін на справедливий судовий розгляд.

Обґрунтованим є судове рішення, ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для кримінального провадження, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються дослідженими доказами, дослідженими в судовому засіданні. Обґрунтованість судового рішення полягає у правильності встановлення фактичних обставин справи та правильній оцінці доказів.

Обґрунтованим судове рішення слід вважати, якщо: 1) суд повністю встановив обставини, що мають значення для кримінального провадження; 2) ці обставини доказані; 3) висновок суду відповідає викладеним у рішенні обставинам кримінального провадження.

Дані вимоги судом першої інстанції при винесені вироку щодо ОСОБА_3 дотримано в повному обємі.

Висновки суду першої інстанції щодо вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України, за зазначених у вироку обставин ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин провадження в їх сукупності. Кваліфікація дій ОСОБА_3 судом визнана вірно.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що судом по даній справі дотримано вимог кримінального процесуального законодавства, спрямованих на встановлення в справі об'єктивної істини.

Відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги адвоката Момота В.Д. відносно доводів щодо скасування вироку суду першої інстанції з призначенням нового розгляду, оскільки недостатньо доказів , які вказують на винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину, інкримінованого йому, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги захисника є безпідставними, оскільки носять загально-інформативний характер без посилань на конкретні докази, юридичні факти по справі та відповідні норми закону.

Крім того, апеляційний суд не бере до уваги і доводи адвоката Момота В.Д. у судовому засіданні, що ОСОБА_3 судом не надавалось останнє слово, оскільки при прослуховуванні технічного запису безпосередньо у судовому засіданні Апеляційного суду чітко прослуховується, що 08.12.2016 року у судовому засідання ОСОБА_3 каже останнє слово, надане судом.

Так, адвокат Момот В.Д. у своїй апеляційній скарзі не вказав жодних вагомих доводів та підстав для задоволення даної вимоги.

До таких висновків суд дійшов з наступних мотивів.

Так, доводи адвоката про те, що його підзахисний ОСОБА_3 не причетний до злочину, інкримінованого йому, не відповідають дійсності, оскільки спростовуються наступним:

-- показаннями потерпілої ОСОБА_4, яка суду пояснила, що 19.11.2015 року приблизно о 21 годині вона бачила ОСОБА_3 неподалік кінцевої зупинки громадського транспорту на вул. Свердлова, а вона зі своєю колегою ОСОБА_6 проходила біля нього. Розминувшись з ОСОБА_3, вона відчула різкий рух назад руки, в якій тримала сумку. ОСОБА_3 присів та намагався вирвати з її руки сумку, яку вона не відпускала, в результаті чого ручка сумки відірвалась. ОСОБА_3 почав тікати між будинками. Через деякий час, останній повернувся на зупинку громадського транспорту, сів на маршрутне таксі №17-Б. До того часу, вони вже встигли викликати працівників поліції, разом з якими почали наздоганяти маршрутку, в яку сів ОСОБА_3 Працівники поліції зупинили маршрутку, вони зайшли в салон, де вона вказала на ОСОБА_3, як на особу, яка намагалась в неї вирвати сумку.

- показаннями свідка ОСОБА_6, яка пояснила, що 19.11.2015 року приблизно о 20:00 год. вона з подругою ОСОБА_4 поверталась додому по АДРЕСА_2. Коли вони йшли, то помітили на узбіччі хлопця, який розмовляв по телефону. Коли вони порівнялися з ним, вона відчула, що хтось тягне ОСОБА_4 за сумку, а остання її утримує. В результаті чого в руках ОСОБА_4 залишилась ручка від сумки, а в хлопця сумка, з якою він впав. Вона легенько наступила хлопцеві на руку, в якій він тримав сумку, після чого останній сумку відпустив та кудись побіг. Через деякий час ОСОБА_3 прийшов на кінцеву зупинку громадського транспорту, де стояли його знайомі приблизно 3 чи 4 особи, яким він розповів, що сталося, при цьому всі сміялись. Потім ОСОБА_3 сів в маршрутку №17-Б, яку вони наздогнали разом з працівниками поліції, яку на той час, вони вже встигли викликати. Працівникам поліції вони вказали на ОСОБА_3, як на особу, яка намагалась вирвати з рук ОСОБА_4 сумку.

- показаннями свідка ОСОБА_7, який зазначив, що працює водієм у відділі поліції. 19.11.2015 року їх екіпаж виїхав на виклик по лінії «102». Будучи на місці події, потерпіла повідомила, що грабіжник сів у маршрутне таксі №17-Б. Маршрутне таксі працівники поліції та потерпіла наздогнали. Зайшовши в маршрутне таксі потерпіла, зі всіх присутніх громадян в маршрутці, вказала на ОСОБА_3, як на особу, яка намагалась в неї вирвати з рук сумку.

показаннями свідка ОСОБА_8, який пояснював , що потерпіла ОСОБА_4 є його дружиною. 19.11.2015 року ввечері дружина по телефону повідомила, щоб він їхав в райвідділ поліції на вул. Пирогова, 4, м. Вінниці, тому що в неї намагались викрасти її сумку. Дружина впевнена, що злочин вчинив ОСОБА_3, якого вони раніше знала в обличчя.

В правдивості показань вказаних свідків у суду не має підстав сумніватись, не навів з цього приводу і належних доказів та доводів захисник Момот В.Д.

На думку апеляційного суду критичній оцінці підлягає версія захисту щодо того, що за час, визначений у обвинувальному акті ОСОБА_3 не міг вчинити злочин, що можуть пвідтвердити і свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11,оскільки дані показання не спростовують показання інших свідків, потерпілої та доказів, досліджених у судовому засідання, а також дані показання підтверджують присутність ОСОБА_3 на тролейбусній зупинці цього ж дня після вчинення злочину та не заперечують той факт, що ОСОБА_3 у час близько 21 вчинив злочин.

Наведене вище дає суду всі юридично - правові підстави вважати, що в діях ОСОБА_3 є повний склад злочину передбаченого ч.1 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України, а саме незакінчений замах на грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна.

Невизнання вини засудженим ОСОБА_3 апеляційний суд визнає як один із способів уникнення кримінальної відповідальності за скоєне.

Апеляційний суд приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги адвоката Момота В.Д. є непереконлими та суперечливими, жодного посиланння чи вимоги надати такі докази у передбачений законом спосіб, зокрема можливосте застосування положень ст.404 КПК України в судовому засіданні не було.

Апеляційний суд переконаний,що місцевий суд ретельно перевірив обставини, які ставить під сумнів доводи апеляційної скарги адвоката у справі та дав їм віру юридично-правову оцінку Крім того, вірно оцінив в сукупності всі докази у справі з відповідними висновками щодо винуватості ОСОБА_3, що в свою чергу також ставить під сумнів доводи апеляційної скарги захисника Момота В.Д. та дає підстави вважати їх непереконливими.

На суд покладається обов'язок відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу з доповненнями адвоката Момота В.Д.- залишити без задоволення.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 09.12.2016 року залишити без змін.

На судове рішення може бути подано касаційну скаргу протягом трьох місяців з дня проголошення до Касаційного суду України, а засудженим - з дня вручення йому копії судового рішення.

с у д д і :

Бурденюк С.І. Спринчук В.В. Кривошея А.І.