Ухвала суду № 66461750, 13.05.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/5827/17

Провадження № 11-сс/779/119/2017

Категорія ст.183 КПК України

Головуючий у 1 інстанції Пастернак І. А.

Суддя-доповідач Шкрібляк Ю.Д.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі:

головуючого-судді Шкрібляка Ю.Д.,

суддів Кукурудза Б.І., Васильєва О.П.,

з участю секретаря с/з Василаш Х.М.,

прокурора Дідика П.В.,

підозрюваного ОСОБА_3,

захисника Антошка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Івано-Франківську матеріали за апеляційною скаргою (далі- АС) захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката Антошка Р.В., на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 05 травня 2017 року про обрання щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 05 травня 2017 року задовольнено клопотання слідчого СВ Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Іванюка Р.З. та застосовано щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів - до 01 липня 2017 року, з визначенням застави у розмірі 96 000 (дев,яносто шість тисяч) грн.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурор та слідчий довели наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК), а наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами.

Захисник підозрюваного ОСОБА_3 - адвокат Антошко Р.В. подав АС, в якій зазначає, що вказана ухвала є незаконною та необґрунтованою, покликаючись на те, що слідчий суддя, розглядаючи дане клопотання, не врахував відсутність будь-яких даних підозри його підзахисного у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1, ч.2 ст.307 КК, а також, що докази, зазначені в показаннях свідка ОСОБА_6, є недопустимими. Вважає, що слідчий суддя не врахував тих обставин, що ОСОБА_3 раніше не судимий, має постійне місце проживання і міцні соціальні зв'язки, проживає у повноцінній сім,ї.

Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати його підзахисному більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.

Заслухавши доповідь судді Шкрібляка Ю.Д., пояснення захисника Антошка Р.В. та підозрюваного ОСОБА_3, які підтримали подану АС, просили задовольнити апеляційні вимоги; пояснення прокурора Дідика П.В., який вважає АС захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката Антошка Р.В. безпідставною, просить залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без зміни; перевіривши матеріали клопотання слідчого, які надійшли із Івано-Франківського міського суду та додані під час апеляційного розгляду документи, обговоривши доводи і мотиви АС, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

У відповідності до ст.370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам закону.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні.

Як встановлено ч.2 ст.177 КПК, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ст.183 КПК, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м,яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього ж Кодексу.

Вимогами ч.2 ст.183 КПК визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Як вбачається з доданих до клопотання слідчим копій з матеріалів кримінального провадження, 04 травня 2017 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1, ч.2 ст.307 КК, відповідальність за які передбачена у виді позбавлення волі від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

Обгрунтована підозра ОСОБА_3 у вчиненні зазначених злочинів підтверджується письмовими доказами, копії яких слідчий долучив до свого клопотання, зокрема: протоколами допитів свідка ОСОБА_6 від 14.04.2017 року, від 20.04.2017 року та від 03.05.2017 року; висновками експерта від 25.04.2017 року, від 26.04.2017 року, від 04.05.2017 року; протоколом затримання ОСОБА_3 як підозрюваного у вчиненні злочинів; протоколом освідування особи, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_3

Таким чином, під час розгляду клопотання слідчого, прокурором відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК було доведено наявність достатніх підстав про існування ризиків, передбачених у п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки він усвідомлює неминучість покарання за вчинення злочину у вигляді позбавлення волі строком до десяти років; незаконно впливати на свідків, які брали участь під час досудового розслідування, оскільки знає їх анкетні дані; продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, джерело існування не відоме, оскільки він не працює, підозрюється у вчиненні корисливих злочинів та з метою отримання коштів може знову їх вчинити.

Враховуючи суспільну небезпечність вчинених ОСОБА_3 кримінальноих правопорушень, які є тяжкими злочинами, а також вказані вище обставини, дані про його особу, необхідність уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК, колегія суддів приходить до висновку, що інший більш м'який запобіжний захід може призвести до його ухилення від явки до органу досудового розслідування чи суду.

Покликання адвоката Антошка Р.В. про неправомірність слідчих дій, оскільки при проведенні оперативної закупівлі у підозрюваного ОСОБА_3 психотропних речовин було грубо порушено норми ст.41 КПК, згідно якої слідчі дії здійснюються тільки за письмовим дорученням слідчого чи прокурора, які на момент розгляду клопотання слідчого були відсутні, спростовуються копіями таких доручень, долученими під час апеляційного розгляду.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів ураховує покликання захисника на обставини, вказані у апеляційній скарзі, зокрема, що ОСОБА_3 раніше не судимий, має постійне місце проживання і міцні соціальні зв'язки, проживає у повноцінній сім,ї, однак вважає їх такими, що не виключають обґрунтованої підозри та наявності встановлених судом ризиків, а тому не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу на такий, що не пов,язаний із триманням під вартою.

Згідно з ч.3 ст.183 КПК при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч.4 ст.182 КПК визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Визначаючи розмір застави - 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 96 000 грн., слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону, а також врахував практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

За таких обставин, АС захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката Антошка Р.В. не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.404, 405, 419, 422 КПК, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката Антошка Р.В. залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 05 травня 2017 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 на шістдесят днів - до 01 липня 2017 року включно - без зміни.

Ухвала оскраженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Ю.Д. Шкрібляк

Судді: Б.І. Кукурудз

О.П. Васильєв