Ухвала суду № 66460333, 12.05.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У х в а л а

12 травня 2017 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Канигіна Г.В., розглянувши заяву захисника Саріогло Д.П. про перегляд вироку Києво-Святошинського районного суду Київської області від 9 грудня 2015 року, вироку апеляційного суду Київської області від 22 березня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 січня 2017 року щодо ОСОБА_2 Верховним Судом України,

в с т а н о в и л а:

Києво-Святошинський районний суд Київської області вироком від 9 грудня 2015 року засудив ОСОБА_2 за частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. На підставі статті 75 КК ОСОБА_2 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки та покладено на неї обов'язки, передбачені пунктами 2, 3 частини першої статті 76 КК. Постановлено стягнути зі ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_4 290 000 грн. завданої моральної шкоди та на користь держави 786 грн. 12 коп. процесуальних витрат; з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_4 16 536 грн. завданої моральної шкоди.

Апеляційний суд Київської області 22 березня 2016 року вказаний вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області в частині призначеного ОСОБА_2 покарання скасував та ухвалив свій вирок, яким призначив їй покарання за частиною другою статті 286 КК у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. У решті вирок місцевого суду залишив без зміни.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах від 26 січня 2017 року постановлений щодо ОСОБА_2 вирок апеляційного суду Київської області від 22 березня 2017 року залишив без зміни.

У заяві захисник Саріогло Д.П. порушує питання про перегляд усіх зазначених судових рішень щодо ОСОБА_2, за наслідками якого просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Твердить, що обставини, за яких відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_2, не були досліджені належним чином, а відтак, ставить під сумнів доведеність вини його підзахисної. Вважає, що у суду апеляційної інстанції необхідності застосовувати ОСОБА_2 більш суворе покарання не було. Також не погоджується з визначеним судом розміром моральної шкоди.

Згідно з частиною другою статті 450 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суддя-доповідач перевіряє відповідність отриманої ним заяви вимогам цього Кодексу і в разі, якщо заяву подано без додержання вимог статей 448 і 449 КПК, письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого той зобов'язаний їх усунути.

Статтею 448 КПК встановлено вимоги до заяви про перегляд судового рішення. У заяві, серед іншого, зазначається обґрунтування підстав для перегляду судового рішення, передбачених статтею 445 КПК. Заява підписується особою, яка її подає. До заяви додається оформлений належним чином документ, що підтверджує повноваження особи, яка її подає, відповідно до вимог КПК.

Так, захисником долучено до заяви копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, договір про надання правової допомоги, а також ордер, в якому зазначено, що Саріогло Д.П. бере на себе зобов'язання надавати ОСОБА_2 необхідну правову допомогу в якості захисника в кримінальному провадженні у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Тобто, всупереч вимогам частини третьої статті 448 КПК, захисником до заяви не додано оформленого належним чином документа, що підтверджував би повноваження заявника представляти інтереси засудженої ОСОБА_2 саме у Верховному Суді України.

Таким чином, захисник Саріогло Д.П., у розумінні пункту 2 частини четвертої статті 450 КПК, не є особою, яка наділена правом на подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.

Згідно зі статтею 444 КПК Верховний Суд України переглядає судові рішення у кримінальних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Перелік підстав для перегляду судових рішень Верховним Судом України, що набрали законної сили, визначений статтею 445 КПК. Цей перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Статтею 448 КПК встановлено вимоги до заяви про перегляд судового рішення. Положення пункту 3 частини другої статті 448 КПК вимагають зазначати обґрунтування відповідної підстави для перегляду оскарженого судового рішення, яке має містити посилання на конкретну норму права, а не на окремі статті Кодексу та порівняння оспорюваних висновків касаційного суду з правильними, на думку заявника, висновками касаційного суду в іншій справі, де було б ухвалено відмінне за змістом судове рішення.

Згідно з доктринальними положеннями, норма права складається з гіпотези (опису умов дії правової норми, тобто вказівки на обставини, за наявності яких реалізується її диспозиція), диспозиції (належної або можливої поведінки за наявності передбачених гіпотезою обставин) та санкції (наслідків або заходів державного примусу на випадок недотримання чи порушення припису, визначеного у диспозиції). При цьому юридична техніка допускає розміщення цих структурних елементів норми права в межах різних статей як КПК, так і КК. Проте доводи захисника про неоднакове застосування норм матеріального та процесуального права викладено без урахування особливостей таких норм, не наведено правового висновку щодо застосування цієї норми судом касаційної інстанції у рішенні, про перегляд якого порушується питання, та у рішеннях, наданих для порівняння. Не зазначено також у чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення суду касаційної інстанції висновку щодо застосування норм права, викладеному в постанові Верховного Суду України. Відповідно не обґрунтовано й в чому полягає неоднаковість застосування судом касаційної інстанції такої норми права в цих судових рішеннях.

Відповідно до вимог частини першої статті 449 КПК до заяви, поданої до Верховного Суду України, слід додавати, зокрема копії судових рішень, про перегляд яких подано заяву.

Проте, як убачається з довідки загального відділу управління організаційного забезпечення та автоматизованого документообігу Верховного Суду України, кореспонденція від Саріогло Д.П. надійшла без вказаних у його заяві додатків № 4, 8, 10, 11 (без копії ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 січня 2015 року - рішення, про перегляд якого порушується питання; без копії постанови Верховного Суду України від 5 листопада 2015 року, копій ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 червня 2016 року та 14 липня 2016 року - порівнювані рішення).

Крім іншого, прохальна частина, викладена захисником у заяві, не узгоджується з її змістом, оскільки захисник просить скасувати постановлені щодо ОСОБА_2 вироки першої та апеляційної інстанцій та ухвалу касаційного суду, й одночасно ставить питання про направлення справи на новий апеляційний розгляд.

Зазначені недоліки, встановлені при перевірці відповідності заяви вимогам КПК, перешкоджають вирішенню питання про допуск справи до провадження.

На підставі наведеного, керуючись статтею 450 КПК,

у х в а л и л а:

Про недоліки заяви повідомити заявника - адвоката Саріогло Дмитра Петровича та надати йому строк для їх усунення до 1 червня 2017 року.

У разі, якщо зазначені в ухвалі недоліки заяви не буде усунуто в установлений строк, заяву буде повернуто заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Верховного Суду України Г.В. Канигіна