Ухвала суду № 66460327, 25.04.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У х в а л а

25 квітня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Охрімчук Л.І.,

Гуменюка В.І.,

Лященко Н.П.,

розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 5 липня 2016 року, ухвали Апеляційного суду Закарпатської області від 23 серпня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_4, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 до ОСОБА_8, ОСОБА_20, Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області про витребування земельних ділянок, визнання недійсним і скасування розпорядження голови Рахівської районної державної адміністрації,

в с т а н о в и л а :

Рахівський районний суд Закарпатської області рішенням від 5 липня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 23 серпня 2016 року, в задоволенні заявлених позовних вимог відмовив.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 13 лютого 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилила, рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 5 липня 2016 року і ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 23 серпня 2016 року залишила без змін.

10 квітня 2017 року ОСОБА_4, за дорученням якого діє ОСОБА_21, звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 5 липня 2016 року, ухвали Апеляційного суду Закарпатської області від 23 серпня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 лютого 2017 року з передбачених пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстав: неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме статей 20, 36, 119, 149, 150 Земельного кодексу України, статей 344, 396 Цивільного кодексу України; неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права, а саме статті 3 ЦПК України щодо права на звернення до суду за захистом; невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Обґрунтовуючи підставу подання заяви про перегляд зазначених судових рішень, передбачену пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, заявник посилається на ухвали Верховного Суду України від 11 березня 2009 року і 3 листопада 2010 року, в яких, на його думку, по-іншому застосовано вказані норми матеріального права.

На підтвердження підстави перегляду вищевказаних судових рішень, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України, заявник посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 червня 2012 року, в якій, на його думку, по-іншому застосовано зазначену норму процесуального права.

На підтвердження підстави перегляду вищевказаних судових рішень, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України, заявник посилається на постанову Верховного Суду України від 6 червня 2012 року.

Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження в частині перегляду судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 355 ЦПК України, необхідно відмовити з огляду на таке.

За положеннями пунктів 1, 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є: неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву, викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

При цьому під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Постановляючи ухвалу від 13 лютого 2017 року, про перегляд якої порушує питання заявник, суд касаційної інстанції, залишивши без змін судові рішення, погодився з їх висновками про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог, оскільки ці земельні ділянки відповідачі отримали у власність на законних підставах, зміна цільового призначення спірних ділянок відбулася згідно з вимогами земельного законодавства, а тому відсутні правові підстави для витребування зазначених земельних ділянок на користь позивачів (у їх користування).

При цьому суд касаційної інстанції зауважив, що відповідне судове рішення, на яке позивачі посилаються на підтвердження заявлених вимог, змінено рішенням апеляційного суду саме в частині визнання недійсним та скасування розпорядження голови райдержадміністрації та в задоволенні вказаної вимоги відмовлено.

Крім того, суд касаційної інстанції зазначив про відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження порушення земельних прав позивачів спірним розпорядженням голови райдержадміністрації та факту набуття позивачами права тимчасового користування земельними ділянками.

Разом з тим в ухвалах Верховного Суду України від 11 березня 2009 року і 3 листопада 2010 року, наданих заявником для порівняння, суд касаційної інстанції, направивши справи на новий розгляд до судів першої інстанції, вказав на необхідність з'ясувати усі фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення спорів, дослідити усі докази та надати їм правову оцінку.

Отже, порівняння наведених судових рішень із судовим рішенням суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву, не дає підстав для висновку про те, що суди касаційної інстанції під час розгляду двох чи більше справ з тотожними предметами спору, підставами позову та аналогічними обставинами й однаковим застосуванням норм матеріального права у спірних правовідносинах дійшли протилежних висновків щодо заявлених вимог.

Крім того, відсутні й підстави для перегляду ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 лютого 2017 року у зв'язку з її невідповідністю висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 6 червня 2012 року, оскільки ухвала суду касаційної інстанції, про перегляд якої подано заяву, не суперечить цьому висновку.

Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження Верховного Суду України в частині перегляду судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 355 ЦПК України, необхідно відмовити.

Водночас у поданій заяві ОСОБА_4 порушує питання про перегляд судових рішень з передбаченої пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права, а саме статті 3 ЦПК України щодо права на звернення до суду за захистом.

Подана заява в цій частині підлягає поверненню з огляду на таке.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень може бути подана з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ.

Відповідно до частини третьої статті 354 ЦПК України не може бути подана заява про перегляд ухвал суду касаційної інстанції, які не перешкоджають провадженню у справі. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до заяви про перегляд судового рішення, ухваленого за результатами касаційного провадження.

Оскільки ОСОБА_4 подав заяву про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 лютого 2017 року, якою відхилено його касаційну скаргу та залишено без змін судові рішення і яка не перешкоджає подальшому провадженню у справі, то ця заява в частині перегляду зазначеної ухвали з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України, підлягає поверненню заявнику.

Керуючись частиною третьою статті 354, частиною другою статті 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_4, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 до ОСОБА_8, ОСОБА_20, Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області про витребування земельних ділянок, визнання недійсним і скасування розпорядження голови Рахівської районної державної адміністрації за заявою ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 5 липня 2016 року, ухвали Апеляційного суду Закарпатської області від 23 серпня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 лютого 2017 року з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 355 ЦПК України, відмовити.

Подану заяву в частині перегляду ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 лютого 2017 року з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України, повернути ОСОБА_4.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Л.І. Охрімчук

В.І. Гуменюк

Н.П. Лященко