Ухвала суду № 66459822, 05.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

К/800/15078/17

05 травня 2017 року м. Київ

Суддя Вищого адміністративного суду України Донець О.Є., перевіривши касаційну скаргу Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області на постанову Жовтневого районного суду Миколаївської області від 28 листопада 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про визнання дій протиправними, -

в с т а н о в и в:

Постановою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 28 листопада 2016 року позов було задоволено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на постанову Жовтневого районного суду Миколаївської області від 28 листопада 2016 року.

У касаційній скарзі Інгульське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог частини 1 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України, що визначає умови, при яких виникає право на касаційне оскарження, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин у відкритті касаційного провадження в частині оскарження постанови Жовтневого районного суду Миколаївської області від 28 листопада 2016 року необхідно відмовити, оскільки рішення суду першої інстанції апеляційним судом по суті не переглядалося.

Що стосується касаційної скарги в частині оскарження ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року слід зазначити наступне.

Статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені строки апеляційного оскарження, відповідно до частини 2 якої апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

За правилами частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Із змісту оскаржуваного судового рішення видно, що ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року апеляційну скаргу відповідача було залишено без руху з наданням 30-денного строку для подання належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку подачі апеляційної скарги.

В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження відповідач послався на те, що з 01 січня 2017 року до Закону України «Про судовий збір» внесені зміни, згідно з якими органи Пенсійного фонду України звільненні від сплати судового збору, а тому Управління повторно подало апеляційну скаргу.

Перевіряючи ці мотиви та оцінюючи надані докази, апеляційний суд встановив, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції відповідач отримав 14 грудня 2016 року, проте апеляційну скаргу повторно подав 03 лютого 2017 року.

У рішенні від 29 жовтня 2015 року (заява №32053/13) у справі «Устименко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив наступне: «Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд , гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, так рішення може порушити принцип правової визначеності».

Враховуючи те, що пропущений відповідачем строк на апеляційне оскарження порушує принцим правової визначеності, апеляційний суд дійшов висновку, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області на постанову Жовтневого районного суду Миколаївської області від 28 листопада 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про визнання дій протиправними.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя О.Є. Донець