Ухвала суду № 66457469, 10.05.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний № 757/7339/15-ц Головуючий в 1 інстанції - Москаленко К.О.

Апеляційне провадження №22-ц/796/103/2017 Доповідач - Желепа О.В.

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Желепи О.В.

суддів Іванченка М.М., Рубан С.М.

при секретарі Мившук В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2016 року та додаткове рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 січня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Георгій», Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Інвест-Груп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ Тех Комплект», треті особи: Корпорація «Альтіс-Холдинг», Підприємство, засноване на власності Київської організації спілки Архітекторів України «Творча Архітектурна Майстерня А. Пашенько» про відшкодування збитків та зобов'язання вчинити дії, -

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2016 року позивачі звернулись до суду з позовом, у якому просили стягнути солідарно з відповідачів ТОВ «Георгій», ТОВ «Захід-Інвест-Груп» та ТОВ «Газ Тех Комплект» грошові суми у рахунок відшкодування їм матеріальної шкоди, завданої у зв'язку із зниженням ринкової вартості житла та зобов'язати відповідачів провести відновлювальні протиаварійні роботи по будинку АДРЕСА_1 підсилення фундаментів та наземних конструкцій зазначеного житлового будинку в обсязі, що забезпечить його безпечну подальшу експлуатацію.

Свої вимоги позивачі обґрунтовують тим, що в результаті будівництва відповідачами офісно-житлового центру було завдано шкоди будинку АДРЕСА_2, в якому вони проживають, що встановлено судом.

Зокрема, зазначали що 04.08.2010 Печерським районним судом м. Києва ухвалено рішення у цивільній справі №2-33-1/10 за позовом інших мешканців цього будинку до ТОВ «Західна інвестиційна група», ТОВ «Георгій» та ТОВ «Газтехкомплект» про зобов'язання провести відновлювальні протиаварійні роботи та стягнення матеріальної шкоди, яким суд задовольнив зазначений позов до ТОВ «Георгій», ТОВ «Захід-Інвест-Груп» та ТОВ «Газ Тех Комплект», зобов'язав провести відновлювальні протиаварійні роботи по будинку АДРЕСА_3 підсилення фундаментів та наземних конструкцій зазначеного житлового будинку в обсязі, що забезпечить його безпечну подальшу експлуатацію, та стягнув грошові суми у відшкодування матеріальної шкоди, завданої у зв'язку із зниженням ринкової вартості житла.

Також позивачі посилаються на те, що в ході розгляду даної справи суд визнав

доведеним, що погіршення технічного стану будинку АДРЕСА_4 відповідно, завдання матеріальної шкоди усім мешканцям будинку у результаті зниження ринкової вартості їх житла, відбулося в результаті дій ТОВ «Георгій» - орендаря земельної ділянки під будівництво офісно-житлового центру по АДРЕСА_5, TOB «Захід-Інвест-Груп» - замовника і інвестора будівництва, а також ТОВ «Газ Тех Коплект» - підрядника будівництва. Зокрема, висновком будівельно-технічної експертизи №7495/7496 від 12.03.2010 наявним в матеріалах справи №2-33-1/10 встановлено, що утворення і збільшення вже існуючих пошкоджень і нерівномірна деформація житлового будинку по АДРЕСА_6 обумовлені деформацією ґрунтової основи, що виникла під час будівництва нижче по схилу офісно-житлового центру по АДРЕСА_7, в тому числі влаштування рядів анкерів під будинком для утримання підпірної стінки, механічна суфозія грунту, що знаходиться в пластичному стані, між палями огородження котловану. З боку відповідачів при проведенні будівельних робіт були допущені числення відхилення від проекту, не здійснювався належний технічний нагляд за його дотриманням.

При розгляді зазначеної справи, суд також визнав ТОВ «Георгій», ТОВ «Захід-Інвест-Груп» та ТОВ «Газ Тех Комплект» співвідповідачами та стягнув з них завдану матеріальну шкоду солідарно.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 08.09.2011 рішення Печерського районного суду м. Києва від 04.08.2010 в частині вимог про зобов'язання ТОВ «Захід-Інвест-Група» включити ремонт будинку АДРЕСА_8 скасовано та ухвалено нове, яким відмовлено у задоволенні вимог в цій частині. В іншій частині рішення залишено без змін.

Ухвалами Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Печерського районного суду м. Києва від 04.08.2010 та рішення Апеляційного суду м. Києва від 08.09.2011 залишені без змін.

Посилаючись на те, що відповідачами була завдана аналогічна шкода позивачам, які є власниками відповідних квартир, просили суд задовольнити пред'явлені вимоги./а.с.6-12, т.І/

Рішеням Печерського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2016року та додатковим рішенням цього ж суду від 10 січня 2017 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі через пропуск позивачами строку звернення до суду.

Не погодившись з таким рішенням та додатковим рішенням позивачі подали апеляційні скарги в яких просили про їх скасування та ухвалення нового рішення про задоволення вимог, стягнення на користь позивачів солідарно з відповідачів сум зазначених в позовній заяві, які обраховані як сума знецінення вартості їх житла, а також зобов'язати відповідачів провести відновлювальні протиаварійні роботи по будинку АДРЕСА_9 підсилення фундаментів та наземних конструкцій зазначеного житлового будинку в обсязі, що забезпечить його безпечну подальшу експлуатацію.

В скаргах представник посилається на те, що позовна давність пропущена не була, так як порушення з боку відповідачів продовжувались упродовж 2007-2014 років. А вчинені відповідачами дії мали довготривалі наслідки на стан будинку, тому відлік позовної давності не можна рахувати з 2007 року. Також зазначали, що в листі Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» від 03 квітня 2015 року наведені дані моніторингу осідання будинку № 7 які підтверджують тенденцію продовження руйнування будинку.

Висновками КМДА встановлено, що дії відповідачів, які призвели до руйнації будинку здійснювались впродовж 2007-2012 років. Шкода завдавалась відповідачам впродовж всього періоду моніторингу до 2015 року. Вона збільшувалась з часом, а тому строк позовної давності не може обраховуватись з дати початку вчинення порушень.

Представник позивачів в апеляційній скарзі вказує, що позивачі могли дізнатись про порушення своїх прав лише 25 грудня 2012 року (дата постановлення Ухвали Вищим Спеціалізованим Судом україни, якою відмовлено в задоволенні касаційної скарги ТОВ «Захід-Інвест-Груп», коли закінчилось оскарження рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 серпня 2010 року, яким була встановлена вина ТОВ «Захід-Інвест-Груп», ТОВ «Георгій» та ТОВ «ГАЗ ТЕХ Комплект» у завданні шкоди.

Реально позивачі довідались про порушення своїх прав в жовтні 2014 року після виконання рішення Печерського районного суду від 15 серпня 2013 року. Скарга містить доводи про невідповідність висновків суду принципам верховенства права.

В апеляційній скарзі на додаткове рішення також міститься посилання на те, що шкода, яка була завдана відповідачами та наслідки є триваючими, будинок потребує укріплення і на даний час, а тому суд безпідставно відмовив в позові через пропуск позовної давності.

В судовому засіданні апеляційного суду представники позивачів доводи скарги підтримали.

Представник відповідача ТОВ «Захід-Інвест-Груп» проти задоволення скарги заперечувала.

Представники інших відповідачів та третіх осіб до апеляційного суду не з'явились, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність та обґрунтованість рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції вважав встановленими такі обставини.

Рішенням Київської міської ради від 27.02.2003 № 289/449 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» ТОВ «Георгій» надано у довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку плошею 0,80 га для будівництва офісно-житлового центру між будинками АДРЕСА_10

Зазначена земельна ділянка межує з будинком АДРЕСА_11 мешканцями якого є позивачі.

Замовником будівництва офісно-житлового центру між будинками АДРЕСА_12 є відповідач ТОВ «Захід-Інвест-Група», генеральним підрядником - є відповідач ТОВ «Газ Тех Комплект».

Також судом встановлено погіршення технічного стану будинку АДРЕСА_13 в якому проживають позивачі.

Печерським районним судом м. Києва за результатами розгляду Цивільної справи №2-33-1/10 за позовом ОСОБА_28 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна інвестиційна група», Товариства з обмеженою відповідальністю «Георгій», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газтехкомплект» та за участю третіх осіб які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору - ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36 про зобов'язання провести відновлювальні протиаварійні роботи та стягнення матеріальної шкоди, 08.08.2010, було ухвалено рішення що набрало законної сили.

Зокрема в ході розгляду даної справи суд встановив та визнав доведеним, що погіршення технічного стану будинку АДРЕСА_14 і, відповідно, завдання матеріальної шкоди мешканцям будинку у результаті зниження ринкової вартості їх житла, яке відбулося в результаті дій ТОВ «Георгій» - орендаря земельної ділянки під будівництво офісно-житлового центру по АДРЕСА_5, ТОВ «Захід-Інвест-Груп» - замовника і інвестора будівництва, а також ТОВ «Газ Тех Коплект» - підрядника будівництва. При цьому, висновком будівельно-технічної експертизи №7495/7496 від 12.03.2010, якому судом було надано оцінку при ухваленні рішення у справі №2-33-1/10 встановлено, що утворення і збільшення вже існуючих пошкоджень і нерівномірна деформація житлового будинку по АДРЕСА_6 обумовлені деформацією ґрунтової основи, що виникла під час будівництва нижче по схилу офісно-житлового центру по АДРЕСА_7, в тому числі влаштування рядів анкерів під будинком для утримання підпірної стінки, механічна суфозія ґрунту, що знаходиться в пластичному стані, між палями огородження котловану.

Відповідно до ч. З ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене, суд вважав доведеним те, що погіршення технічного стану житлового будинку АДРЕСА_15 обумовлене будівництвом офісно- житлового центру по АДРЕСА_7 та з вини відповідачів і вказана обставина не підлягає доказуванню в силу ч.З ст. 61 ЦПК України.

Таким чином, позивачі, які є мешканцями житлового будинку АДРЕСА_16 мають право на солідарне відшкодування відповідачами завданих їм будівництвом офісно-житлового центру по АДРЕСА_7 збитків, оскільки рішенням суду в іншій справі встановлено факт заподіяння шкоди з вини відповідачів.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, представники відповідачів в ході розгляду справи просили відмовити позивачам у задоволенні позову у зв'язку з пропуском строку, у межах якого позивачі могли б звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, про що подали відповідні заяви.

Відповідно до правила ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частина 1 ст. 261 ЦК України передбачає, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч.З ст.267 цього Кодексу позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до 4.4, ч.5 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

У поданій позовній заяві позивачі в обґрунтування початку перебігу строку позовної давності посилаються на те, що про порушення своїх прав позивачам стало відомо з вищевказаного рішення Печерського районного суду м. Києва від 04.08.2010 у справі № 2-33-1/10, яким було встановлено обставини завдання відповідачами шкоди, щодо якої подано позов. На думку позивачів, рішення Печерського районного суду від 04.08.2010 набрало законної сили 25.12.2012 згідно Ухвали ВСС України, після чого було розпочато виконання рішення суду, саме з цієї дати має починатись перебіг строку позовної давності, а тому позивачі вважають, що своєчасно звернулись до суду за захистом свого порушеного права до спливу трирічного строку позовної давності в березні 2015 року./а.с.6-8/

Разом з тим, з огляду на положення ч. 1 ст. 223 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Таким чином, рішення Печерського районного суду у справі № 2-33-1/10 від 04.08.2010 вступило в законну силу з моменту ухвалення рішення Апеляційного суду м. Києва 08.09.2011 ./а.с.18-22, т.І/

Між тим, з огляду на характер пошкодження будинку в період проживання позивачів, а також дані про колективні звернення позивачів в 2008 році та технічну документацію, складену в 2008 році за результатами обстеження будинку з даними про виявлені пошкодження, а також об'єктивну можливість позивачів спілкуватись з іншими мешканцями будинку, що не заперечували позивачі та представники позивачів, і не було спростовано перед судом, суд встановив, що позивачі мали не одну можливість довідатись про порушення своїх прав з 2008 року, у тому числі в період до і після звернення ОСОБА_28 та інших мешканців будинку до суду з позовом в січні 2009 року, а також і після набрання рішенням суду від 04.08.2010 законної сили в вересні 2011 року.

У зв'язку з чим, суд вважав, що посилання представників позивачів на те, що про порушення своїх прав позивачі мали можливість і фактично дізнались у зв'язку з виконанням рішення суду від 04.08.2010, є необгрунтованими і суду не доведено.

Також позивачами не обґрунтовано суду і не надано доказів, які б вказували на наявність у кожного з позивачів обставин, які б виключали можливість кожного з них довідатись про порушення їх прав в період з 2008 року.

Таким чином, позивачі звернулись до суду з даним позовом в березні 2015 року з пропуском трирічного строку позовної давності.

Оскільки позивачі суду не обґрунтували причин пропуску та не надали доказів їх поважності, у суду відсутні підстави згідно ч.5 ст.267 ЦК України для вирішення питання про визнання поважними причин пропущення позивачами позовної давності та захисту порушених прав позивачів.

Виходячи з вищевикладеного, суд встановив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку зі спливом позовної давності.

Додатковим рішенням Печерського районного суду м. Києва від 10 січня 2017 року, судом також встановлено, що позивачі пропустили строк звернення до суду і в частині позовних вимог про зобов'язання вчинити дії.

Дослідивши зміст позовної заяви та надані суду докази, колегія суддів приходить до висновку, що вищенаведені обставини справи, які суд вважав встановленими є доведеними.

Висновки суду, щодо пропуску позивачами строку позовної давності відповідають цим обставинам та вимогам закону.

Доводи поданих апеляційних скарг з приводу того, що наслідки спричинення позивачам шкоди існують і на даний час, протиправна поведінка відповідачів, яка спричинила шкоду є триваючою, а тому позовна давність не пропущена, колегія суддів не приймає з огляду на те, що позивачі в позовній заяві, яку подали до суду чітко посилались на те, що їм завдана шкода за тих же обставин, що і іншим мешканцям будинку, які звернулись з аналогічним позовом, рішення за яким було ухвалено в 2010 році.

Всі обставини, які були встановлені судом в 2010 році, мали місце до ухвалення такого рішення, а тому суд першої інстанції, обґрунтовано дійшов висновку, що шкода позивачам була завдана за тими обставинами, на які вони посилались до 2010 року, а відповідно звернувшись з позовом в 2015 році позивачі в даній справі пропустили строк звернення до суду.

Доводи апеляційних скарг про те, що протиправна поведінка відповідачів тривала до 2014 року, а також не врахування судом листа Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій» від 03 квітня 2015 року в якому наведені дані моніторингу осідання будинку № 7 які підтверджують тенденцію продовження руйнування будинку, колегія суддів не приймає з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог.

До суду була подана лише одна позовна заява, що визнали представники позивачів в судовому засіданні і жодної заяви про збільшення позовних вимог в передбаченому ЦПК порядку позивачі не подавали.

Позовна заява не містить жодного посилання на те, що дії чи бездіяльність відповідачів тривали в період після ухвалення рішення суду в аналогічній справі в 2010 році.

Позивачі не посилались в позовній заяві на те, що порушення триває, а шкода продовжує завдаватись не було також жодних посилань на те, що будинок продовжує руйнуватись, внаслідок протиправної поведінки відповідачів, яка продовжується.

Під час апеляційного розгляду справи з пояснень представників сторін встановлено, що КМДА за рахунок коштів міського бюджету були проведені роботи по підсиленню фундаменту будинку в якому проживають позивачі.

За таких обставин, та враховуючи обставини, які були викладені в позовній заяві, колегія суддів приходить до висновку, що вказані доводи виходять за межі тих позовних вимог, які заявлялись в суді першої інстанції, а відповідно до ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність рішення суду в межах доводів скарги та заявлених позовних вимог.

При цьому колегія суддів роз'яснює позивачам, що вони мають право звернутись до суду з позовом, заявивши в ньому інші підстави, а саме про триваючу протиправну поведінку відповідачів, продовження ними протиправної бездіяльності, внаслідок якої їм продовжують завдаватись збитки та доводити обставини та факти, відповідно до яких будинок продовжує руйнуватись після ухвалення тих судових рішень на які вони посилались в позовній заяві в даній справі.

З аналогічних підстав, колегія суддів також не може прийняти доводи, щодо скасування додаткового рішення, оскільки позовна заява, подана до суду, окрім посилання на розгляд аналогічної справи та встановлені в ній обставини, не містила будь-яких доводів з приводу того, що руйнування будинку продовжується до даного часу не зважаючи на ті заходи, які були здійснені і що він потребує підсилювальних робіт фундаменту і на даний час, також позовна заява не містить будь-якого посилання на те, хто конкретно з відповідачів може на даний час провести ці роботи. Не посилались позивачі в позові і на те, що рішення суду за 2010 рік в частині вчинення дій з приводу укріплення фундаменту будинку не виконано до цього часу, а тому колегія суддів не може врахувати подану представником постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки встановлення цих обставин, також виходить за межі заявленого позову.

На стадії апеляційного розгляду позовні вимоги не можуть буди уточнені та збільшені позивачами.

Доводи представника позивача ОСОБА_28 про те, що він не розповідав іншим мешканцям про обставини справи в якій він виступав позивачем, а тому вони не могли довідатись раніше про порушення своїх прав, так як не знали хто має нести відповідальність за руйнування будинку, колегія суддів не приймає, з огляду на те, що суд першої інстанції правильно виходив з того, що перебіг позовної давності починається з того часу коли особа довідалась та могла довідатись про порушення свого права.

Оскільки окремі мешканці будинку довідались про порушення свого права до 2010 року, відповідно і позивачі в даній справі мали таку можливість, а доказів протилежного по кожному з позивачів, суду подано не було.

Посилання в апеляційній скарзі на порушення судом принципу верховенства права, через відмову позивачам в позові, незважаючи на те, що іншим мешканцям аналогічні вимоги судом були задоволені, колегія суддів не приймає з огляду на таке.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що «позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції,- виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (и. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; и. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

Тобто, відмова в позові позивачам через пропуск ними строку позовної давності не є порушенням принципу верховенства права.

Інші доводи поданих апеляційних скарг висновків суду, щодо пропуску позивачами строку звернення до суду не спростовують.

Суд повно встановив обставини справи, які мали значення для її вирішення в межах тих позовних вимог, які були заявлені позивачами, дав належну оцінку доказам, ухвалив рішення без порушення норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2016 року та Додаткове рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: