Ухвала суду № 66454983, 13.05.2017, Деснянський районний суд міста Києва

2-ар/754/19/17

2-ар/754/20/17

Справа № 754/9043/16-а

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2017 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Лісовської О.В.

за участю секретаря - Макас Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву позивачки та представника відповідача про роз'яснення постанови Деснянського районного суду м. Києва від 24.11.2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об"єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

24.11.2016 року Деснянським районним судом м. Києва було прийнято постанову про часткове задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 Судове рішення набрало законної сили.

25.04.2017 року представник відповідача звернувся до суду з заявою про роз'яснення вказаної постанови суду, оскільки зазначає, що незрозуміло постанову суду у частині того, в якому саме порядку необхідно призначити та нарахувати позивачці пенсію, а тому просить роз"яснити судове рішення.

26.04.2017 року позивачка звернулася до суду з заявою про роз"яснення вказаної постанови суду, оскільки вказує про те, що є незрозумілим для відповідача, яким саме чином призначити та нарахувати позивачці пенсію, а тому просить роз"яснити судове рішення.

Сторони у судове засідання не з"явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили. Суд вважає можливим розглядати справу в їх відсутність, за наявних у справі матеріалів.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що заяви представника відповідача та позивачки підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз′яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, 24.11.2016 року Деснянським районним судом м. Києва було прийнято постанову про часткове задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 Судове рішення набрало законної сили.

Вказаною постановою було вирішено наступне: "Визнати дії Лівобережного об"єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника - протиправними, а також зобов'язати Лівобережне об"єднане управління Пенсійного фонду України у м. Києві перевести ОСОБА_1 на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 50 % пенсії по інвалідності, яку отримував ОСОБА_2, починаючи з 03.02.2016 року, здійснивши перерахунок пенсії ОСОБА_1."

З письмових заяв вбачається, що відповідачем не може бути виконано судове рішення, оскільки є незрозумілим, яким саме чином провести призначення та нарахування пенсії позивачки.

Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суд вважає, що заяви представника відповідача та позивачки про роз"яснення судового рішення підлягають задоволенню і рішення в цій частині підлягає роз"ясненню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 170 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Заяви представника відповідача та позивачки про роз"яснення судового рішення -задовольнити.

Роз'яснити постанову Деснянського районного суду м. Києва від 24.11.2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об"єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити певні дії.

Роз'яснити, що статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), у розмірі, а саме, на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника.

Виходячи зі змісту наведених норм, можна зробити переконливий висновок про те, що отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника безпосередньо залежить від виду та розміру пенсійного забезпечення, що була призначена померлому годувальнику.

Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Абзацами 1, 8, 9 пункту 1 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523 (чинними на момент смерті годувальника) передбачено, що цей порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; пенсії за бажанням осіб можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків; у разі коли особа пропрацювала в зоні відчуження менше календарного місяця в 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час в одному з неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження.

Таким чином, призначення та розрахунок пенсії ОСОБА_1 необхідно проводити у розмірі 50 %, виходячи із заробітної плати померлого годувальника.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом п′яти днів з дня проголошення.

Головуючий: