Рішення № 66454348, 10.05.2017, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/11247/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2017 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого – судді Шиповича В.В.

секретаря Євтушенко М.В.

за участі відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором, -

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «АІСЕ Україна» у грудні 2016 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором, вказавши, що 04.10.2007 року між Закритим акціонерним товариством «АІСЕ Україна», яке в подальшому змінило назву на Приватне акціонерне товариство «АІСЕ Україна» та ОСОБА_1 було укладено ОСОБА_4 № 176012 з Додатками №1 та №2 (далі ОСОБА_4) про придбання автомобіля ЗАЗ Lanos. ОСОБА_4 була укладена з ОСОБА_1 в рамках утвореної позивачем системи надання послуг з придбання автомобілів «Автоплан», яка полягає в створенні групи покупців, які бажають придбати товар високої вартості та стають учасниками системи, що встановлює механізми, які забезпечують придбання кожним учасником автомобіля шляхом сплати його вартості та вартості наданих послуг невеликими щомісячними внесками протягом декількох років. При виконанні умов ОСОБА_4, укладених з учасниками в рамках системи «Автоплан», Позивач надає учасниками послуги, спрямовані на придбання ними автомобіля на основі системи «Автоплан». Послуги полягають у формуванні груп учасників, організації і проведенні в групах асигнаційних актів, а також інших послуг, передбачених ОСОБА_4, які гарантують придбання автомобіля кожним учасником даної системи. 27.01.2009 року на асигнаційному акті ОСОБА_1 було надано право на отримання автомобіля.Скориставшись своїм правом, після надання права на отримання автомобіля, на підставі п. 10.1 статті 10 Додатку №2 до ОСОБА_4, ОСОБА_1 звернулась до Позивача з заявою про надання автомобіля – Cheri Amulet, яку позивачем було задоволено. Оскільки обрана ОСОБА_1 модель автомобіля була дешевше, ніж модель автомобіля визначеного ОСОБА_4, то різниця вартості автомобілів в сумі 10687 грн. була зарахована на графік внесків ОСОБА_1 в якості послідовного скасування несплачених повних внесків, які передбачені графіком внесків. 18.02.2009 року ОСОБА_1 отримала автомобіль Cheri Amulet, номер шасі (кузова, рами) №LVVDA11A68D059897, 2008 року випуску і зареєструвала його на своє ім’я (д.н.з. НОМЕР_1). 03.02.2009 року між позивачем, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладеного Договір поруки, за яким вони зобов’язались відповідати перед Позивачем у разі невиконання зобов’язань ОСОБА_1 за ОСОБА_4 № 176012. Однак ОСОБА_1 з серпня 2015 року припинила сплачувати щомісячні внески. Вимоги Позивача про повну сплату заборгованості за ОСОБА_4 № 176012 ОСОБА_1 та її поручителями залишились без задоволення. Заборгованість ОСОБА_1 за угодою № 176012 становить 9541,29 гривень, яку Позивач просив стягнути солідарно з відповідачів разом із понесеними судовими витратами.

Ухвалою суду від 26.01.2017 року було закрито провадження в частині позовних вимог до ОСОБА_3 у зв’язку із смертю відповідача 09.02.2013 року.

Представник позивача ОСОБА_5 надав суду заяву, в якій наполягав на задоволенні позовних вимог та просив справу розглянути без його участі.

У судових засіданнях за їх участі представники позивача підтвердили обставини викладені в позовній заяві та наполягали на задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Додатково пояснили, що розрахунок заборгованості ОСОБА_1 зроблено виходячи з умов укладеної між сторонами ОСОБА_4 № 176012 від 04.10.2007 року, яка на даний час є чинною та не визнана в судовому порядку недійсною.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнала. В своїх письмових запереченнях зазначала, що 04.10.2007 року уклала із позивачем ОСОБА_4 згідно з якою нею було придбано автомобіль Cheri Amulet. Вважала, що свої зобов’язання по сплаті щомісячних внесків відповідно до даної угоди нею були виконані в повному обсязі та навіть було здійснено переплату. З розрахунку, який було надано позивачем, також видно, що вона фактично сплатила 125551,54 гривні, що більше ніж 122805,42 гривень, які вона повинна була сплатити відповідно до умов ОСОБА_4. За таких обставин вважала позовні вимоги безпідставними і недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідач ОСОБА_2 надав заяву в якій позовні вимоги не визнав та просив справу розглянути без його участі.

Суд заслухавши пояснення представників позивача, пояснення та письмові заперечення відповідача ОСОБА_1, оголосивши заяву відповідача ОСОБА_2, дослідивши письмові докази встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Між Закритим акціонерним товариством «АІСЕ Україна», яке змінило найменування на Приватне акціонерне товариство «АІСЕ Україна», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 24.02.2010 року (а.с. 19) та ОСОБА_1 04.10.2007 року було укладено ОСОБА_4 № 176012, яка складається з самої ОСОБА_4 та Додатків до неї №1 та №2 (а.с. 6-9).

Відповідно до укладеної між сторонами ОСОБА_4 Позивач є компанією, що надає послуги, предметом яких є придбання автомобілів учасниками системи. Предметом укладеної між сторонами ОСОБА_4 є надання учаснику системи «Автоплан» послуг, спрямованих на придбання автомобіля. Послуги полягають у формуванні груп учасників, організації та проведенні в групах асигнаційних актів, інші послуги, що передбачені ОСОБА_4, які гарантують придбання автомобіля кожним учасником системи «Автоплан».

ОСОБА_4 визначено, що поточна ціна автомобіля встановлюється виробником та/або імпортером та/або дистриб’ютором автомобіля в останній робочий день кожного місяця протягом всього строку існування групи. На основі поточної ціни автомобіля ПрАТ «АІСЕ Україна» розраховує платежі за даною угодою, які підлягають до сплати учасником системи відповідно до графіку.

Графік внесків складається із ста повних внесків, що забезпечують ПрАТ «АІСЕ Україна» коштами, необхідними для повної оплати ціни автомобіля, послуг фірми з обслуговування та утримання системи «Автоплан», і страхових внесків, зазначених в Додатку №1 до ОСОБА_4.

Повний внесок – це щомісячний платіж, що складається з чистого внеску, внеску в оплату послуг ПрАТ «АІСЕ Україна» та страхового платежу.

Чистий внесок сплачується учасником системи з метою придбання автомобіля. Розмір цілого чистого внеску визначається шляхом ділення поточної ціни автомобіля на кількість внесків, визначену у графіку внесків.

Згідно Додатку №1 до ОСОБА_4 передбачено сплату ОСОБА_1 за придбання автомобіля ЗАЗ Lanos вступного внеску в сумі 1740 гривень та 100 щомісячних внесків, які складаються із щомісячного чистого внеску у розмірі 1% вартості автомобіля, щомісячного внеску в оплату послуг 0,35% вартості автомобіля, щомісячного внеску в оплату страхового платежу 0,065% вартості автомобіля. Розмір плати за право на отримання автомобіля 3% вартості автомобіля.

18.02.2009 року ОСОБА_1 придбала автомобіль Cheri Amulet 2008 року реєстраційний номер НОМЕР_1 випуску, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 15).

Оскільки ОСОБА_1 обрала дешевшу модель автомобіля, ніж була визначена Додатком №1 до ОСОБА_4 № 176012, то відповідно до п. 10.3 Додатку №2 до даної ОСОБА_4 різниця вартості зараховується для скасування несплачених повних внесків учасника системи, які передбачені його графіком внесків у зворотному порядку, починаючи з останнього повного внеску. Окрім цього даним пунктом визначено, що в такому разі в подальшому такий учасник системи повинен сплачувати наступні цілі чисті внески відповідно до поточної ціни автомобіля, визначеного в Додатку №1 до ОСОБА_4.

Поточна ціна автомобіля, який було придбано ОСОБА_1, що діяла на дату закінчення графіку внесків групи - станом на лютий 2016 року, становила 196500,00 гривень, що підтверджується реєстром роздрібних цін на автомобілі для ТОВ «Автопросто» та ПрАТ «АІСЕ Україна» (а.с. 14).

Частиною 1 ст. 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Крім того ч. 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Таким чином відповідно до розрахунку позивача (а.с. 11-13), з урахуванням зарахування різниці у вартості автомобілів, ОСОБА_1 було здійснено 93 внески із 100, тобто розмір боргу за ОСОБА_4, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Позивача, складає сім внесків, що дорівнює 4,1206% від ціни автомобіля та становить 9541,29 гривень, з яких 8096,98 гривень – чисті внески, та 1444,31 гривень – плата за послуги Позивача.

За таких обставини, суд приходить до висновку, що між Позивачем та ОСОБА_1 04.10.2007 року було укладено ОСОБА_4 № 176012, умови якої щодо сплати щомісячних внесків ОСОБА_1 не виконані не в повному обсязі, а отже заборгованість у сумі 9541,29 гривень необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «АІСЕ Україна».

Заперечення відповідача ОСОБА_1 про неправильність розрахунку заборгованості наданого позивачем не доведені.

В той же час суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ПрАТ «АІСЕ Україна» до ОСОБА_2.

Так, за змістом ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.

В той же час ч. 4 ст. 559 ЦК України встановлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п.4.4. посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_6, Договору поруки від 03.02.2009 року (а.с. 10) укладеного між ЗАТ «АІСЕ Україна», як кредитором та ОСОБА_7 і ОСОБА_3, як поручителями, - строк дії даного договору до 29.02.2016 року.

Таким чином на час звернення ПрАТ «АІСЕ Україна» із розглядуваним позовом до суду – 21.12.2016 року строк дії договору поруки сплив і порука ОСОБА_2 є припиненою.

Крім того за змістом нотаріально посвідченого Договору поруки від 03.02.2009 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поручаються за виконання своїх зобов’язань боржником ОСОБА_8. В той час як ОСОБА_4 №176012 від 04.10.2007 року укладена із ОСОБА_1.

Доказів внесення змін чи виправлень до Договору поруки в частині найменування боржника позивачем суду не надано.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ПрАТ «АІСЕ Україна» задоволено частково, а саме задоволено відносно одного відповідача (ОСОБА_1О.) та відмовлено щодо іншого (ОСОБА_2В.) судовий збір сплачений позивачем при зверненні до суду в сумі 1378 гривень (а.с. 1) необхідно розподілити в рівних частинах між позивачем та відповідачем ОСОБА_1.

На підставі ст. 11, 509, 526, 530, 559, 625, 901, 903 ЦК України, керуючись ст. 10-11, 60-61, 88, 169, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» (ідентифікаційний код юридичної особи 21691356) заборгованість за ОСОБА_4 № 176012 від 04.10.2007 року в сумі 9541 (дев’ять тисяч п’ятсот сорок одна) гривня 29 копійок та судовий збір в сумі 689 (шістсот вісімдесят дев’ять) гривень.

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» до ОСОБА_2 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд міста Черкаси шляхом подачі в десяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.