Ухвала суду № 66453361, 10.05.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 438/1049/16 Головуючий у 1 інстанції: Слиш А.Т.

Провадження № 22-ц/783/1594/17 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.

Категорія: 57

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Мельничук О.Я.,

суддів Крайник Н.П. і Савуляк Р.В.

при секретарі Фейір К.О.

за участю представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача Блищака О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства /ПАТ/ "Львівобленерго" на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 20 грудня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства /ПАТ/ "Львівобленерго" про захист прав споживачів,-

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 20 грудня 2016 року позов ОСОБА_5 задоволено частково.

Зобов'язано Публічне акціонерне товариство /ПАТ/«Львівобленерго» відновити електропостачання житлового будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_5.

Вирішено питання судових витрат.

Вищезгадане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач. Вважає, що вирішуючи спір про правовідносини між абонентом (споживачем) та постачальноком електричної енергії, про наявність підстав і умов їх виникнення, про права, обов"язки та відповідальність сторін, суд не вірно застосував норми матеріального права, зокрема не застосував ст. 714 ЦК України, ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", п.п. 27. 28. 36 ПКЕЕН, які регулюють конкретну сферу правових відносин, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, а наявним доказам дав неправильну правову оцінку, що мали істотне значення для правильного вирішення спору. В апеляційній скарзі апелянт просить рішення Бориславського міського суду Львівської області від 20 грудня 2016 року скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства /ПАТ/ "Львівобленерго" до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст.11, 59, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На думку колегії суддів, оскаржуване рішення таким вимогам відповідає.

Судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_5 є власником житлового будинку АДРЕСА_1, що підтверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №21775627 від 04 лютого 2009 року, виданого КП ЛОР "Дрогобицьке МБТІ та ЕО".

Відповідач ПАТ "Львівобленерго" за вказаною адресою надає позивачу послуги з постачання електроенергії. Зокрема, 12 березня 2009 року між позивачем ОСОБА_5, як споживачем, та ВАТ "Львівобленерго" Бориславський РЕМ, як енергопостачальником укладено Договір №Н Кропивник-378 про користування електричною енергією.

12 вересня 2016 року, відповідач здійснив відключення вищевказаного будинку позивача ОСОБА_5 від електроенергії. Підставою для цього відключення була наявна заборгованість позивача перед енергопостачальною організацією, поточна заборгованість позивача станом на 04 жовтня 2016 року у розмірі 14 383 гривень 20 копійок, в тому числі заборгованість позивача у розмірі 6163 гривень 48 копійок за період з 31 серпня 2012 року по 01 листопада 2013 року відповідно до рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22 травня 2015 року.

Відповідно до листа Відповідача №304-018 від 07 жовтня 2016 року адресованому представнику позивача ОСОБА_3 після відключення житла позивача від енергопостачання, заборгованість ОСОБА_5 складає 14 383 гривень 20 копійок ( а.с.14).

Ухвалюючи оскаржуване рішення в частині зобов'язання Публічного акціонерного товариства /ПАТ/ "Львівобленерго" відновити електропостачання житлового будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_5, суд виходив з тих обставин, що позивач не був належним чином попередженим відповідачем про відключення електроенергії, протягом 30 днів з дати отримання якого у відповідача виникло б право на зазначене відключення.

Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог, суд виходив з тих обставин, що зобов'язання відповідача "в особі Бориславського району електричних мереж ПАТ "Львівобленерго" та в особі Бориславського відділення електропостачання ПАТ "Львівобленерго", а також у частині встановлення строку виконання рішення (протягом п'яти днів з дня набрання даним рішенням законної сили) - не можуть бути задоволені, оскільки зобов'язання відновити електропостачання покладається на відповідача ПАТ "Львівобленерго", а не на структурні підрозділи останнього Бориславський район електричних мереж ПАТ "Львівобленерго" та Бориславське відділення електропостачання ПАТ "Львівобленерго", а строк виконання судових рішень є встановлений цивільно-процесуальним законодавством та не може визначатись окремо судовим рішенням.

З такими висновками колегія суддів погоджується з наступних обставин.

У відповідності до ст. 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася із позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України.

За змістом ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про електроенергетику", порядок обмеження елекстроспоживання споживачів або повного припинення їм електропостачання встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відносини між споживачами електричної енергії та енергопостачальниками регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. № 1357 (далі ПКЕЕН).

Зокрема, згідно з абз.4 п. 35 ПКЕЕН (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин - день відключення будинку позивача ОСОБА_5 від електроенергії): енергопостачальник має право відключити споживача у разі порушення термінів сплати за спожиту електричну енергію у порядку, визначеному пунктом 27 цих Правил, або порушення умов договору про реструктуризацію заборгованості.

Згідно п.27 ПКЕЕН: у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії. У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживача від електричної мережі. Забороняється відключення споживачів перед вихідними та святковими днями.

Оскільки позивач не отримувала від ПАТ "Львівобленерго" в особі Бориславського РЕМ попередження про відключення електричної енергії, всупереч вимогам п. 27 Правил користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою КМУ № 1357 від 26.07.1999 року., відповідачем безпідставно припинено постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 відбулося всупереч Правил користування електричною енергією для населення.

Сам факт скерування листа про наявну заборгованість та попередження про відключення електричної енергії, відповідачем - позивачу, не дає підстави вважати, що таке повідомлення є врученим ОСОБА_5 Окрім цього, повідомлення представника ОСОБА_5 про наявну заборгованість та попередження про відключення електричної енергії не можна вважати як таким, що повідомлено відповідно саму ОСОБА_5

А відтак суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_5

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини по справі, надано їм належну правову оцінку та застосовано норми права, які підлягають до застосування. Судом правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Підстави для скасування рішення суду відсутні, а тому апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства /ПАТ/ "Львівобленерго" слід відхилити, а рішення Бориславського міського суду Львівської області від 20 грудня 2016 року залишити без змін.

Окрім цього, при подачі апеляційної скарги апелянтом оплачено судовий збір в більшому розмірі ніж тому, що підлягав до сплати за подачу апеляційної скарги, в зв"язку з чим зайво сплачена сума судовий збір в розмірі 909 грн. 48 коп. підлягає повернення апелянту.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст. ст. 315, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства /ПАТ/ "Львівобленерго" відхилити.

Рішення Бориславського міського суду Львівської області від 20 грудня 2016 року залишити без змін.

Повернути Публічному акціонерному товариству /ПАТ/ "Львівобленерго" зайво сплачений судовий збір в розмірі 909 грн. 48 коп. за платіжним дорученням № 973 від 23 грудня 2016 року, платник - Публічне акціонерне товариство /ПАТ/ "Львівобленерго"; код - 00131587; банк платника - філія - Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк"; отримувач - УДКСУ у Личаківському районі м. Львова; код - 38007620; банк отримувача - ГУ ДКСУ у Львівській області; код банку - 825014; кредит рах. №31218206780006; призначення платежу *;101;00131587; судовий збір за подання апеляційної скарги по справі ОСОБА_5 в Апеляційний суд Львівської області.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: О.Я. Мельничук

Судді: Н.П. Крайник

Р.В. Савуляк