Рішення № 66453087, 12.05.2017, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/1717/17

Р І Ш Е Н Н Я

іменем україни

12 травня 2017 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

при секретарі Кондра Ю.Ю.,

за участю

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в приміщенні суду цивільну справу за позовом Кредитної спілки Полтава і полтавці до ОСОБА_2 про стягнення нарахованих відсотків та інфляційних втрат за договором кредиту, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач КС Полтава і полтавці 24 березня 2017 року звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення нарахованих відсотків та інфляційних втрат за договором кредиту.

В позовній заяві посилався на те, що 04 квітня 2013 року між КС Полтава і полтавці та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 22 про надання кредиту в сумі 25000 грн.

Позивач вказував, що у звязку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору згідно з рішенням апеляційного суду Полтавської області від 29 вересня 2016 року стягнуто з відповідача на користь Кредитної спілки 84240 грн. заборгованості за кредитним договором.

Також позивач зазначав, що незважаючи на наявність судового рішення, умови договору відповідачем і в подальшому не виконуються, тому просив суд стягнути з відповідача на користь Кредитної спілки «Полтава і Полтавці» 94805 грн., які включають в себе 80880 грн. відсотків за договором та 13925 грн. інфляційних втрат.

Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні, не оспорюваючи обставину виникнення правовідносин між сторонами, отримання кредитних коштів відповідачем та невиконання умов договору, позовні вимоги не визнавав. Вважає, що відсотки та інфляційні втрати позивачем нараховані безпідставно.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено,що 4 квітня 2013 року між Кредитною спілкою «Полтава і полтавці» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 25 000 грн. строком на 24 місяці - до 4 квітня 2015 року, а останній взяв на себе зобов'язання сплатити кредит згідно графіку погашення кредиту з процентною ставкою за користування кредитом 0,16% щоденно на залишок основної суми кредиту.

За умовами пункту 1.1. даного Договору кредитодавець зобовязується відкрити кредитну лінію позичальникові у сумі 25000 грн. та на умовах, встановлених цим договором, позичальник зобовязується повернути основну суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 0,16 відсотків щоденно на залишок основної суми кредиту, що складає 60% річних.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що кредитодавець на умовах строковості, зворотності, платності та забезпеченості у відповідності до умов цього Договору надає позичальнику кредит для споживчих потреб.

Пунктом 4.4. Договору передбачено, що у разі виникнення заборгованості за цим Договором Сторони погоджують таку послідовність її погашення: 1) у першу чергу здійснюються платежі на погашення заборгованості, яка виникла на підставі п.9.1. цього Договору; 2) у другу чергу здійснюються поточні платежі, передбачені Графіком розрахунків (Додаток 1 цього Договору) в наступному порядку: а) у першу чергу здійснюються платежі на погашення процентів за користування кредитом згідно п.1.1. Договору; б) у другу чергу здійснюються платежі на повернення основної суми кредиту. Пунктом 9.1. Договору встановлено, що при порушенні строків сплати основної суми кредиту або процентів, вказаних у Графіку розрахунків (Додаток №1 цього Договору) більше ніж на три дні Кредитор подвоює процентну ставку, вказану в п.1.1. до моменту повного погашення простроченої заборгованості. Якщо після закінчення місячного строку з дня подвоєння процентної ставки Позичальник порушує строк сплати кредиту або процентів, то Кредитор потроює процентну ставку, вказаної п.1.1. до моменту повного погашення простроченої заборгованості.

Також встановлено, що ОСОБА_2 належним чином не виконував умови кредитного договору, рішенням апеляційного суду Полтавської області від 29 вересня 2016 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Полтава і полтавці» заборгованість за кредитним договором № 22 від 04 квітня 2013 року в розмірі 84240 грн., яка існувала станом на 08 квітня 2015 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Як встановлено в судовому засіданні, не оспорювалося представником відповідача та встановлено рішенням апеляційного суду Полтавської області від 29 вересня 2016 року, позивачем умови договору виконано та надано відповідачу ОСОБА_2 кредитні кошти.

Також встановлено, що відповідач в терміни, встановлені договором, а також графіком погашення, свої зобовязання не виконував, судове рішення про стягнення заборгованості також залишається невиконаним.

Зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пленум Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в постанові від 30 березня 2012 року N 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» в п. 17 розяснив, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Кредитної спілки «Полтава і Полтавці» до ОСОБА_2 про стягнення відсотків за договором та інфляційних втрат є повністю обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Сума нарахованих та не сплачених відповідачем за умовами договору відсотків за період з 09 квітня 2015 року (межі позовних вимог в справі № 552/2428/14-ц) станом на 10 лютого 2017 року складає 80880 грн., а розмір інфляційних втрат враховуючи встановлений індекс інфляції складає 13925 грн., що підтверджується наявними у справі розрахунками.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку. що вимоги КС «Полтава і Полтавці підлягають задоволенню в повному обсязі, з відповідача ОСОБА_2 на користь кредитної спілки підлягає стягненню 80880 грн. нарахованих відсотків за кредитним договором від 04 квітня 2013 року № 22, 13925 грн. інфляційних втрат, а всього 94805 грн.

При вирішенні справи суд також виходить з того, що рішенням апеляційного суду Полтавської області від 29 вересня 2016 року встановлено, що положення п. 15 ст. 14 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо удосканалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації" щодо ненарахування штрафних санкцій та пені за невиконання зобовязань у тому числі перед банками, не поширюються на відповідача, зважаючи, що згідно довідки військової частини А-0139 від 11 травня 2013 року ОСОБА_2 перебував на військовій службі у частині, яка розташована у м.Києві, тобто не у зоні АТО, згідно листа ТВО начальника Полтавського зонального відділу Військової служби правопорядку від 09 березня 2015 року за №299, ОСОБА_2 проходить службу за контрактом у Полтавському зональному відділі Військової служби правопорядку Південного територіального управління Військової служби правопорядку.

Окрім того, як встановлено судом, вироком Київського районного суду м. Полтави від 11 квітня 2017 року в справі № 552/1870/17 визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України (самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану) з призначенням покарання.

Також з відповідача відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню 1600 грн. понесених позивачем судових витрат.

Керуючись ст.ст. 11, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Кредитної спілки Полтава і полтавці задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки Полтава і полтавці 80880 грн. нарахованих відсотків за кредитним договором від 04 квітня 2013 року № 22, 13925 грн. інфляційних втрат, а всього 94805 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки Полтава і полтавці понесені судові витрати в розмірі 1600 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя /підпис/ ОСОБА_3

Суддя Н.Л.Яковенко

12.05.2017