Постанова № 66450587, 12.05.2017, Волноваський районний суд Донецької області

221/2028/17

2-а/221/66/2017

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2017 року Волноваський районний суд Донецької області в складі:

головуючого судді - Мохова Є.І.

при секретарі - Брідні О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Волноваха справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до молодшого інспектора взводу забезпечення супроводження ГУНП в Донецькій області Колюсова Владислава Петровича про визнання незаконним притягнення до адміністративної відповідальності накладення адміністративного стягнення та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся із адміністративним позовом до молодшого інспектора взводу забезпечення супроводження ГУНП в Донецькій області Колюсова Владислава Петровича про визнання незаконним притягнення до адміністративної відповідальності накладення адміністративного стягнення та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, в обґрунтування якого посилається на те, що 21 квітня 2017 року о 08 годині 17 хвилин він керуючи автомобілем ВАЗ 211010, що має реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, був зупинений поліцейським молодшим інспектором взводу ЗС ГУНП в Донецькій області старшим сержантом поліції Колюсовим В.П. та звинувачений у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 КУпАП, за порушення правил дорожнього руху, вимоги пункту 9.2 (Б) правил дорожнього руху, а саме: не подав сигнал світловим покажчиком повороту перед перестроюванням з правого ряду в лівий. Однак вважає постанову незаконною, оскільки ним не порушувались вимоги ПДР України і вона не відповідає обставинам справи так як посилання відповідача не відповідають дійсності і жодним доказом не підтверджені.

З його боку він пояснив інспектору що, здійснюючи рух по правій смузі автошляху, на даному участку дороги було дуже пошкоджене дорожнє покриття, тому він вимушений був об'їжджати ями. При цьому, при самому маневрі ним був ввімкнений світловий покажчик, однак при повороті керма в зворотному напрямку самостійно вимкнувся. Крім того, транспортного засобу попереду не було, і якщо він увімкнув би правий світловий покажчик повороту, то ввів би в оману інших учасників руху, оскільки такий сигнал був би сприйнятий ними як зупинка автомобіля на узбіччі, що категорично заборонено п. 9.4 Правил дорожнього руху.

Однак, пояснення які надані ним при винесенні оскаржуваної постанови, працівником поліції взяті до уваги не були. Зважаючи на це вважає, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення не відповідає вимогам КУпАП, так як у такій не вказано конкретне місце вчинення адміністративного правопорушення, не зазначено населений пункт, при винесенні постанови не були з'ясовані і не доведені обставини, які б свідчили про те, що в його діях є ознаки адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню.

Також працівник поліції, коли його зупиняв, свідків того яким чином він керував транспортним засобом не було.

Окрім наведеного, слід зазначити, що розгляд справи на місці, без підготовки та надання позивачу часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, - не тільки порушує його права, передбачені ст. 268 КпАП. але й призводить до того, що при винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та ін. обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст. 33 КпАП. За таких умов його права при такому розгляді справи грубо порушено, тому вважає постанову, винесеною відповідачем незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Позивач ОСОБА_1 в судове засіданні не з'явився, але подав заяву про розгляд справи у його відсутність, наполягав на задоволенні позову.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день і час розгляду справи повідомлявся у відповідності до вимог чинного законодавства, про причини неявки не повідомив, а тому суд відповідно до положень ч.4 ст.128 КАС України вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно постанови по справі про адміністративне правопорушення серія АР №223005 від 21.04.2017 року, винесеної відповідачем, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП по факту того що, 21.04.2017 року о 08.17 годині в Донецькій області на автодорозі Слов'янськ - Донецьк - Маріуполь на 185 км, не подав сигнал світловим покажчиком повороту перед перестроюванням з правого ряду в лівий, чим порушив п. 9.2 (Б) ПДР України у зв'язку з чим накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Відповідно положень ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності його рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не подано заперечень проти позову, документів та матеріалів, які можуть бути використані як докази у справі не надано.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків.

Суд приходить до висновку, що відповідачем не були встановлені докази наявності в діях позивача ознак адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Будь-які інші докази, передбачені ст. 251 КУпАП, які б встановлювали наявність адміністративного правопорушення та вину ОСОБА_1 у його вчиненні, в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин оскаржувана постанова є незаконною і підлягає скасуванню.

Керуючись ч.1 ст.121, ст.251 КУпАП, ст.ст. 159, 160, 162, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до молодшого інспектора взводу забезпечення супроводження ГУНП в Донецькій області Колюсова Владислава Петровича про визнання незаконним притягнення до адміністративної відповідальності накладення адміністративного стягнення та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія АР №223005 від 21 квітня 2017 року, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень, відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: Є.І. Мохов