Ухвала суду № 66450484, 11.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"11" травня 2017 р. м. Київ К/800/9100/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка» про роз'яснення ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.03.2017 у справі №К/800/9100/17 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017 у справі №810/2278/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка» до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аніка» 22.03.2017 звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.03.2017 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017 у справі №810/2278/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка» до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків до 27.04.2017.

Підставою для постановлення такої ухвали стало невиконання позивачем вимог частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України щодо сплати судового збору, а саме: судовий збір сплачено не в повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аніка» 03.05.2017 (вих. №183/04-17 від 27.04.2017) звернулося до Вищого адміністративного суду України із заявою про роз'яснення ухвали від 27.03.2017, в якій просило суд роз'яснити що саме є недоліком касаційної скарги.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка» про роз'яснення ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.03.2017, суд дійшов висновку, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Отже, заява про роз'яснення судового рішення підлягає задоволенню в разі встановлення судом факту того, що рішення є незрозумілим, тобто зі змісту його резолютивної частини не можна зробити висновки про обсяг прав та обов'язків учасників справи у спірних правовідносинах.

В обґрунтування наявності підстав для роз'яснення ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.03.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «Аніка» посилається на те, що ним до касаційної скарги додано документ (платіжне доручення №1040 від 16.03.2017), що підтверджує сплату судового збору.

Тобто, заявник фактично не погоджується з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.03.2017 та вважає, що ним виконано вимоги частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України.

З 01.09.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 №484-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом третім частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

За змістом абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

До касаційної скарги позивачем додано платіжне доручення від 16.03.2017 №1040, з якого вбачається, що судовий збір сплачено у розмірі 1653,60грн., в той час, як у даній справі предметом розгляду спору є вимоги про визнання незаконним і скасування рішення (лист) ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 11.12.2015 вих.№13843/10/10-13-11-02-10; визнання незаконним і скасування рішення ГУ ДФС у Київській області від 22.02.2016 вих. №422/10/10-36-11-01-10 про результати розгляду скарги; визнання незаконним і скасування рішення ДФС України від 17.05.2016 №10716/6/99-99-08-02-01-15 про результати розгляду скарги; зобов'язати ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київської області включити відомостей з поданої ТОВ «АНІКА» (код ЄДРПОУ 33077997) податкової декларації з податку на додану вартість за податковий період календарний місяць листопад 2015 року, доповнення та додатків до цієї декларації, до облікових даних щодо цього товариства у інформаційних базах Державної фіскальної служби України, тобто, позивачем заявлено чотири вимоги немайнового характеру окремо до трьох відповідачів.

Таким чином, у порушення вимог частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору у встановленому розмірі, про що зазначено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.03.2017 та розраховано розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги.

З тексту заяви про роз'яснення судового рішення не видно в чому саме полягає його нечіткість та що викликає труднощі у розумінні змісту. Заявник фактично просить пояснити підстави залишення касаційної скарги без руху, а також ставить питання, що не стосуються змісту судового рішення і не свідчать про його незрозумілість.

Отже, ухвала Вищого адміністративного суду України від 27.03.2017 є чіткою та зрозумілою і не потребує роз'яснення.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка» про роз'яснення ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.03.2017 у справі №К/800/9100/17 відсутні.

Відповідно до положень частини четвертої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення.

Позивачем заявлено клопотання про продовження строку виконання ухвали суду від 27.03.2017, яке мотивоване тим, що перебуваючи в стані крайньої необхідності, щоб не втратити право на доступ до суду через дії і рішення суддів та одержати можливість подальшого звернення до міжнародних судових установ та органів, позивач має намір після роз'яснення ухвали від 27.03.2017 її виконати, однак, зважаючи на те, що розгляд заяви про роз'яснення судового рішення займе час, протягом якого сплине строк виконання цієї ухвали, для її виконання має передувати продовження встановленого судом процесуального строку.

Зважаючи на заявлене клопотання, з метою забезпечення позивачу права на доступ до суду, слід продовжити встановлений ухвалою від 27.03.2017 строк на усунення визначених нею недоліків на двадцять днів.

Керуючись статтями 160, 165, 170, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИЛА:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Аніка» у задоволенні заяви про роз'яснення ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.03.2017 у справі №К/800/9100/17 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017 у справі №810/2278/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка» до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.

Продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю «Аніка» строк для усунення недоліків касаційної скарги до 31.05.2017.

Направити Товариству з обмеженою відповідальністю «Аніка» копію ухвали для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення.

Суддя

Вищого адміністративного суду

України Т.М. Шипуліна