Постанова № 66449461, 11.05.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2017 року Справа № 813/1131/17

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя Грень Н.М.,

секретар судового засідання Гавірко О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «СУ 24 Енергоресурс-монтаж» про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, -

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «СУ 24 Енергоресурс-монтаж», з вимогою: стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 в сумі 9973,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач, всупереч вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ 19.12.2003 року №21-1, за період січень-лютий 2017 року не здійснював компенсацію витрат на виплату та доставку пільгових пенсій і заборгував УПФУ 9973,66 грн. Вважаючи, що відповідач несплатою страхових внесків до Пенсійного фонду позбавляє позивача можливості належним чином здійснювати реалізацію державної політики у сфері пенсійного забезпечення, позивач звернувся з означеним позовом до суду.

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, проте надіслав до суду клопотання (вх.№1200ел від 10.05.2017 року) про розгляд справи без участі представника Управління. Крім того, в клопотанні позивач також зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити повністю.

Відповідач також явку представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 13.04.2017 року на адресу суду надійшло від відповідача заперечення проти позову.

Суд, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а також ті, які мають значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СУ 24 Енергоресурс-монтаж» зареєстроване як юридична особа та є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з п.2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663 (далі - Інструкція).

Відповідно до п.6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п.6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

За період роботи на Підприємстві право на пенсію на пільгових умовах на підставі п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» набули: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, свідченням чого є копії довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, протоколів та розпоряджень про призначення пенсій, що дає громадянам право на пенсію на пільгових умовах.

Загалом, факт понесення управлінням Пенсійного фонду України витрат на виплату та доставку пенсій, призначених вищевказаним працівникам відповідача за списком №2 за спірний період підтверджується, окрім іншого, розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту другого Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та довідками щодо такої виплати пенсій цим особам.

Водночас, судом у процесі розгляду справи з'ясовано, що на підставі вищезазначених норм законодавства позивачем надсилалися відповідачу на його зареєстроване місцезнаходження розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 2017 року, з лютого 2017 року.

При цьому, суд зазначає, що розрахунки органів управління Пенсійного фонду України фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій є узгодженими з моменту їх отримання відповідачем і обов'язковими для виконання.

Тож, оскільки, як свідчать матеріалами справи, позивачем було виконано свій обов'язок щодо надіслання на адресу Підприємства розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, а відповідачем такі залишено без належного реагування, зокрема, не надано на них до Пенсійного фонду заперечень й не оскаржено їх, тому суд вважає, що ці розрахунки є обов'язковими для виконання, тобто підлягають до сплати.

Водночас, правових підстав для сумнівів у правильності обчислення позивачем витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у суду немає.

З приводу заперечень відповідача щодо відсутності в ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 права на отримання пільгових пенсій, то суд зазначає наступне.

Для платників, зазначених у пункті 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон) розмір страхових внесків становить 100 відсотків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень цього Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списками №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

У відповідності до пункту 6.10 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам. Відповідно до положень статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за віком мають:

-чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 35 років;

-жінки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 30 років.

Тож, з наведеного вище випливає, що доводи відповідача стосовно застосування норм статті 12 Закону є безпідставними.

В силу статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Таким чином, як з'ясовано судом, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 станом на 01.01.1992 року не набули повного «пільгового» стажу, а тому пенсію останнім призначено відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачає відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії.

При цьому, стосовно посилань відповідача про недоведеність правомірності призначення та виплати пільгових пенсій вищевказаним особам, то суд вважає, що такі не заслуговують на увагу, оскільки предметом заявленого позову є не визначення права на пенсію працівникам Підприємства, а відшкодування заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Більш того, у спростування тверджень відповідача суд зазначає, що пенсійним органом у розрахунках про суми витрат на виплату пенсій, які направлялися Підприємству містилася повна інформація щодо виплачених пенсій працівникам, а заборгованість відповідача з відшкодування витрат була підтверджена розрахунками суми боргу.

За приписами ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд, згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На день розгляду справи у суді заборгованість, яка підлягає до стягнення у сумі 9973,66 грн. відповідачем не сплачена.

У свою чергу, Товариством з обмеженою відповідальністю «СУ 24 Енергоресурс-монтаж» доказів вжиття заходів щодо погашення наявної у нього заборгованості перед Пенсійним фондом суду не представлено, а також не надано жодних доказів у спростування позовних вимог.

З урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку про обгрунтованість та підставність позовних вимог і вважає, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СУ 24 Енергоресурс-монтаж» (Львівська обл., м.Дрогобич, вул.Спортивна,13; код ЄДРПОУ 01415708) на користь Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області (Львівська обл., м.Дрогобич, пл.Ринок, 3; код ЄДРПОУ 40369828) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 9973 (дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят три) грн. 66 коп.

3.Судові витрати стягненню не підлягають.

Постанову може бути оскаржено, згідно зі ст.186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст.254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 13.05.2017 року.