Постанова № 66449222, 03.05.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2017 р. Справа № 804/2429/17

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коренева А.О.,

при секретарі судового засідання - Тоноян А.К.,

за участю:

представника позивача - Біленко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання противоправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.03.17 р.року № 0004601203. На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідно до Акту камеральної перевірки податкової декларації з плати за землю 192/1203/00130850 від 23.02.2017р. контролюючий орган проводив перевірку з питання порушення терміну сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з земельного податку за жовтень 2016 року підприємства «Криворізька теплоцентраль», що відповідно до п. 75.1.2 ст. 75 ПК України є предметом документальної перевірки, а не камеральної. Позивач зазначив, що оскільки під час проведення камеральної перевірки не передбачено повноваження контролюючого органу перевіряти інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком, то документами, які мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки), а у разі якщо під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, відповідач має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку позивача. Крім того, позивач посилався, як на підставу для задоволення позовних вимог на ст. 19 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Враховуючи вищевикладене, вважають, що акт перевірки від 23.02.2017року не може бути підставою для прийняття податковим органом рішень щодо застосування штрафних санкцій до позивача за порушення граничного строку сплати сум грошових зобов'язань, та просили податкове повідомлення-рішення від 13.03.2017р. №0004601203, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 7688,20 грн. визнати протиправним та скасувати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених в позові.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка, наявна в матеріалах справи ( а.с.27).

Відповідно до ч.4 т. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатись і справу може бути вирішено на підставі наявних в ній доказів. З огляду на наведені положення процесуального закон суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи за відсутність відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, на підставі наявних в ній доказів.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, у лютому 2017 року головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування екологічного податку, рентної плати та місцевих податків управління податків і зборів з юридичних осіб Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ліпа В.В. проведено камеральну перевірку ДП "Криворізька теплоцентраль" правонаступником, якого є позивач з питань своєчасності сплати до бюджету земельного податку за жовтень 2016 року, за результатами якої складено Акт №192/12-03/00130850 від 23 лютого 2017 року (далі - Акт перевірки).

28 березня 2017 року на адресу ПАТ "Криворізька теплоцентраль" надійшло оскаржуване податкове-повідомлення-рішення від 13 березня 2017 року № 0004601203, яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку, визначеного пунктом 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, та на підставі ст. 126 Податкового кодексу України, за затримку на 8 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 76 881,98 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 7 688,20 грн.

Відповідно до Акту перевірки, при граничному терміні сплати 30.11.2016 фактична сплата здійснена 09.12.2016 року. (платіжне доручення № 147), тобто із затримкою сплати на 8 календарних днів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.20.1.4 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право поводити перевірки платників податку (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно пп. 75.1.1 п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Порядок проведення камеральної перевірки врегульовано статтею 76 Податкового кодексу України.

За змістом п.76.1, п.76.2 ст.76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Отже, проведення таких перевірок прямо передбачено в повноваженнях податкового органу та направлено на реалізацією безпосередніх функцій.

При цьому, порушення порядку проведення чи то призначення перевірки не може бути виключною підставою для скасування прийнятих за її результатами податкових повідомлень-рішень.

З матеріалів справи вбачається та не заперечувалося позивачем, що у перевіряємому періоді узгоджені грошові зобов'язання по земельному податку за жовтень 2016 рік сплачено підприємством не своєчасно (а.с. 13) .

Згідно пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Статтею 126 Податкового кодексу України передбачено застосування відповідальності за порушення правил сплати (перерахування) податків, відповідно до якої, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступним за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Так, підпунктом 14.1., 265 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляються з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Суд відмічає, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи те, що позивачем факт несплати у перевіряємих періодах зобов'язань з плати за землю у строки, передбачені ст. 287 ПК України, не заперечується та належними доказами не спростовано, відповідачем правомірно було нараховано штрафні санкції з урахуванням кількості днів затримки сплати зобов'язань, та прийнято оскаржене податкове повідомлення-рішення, і підстави для його скасування відсутні.

Посилання позивача на ст.19 ЗУ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, як на підставу для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, суд зазначає наступне.

Так, положеннями ст. 19 Закону № 2343-XII визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Враховуючи вищевикладене, наявність ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2017 року про порушення провадження у справі про банкрутство позивача не свідчить про не законність податкового повідомлення-рішення від 13.03.2017р. №0004601203.

З огляду на все вищенаведене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Суддя А.О. Коренев