Рішення № 66446429, 10.04.2017, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

10.04.2017 Єдиний унікальний номер 205/6879/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2017 рокум. ДніпроСправа № 205/6879/16-ц 2/205/615/17

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Нижного А.В., за участю секретаря судового засідання Піменової М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом, у якому просить визнати за ним право власності на 16/100 частин домоволодіння, розташованого у АДРЕСА_1, яке складається з: житлового будинку літ. А-1, загальною площею 122,7 кв.м., житловою площею 86,9 кв.м.; житлового будинку Б-1, загальною площею 149,2 кв.м., житловою 57,1 кв.м.; гаражу Г; сараю Е; літніх кухонь Ж, О; погрібу К; навісів П, Р, Т; вбиральні У; споруд 1-15, в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач у судове засідання не з'явився, натомість його представником надано суду заяву, у якій він просить суд проводити розгляд справи за його відсутності та задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача надав суду заперечення, у яких, посилаючись на безпідставність заявлених вимог, просить суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_3 відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_2 від 10.07.1984р. померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5).

Відповідно до відповіді № 17066, наданої КП «ДМБТІ» ДОР 08.12.2016р., станом на 31.12.2012р. в інвентаризаційній справі за адресою: АДРЕСА_1, містяться відомості про право власності на домоволодіння, зокрема, на 16/100 частин за гр. ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 30.01.1986р., виданого відділом комунального господарства виконавчого комітету Ленінської районної Ради народних депутатів № 22091 від 14.11.1980р., зареєстровано в БТІ в реєстрову книгу № 420 за реєстровим № 18 (а.с.54).

Згідно з ст.529 ЦК УРСР 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Статтею 549 ЦК УРСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 був її син ОСОБА_2, оскільки на час смерті ОСОБА_3 постійно з нею проживав (а.с.163).

Згідно з ч.4 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Верховним Судом України у листі «Висновки Верховного Суду України, викладені в постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.355 Цивільного процесуального кодексу України, за II півріччя 2013р.» від 01.02.2014р. роз'яснено, що виникнення права власності на будинки, квартири, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Таким чином, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

Аналогічна правова позиція зазначена Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 3.1 листа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13.

За таких обставин, суд доходить висновку, що ОСОБА_2 набув право власності на 16/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1.

ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про смерть, виданого Відділом державної реєстрації смерті реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, помер ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.4).

Таким чином, після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої увійшло 16/100 частин вищевказаного домоволодіння.

За час життя ОСОБА_2 склав заповіт, в якому на випадок його смерті заповів все належне йому майно де б воно не було, та з чого б воно не складалось позивачу у справі (а.с.96).

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Як зазначено у ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст.1233 ЦК України заповітом є розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно з ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Позивач прийняв спадщину після померлого ОСОБА_2, оскільки 14.04.2015р. у передбачені ЦК України строки звернувся до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Батової Л.Г. з заявою про прийняття спадщини (а.с.68).

Водночас, постановою приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Батової Л.Г. від 21.10.2015р., позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно з ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У положеннях п. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 р. за № 24-753/0/4-13 роз'яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

З огляду на викладене, а також враховуючи існування перешкод для оформлення у нотаріальному порядку спадкових прав позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для захисту його прав як спадкоємця шляхом визнання за ним права власності на 16/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1.

Водночас відповідно до акту, складеного фахівцем КП «ДМБТІ», у вказаному домоволодінні фактично за померлою ОСОБА_3 значиться: у житловому будинку А-1 квартира № 1, яка складається з приміщень 1-5, 1-6, прибудови А′-1, тамбуру а-1, погрібу під А-1, сараю Е, уборної С, у спільному користуванні споруд № 5, 6, 7, 8, 9, 12 (а.с.160).

Враховуючи не надання позивачем доказів оформлення у встановленому порядку прав на самочинні будівництва, які були побудовані після отримання ОСОБА_3 свідоцтва про право власності на частину вищевказаного домоволодіння, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині складових домоволодіння, визначених технічним паспортом, який виготовлений ТОВ «ДПКТІ» 20.01.2016р.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст.328, 392, 1223, 1233, 1268-1270 ЦК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) право власності в порядку спадкування за заповітом на 16/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1, які складаються з квартири № 1 у житловому будинку А-1, приміщень 1-5, 1-6; прибудови А′-1; тамбуру а-1; погрібу під А-1; сараю Е; уборної С; у спільному користуванні споруд № 5, 6, 7, 8, 9, 12, після смерті ОСОБА_2, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяА.В. Нижний