Ухвала суду № 66445301, 10.05.2017, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 654/2693/17 Головуючий І інстанції: Ширінська О.Х.

Номер провадження 22ц/791/818/17 Доповідач: Базіль Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого Базіль Л.В.,

суддів: Бугрика В.В.,

Семиженка Г.В.,

секретар Давиденко І.О.,

з участю прокурора Волкової Н.М.,

Кобзар С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 28.02.2017 року у справі за позовом заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Управління Держгеокадастру у Херсонській області до Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3 про визнання недійсним розпорядження, державних актів на право власності на земельні ділянки, витребування земельних ділянок

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2016 року заступник прокурора Херсонської області, який діє в інтересах держави в особі Управління Держгеокадастру у Херсонській області, звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного 28.10.2014 року до єдиного реєстру досудових розслідувань за №4201423006000003 з правовою кваліфікацією за ч.2 ст.367 КК України було встановлено факт протиправної передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства на території Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, що знаходяться у межах нормативно визначеної 2-х кілометрової прибережної захисної смуги Чорного моря.

Так,п.1;3 розпорядження голови Голопристанської райдержадміністрації від 15.09.2006 року №380 «Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки загальною площею 34,96 га та надано громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_5 у власність земельні ділянки в розмірі 8,74 га кожному, що розташовані на території Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.

На підставі вказаного рішення у період часу з 27.10.2015 по 22.12.2015 рік проведена державна реєстрація державних актів на право власності на земельну ділянку.

27.10.2015 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 уклали окремі договори міни належних їм земельних ділянок площею 8,7408 га з ОСОБА_3, яка на підставі цих договорів зареєструвала своє право власності на вказані земельні ділянки.

Прокурор зазначав, що безоплатна передача у власність ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5 земельних ділянок відбулася із порушенням норм чинного законодавства, оскільки земельні ділянки розташовані в межах двокілометрової зони прибережної смуги Чорного моря.

З урахуванням викладеного прокурор в інтересах держави просив визнати недійсними (незаконними) пункти 1;3 розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації від 15.09.2006 року №380 «Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам»; визнати недійсними державні акти від 06.10.2006 року, видані ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5; витребувати у ОСОБА_3 на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області земельну ділянку площею 8,7408 га та земельну ділянку площею 8,7403 га.

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 28.02.2017 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірні земельні ділянки розташовані в межах законодавчо визначеної прибережної захисної смуги Чорного моря, що унеможливлювало їх відведення у приватну власність відповідачів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх законними, обґрунтованими і такими, що відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

За положеннями ст.88 Водного Кодексу України (у редакції, яка була чинною на час виникнення правовідносин) вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні смуги.

Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Землі, зайняті прибережними захисними смугами, віднесено до земель водного фонду України на який поширюється окремий порядок надання та використання. (ст.58 ЗК України).

Землі прибережних захисних смуг перебувають виключно у державній або комунальній власності і можуть надаватись у передбаченому законом порядку лише у користування фізичних та юридичних осіб та лише для цілей, визначених земельним та водним законодавством (статті 59,84ЗК УКраїни, статті 85,88 ВК України).

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням голови Голопристанвської районної державної адміністрації від 15.09.2006 року №380 «Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам», ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5 отримали у приватну власність земельні ділянки площею 8,7408 га, що розташовані на території Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області. На підставі вказаного розпорядження 06 жовтня 2006 року на ім'я ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5 видані державні акти на право власності на земельні ділянки серії НОМЕР_1, серії НОМЕР_2, серії НОМЕР_3, серії НОМЕР_4(а.с.26-29)

Відповідно до відомостей, що містяться в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав га нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, ОСОБА_3 27.10.2015 року зареєструвала право власності на земельну ділянку площею 8.7408 га, що розташована на території Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області з кадастровим номером НОМЕР_5 та на земельну ділянку площею 8.7403 га, за тим же місцем розташування, з кадастровим номером НОМЕР_6. Підставою виникнення права власності зазначено договір міни, земельних ділянок, серія та номер:1229, виданий 27.10.2015 року, видавник: приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Сперчун О.О.

В той же час, межі спірних земельних ділянок знаходяться на відстані від 93.67 до 99.62 метрів від урізу води Чорного моря, що підтверджено графічними матеріалами, виконаних сертифікованим інженером - землевпорядником.

Зазначені обставини в ході апеляційного розгляду справи не спростовані апелянтом, навпаки із наданого суду апеляційної інстанції та оглянутого судом плану зовнішніх меж землекористування, що є додатком до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою КСП «Чорноморський» місце розташування спірних земельних ділянок знайшло своє підтвердження.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції на підставі наданих сторонами доказів та належної їх правової оцінки, встановивши факт знаходження спірних земельних ділянок в межах прибережної захисної смуги на підставі ст. 88 ВК України та ст.ст.58,59,60 ЗК України дійшов обґрунтованого висновку про визнання недійсним пункти 1;3 розпорядження голови Голопристанської районної державної адмінітсрації від 15.09.2006 року №380 "Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам" та визнав видані на підставі цього розпорядження ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 державні акти на право власності на земельні ділянки недійсними.

Правильними є висновки суду першої інстанції і щодо витребування у ОСОБА_3 на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області земельну ділянку площею 8.7408 га, кадастровий номер НОМЕР_7 та земельну ділянку площею 8.7403 га, кадастровий номер НОМЕР_6, право власності на які набуті ОСОБА_3 на підставі договорів міни, укладених нею з ОСОБА_7 та ОСОБА_6

Так, відповідно до ч.1 ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала право його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом цієї норми закону майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення компетентного органу, щодо цього майна, але в подальшому скасованого рішенням суду, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

За таких обставин, підстави вважати, що волевиявлення власника земельних ділянок було належним відсутні.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Колегією суддів не приймаються до уваги доводи апелянта про те, що суд безпідставно не застосував до спірних правовідносин строки позовної давності, оскільки як вбачається із змісту судового рішення, судом вірно надана оцінка обставинам щодо обізнаності позивача про порушення норм земельного законодавства, і колегія суддів погоджується з висновком суду, що термін перебігу строку позовної давності необхідно відраховувати з часу реєстрації кримінального провадження - 28.10.2014 року за фактом незаконного вибуття у приватну власність земель прибережної захисної смуги, внаслідок службової недбалості посадових осіб відділу Держземагенства в Голопристанському районі та посадових осіб Голопристанської районної державної адмінітсарції, оскільки саме з цього часу позивач дізнався про дійсне порушення норм чинного земельного законодавства.

При цьому колегія суддів виходить із того, що відомостей про те, що спірні земельні ділянки розташовані в межах прибережної захисної смуги Чорного моря, текст розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації не містить, відсутні такі відомості і в проектах землеустрою та у висновках про погодження проекту землевпорядної документації відділу Держкомзему Голопристанського районного відділу земельних ресурсів від 05.09.2006 року. Жодного обмеження у використанні земельної ділянки у висновку не зазначено (а.с.58-64)

З наведених обставин, колегія суддів не приймає до уваги надану під час апеляційного розгляду справи копію супровідного листа від 02.10.2006 року №1-25/618, текст якого свідчить про те, що копії розпоряджень голови Голопристанської районної державної адміністрації, прийняті у вересні 2006 року направлялись до прокуратури Голопристанського району до відома та для контролю.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підлягають відхиленню.

Оскільки порушень норм матеріального і процесуального права, що можуть слугувати підставою для скасування чи зміни судового рішення, колегією суддів не встановлено, то підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається, рішення законне та обґрунтоване, а тому скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303,307,308,315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 28 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Л.В Базіль

Судді: В.В Бугрик

Г.В Семиженко