Рішення № 66444316, 10.05.2017, Кодимський районний суд Одеської області

Кодимський районний суд Одеської області

________________ Справа № 503/275/17

Провадження №2/503/304/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2017 року м. Кодима Одеської області

Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Сопільняка О.М.

при секретарі Вдовиченко В.О.

з участю відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кодима Одеської області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулось до Кодимського районного суду Одеської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача Сафір Ф.О. (діє відповідно до довіреності від 17 січня 2017 року) в позовній заяві вказав, що 22 січня 2013 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до якого відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 1100 грн. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення кредиту, що відповідає строку дії картки.

Укладений сторонами кредитний договір складається із заяви позичальника ОСОБА_1 та Умов і правил надання банківських послуг.

Відповідач ОСОБА_1 ухиляється від виконання взятого на себе зобов'язання, зокрема не повертає кредитні кошти та не сплачує відсотки за їх використання в порядку та строки, передбачені кредитним договором, що призвело до виникнення кредитної заборгованості, загальний розмір якої станом на 31 жовтня 2016 року склав 28589 грн.02 коп., з яких 1118 грн. 30 коп. заборгованості за кредитом, 21683 грн. 15 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3950 грн. 00 коп. пені, а також 500 грн. штрафу (фіксована частина) та 1337 грн. 57 коп. штрафу (процентна складова).

Вказані кошти, а також сплачений позивачем судовий збір в сумі 1600 грн., представник позивача просив стягнути з відповідача, розглянувши справу без його участі, про що надав до суду відповідне письмове клопотання.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнала та підтвердила факт укладення з позивачем кредитного договору, відповідно до якого вона отримання кредити в сумі близько 1000 грн. Пояснила, що через важке матеріальне становище кредит не повертала, відсотки за його використання не сплачувала.

Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши позовну заяву позивача та надані сторонами письмові докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та необхідність задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставами їх виникнення, окрім іншого, є договори та правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК).

У справі, що розглядається, судом встановлено, що 22 січня 2013 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанк» із заявою-анкетою про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, просила надати їй кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 1100 грн. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Таким чином, між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до якого відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 1100 грн. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

При цьому, суд з врахуванням роз'яснень, які є в пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», укладеним сторонами кредитним договором визнає заяву відповідача ОСОБА_1 від 22 січня 2013 року про надання кредиту, Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша кредитна установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст.ст.526 та 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, у встановлений строк його виконання.

Згідно ст.1049 ЦК України (правила якої застосовуються до відносин за кредитним договором) позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю грошові кошти у такій самій сумі, у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що всупереч цих вимог відповідач ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань за вказаним кредитним договором належним чином не виконує.

Правовими наслідками невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов є покладення на сторону обов'язків, передбачених ст.611 ЦК України, зокрема сплати неустойки та відшкодування збитків.

Відповідно до ст.549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредитору у разі порушення свого зобов'язання, при цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею - неустойка що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Невиконання відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов'язань призвело до виникнення кредитної заборгованості, розмір якої станом на 31 жовтня 2016 року склав 28589 грн. 02 коп., з яких 1118 грн. 30 коп. заборгованості за кредитом, 21683 грн. 15 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3950 грн. 00 коп. пені, а також 500 грн. штрафу (фіксована частина) та 1337 грн. 57 коп. штрафу (процентна складова).

При цьому, сплата відповідачем неустойки (пені) у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання передбачена укладеним сторонами договору. Отже, сплата неустойки (пені) є обов'язком відповідача, визначеним ст.ст.549,611 ЦК України та кредитним договором від 22 січня 2013 року.

Водночас, відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Верховний Суд України в Узагальненні судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010 рр.) зазначив, що у таких випадках суду слід мати на увазі, що положення ч.3 ст.551 ЦК України щодо зменшення розміру неустойки може бути застосоване лише до процентів, які нараховуються як пеня, оскільки вони є засобами цивільно-правової відповідальності, чи згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України, враховуючи її компенсаційну природу, а проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями ст.ст.1054,1056-1 ЦК України у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність з розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Окрім цього, Пленум Верховного Суду України в п.27 постанови №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснив, що положення ч.3 ст.551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише до відсотків, які нараховуються як неустойка.

Істотними обставинами в розумінні ч.3 ст.551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Судом встановлено, що загальна сума отриманого відповідачем ОСОБА_1 кредиту складає 1100 грн. Загальний розмір заборгованості за кредитом станом на 31 жовтня 2016 року склав 28589 грн.02 коп., з яких 3950 грн. заборгованості по пені та комісії.

Відтак, заявлена позивачем до сплати пеня є занадто неспівмірною з розміром основного боргу відповідача, в чотири рази перевищує його, тому суд вважає можливим відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, враховуючи очевидну неспівмірність розміру неустойки (пені) з розміром основного боргового зобов'язання відповідача, з огляду на складні життєві обставини відповідача (похилий вік, відсутність роботи та заробітку) зменшити розмір заявленої позивачем до сплати неустойки (пені).

Окрім цього, у зв'язку із задоволенням позову, у відповідності з вимогами ст.88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1600 грн. сплаченого позивачем судового збору (платіжне доручення від 30 січня 2017 року №BOJ60B17D5).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.213-215, 218 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої в АДРЕСА_1, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (поштовий індекс 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором від 22 січня 2013 року (станом на 31 жовтня 2016 року) в сумі 25639 грн.02 коп., у тому числі: 1118 грн.30 коп. заборгованості за кредитом, 21683 грн.15 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 1000 грн.00 коп. заборгованості по пені та комісії, а також 500 грн. штрафу (фіксована частина) та 1337 грн.57 коп. штрафу (процентна складова).

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" 1600 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області через Кодимський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя Сопільняк О.М.