Постанова № 66442033, 11.04.2017, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2017 року Справа № П/811/584/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" виробничий підрозділ "Знам'янська дирекція залізничних перевезень" філії "Одеська залізниця" до управління Держпраці у Кіровоградській області про визнання незаконним припису та його скасування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить суд, визнати незаконним та скасувати припис відповідача №11-03-065/0275-0195 від 27.03.2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний припис прийнято за відсутності факту порушення вимог трудового законодавства, тому позивач вважає його таким, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представником позивача адміністративний позов підтримано та наголошено на його задоволенні.

Відповідач скористався своїм правом на подання письмових заперечень в яких зокрема, просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити посилаючись на те, що інспектором управління Держпраці у Кіровоградській області в ході проведеної позапланової перевірки порушень норм трудового законодавства виявлено порушення позивачем статті 107 Кодексу законів про Працю України, наслідком якої було винесення припису №11-03-065/0275-0195 від 27.03.2017 року, тому дії управління Держапраці у Кіровоградській області є правомірними та такими, що не суперечать чинному законодавству (а.с.30-32).

Представником позивача подано клопотання про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження (а.с.35).

Представником відповідача в своїх письмових запереченнях просив суд провести розгляд справи без його присутності (а.с.32).

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

На підставі усної ухвали від 28.04.2017 року із занесенням до журналу судового засідання, керуючись частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку письмового провадження (а.с.36-37).

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

При вирішенні даного спору суд враховує наступні фактичні обставини.

На адресу управління Держпраці у Кіровоградській області надійшло колективне звернення працівників виробничого підрозділу "Знам'янська дирекція залізничних перевезень" філії "Одеська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" від 14.02.2017 року з проханням перевірити нарахування заробітної плати (лікарняного, індексації і т.д.) за останні шість місяців і прийняти відповідне рішення (а.с.34).

Згідно ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

У період з 21 по 27 березня 2017 року відповідно до наказу №384-од від 16.03.2017 року, на підставі направлення на проведення перевірки від 16.03.2017р. №384-од/04.1, головним державним інспектором відділу з питань експертизи умов праці ОСОБА_1 проведено перевірку дотримання виробничим підрозділом "Знам'янська дирекція залізничних перевезень" філії "Одеська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Результати перевірки контролюючим органом відображено в акті перевірки №11-03-065/0275, висновками яких встановлено порушення позивачем законодавства про працю (а.с.9-16).

Детальний опис виявлених порушень викладено у висновках акту перевірки контролюючого органу, а саме виявлено наступні порушення:

- відповідно до п.12 Змін і доповнень до Колективного договору Дирекції на 2011-2015 року внесені зміни та доповнення до Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Дирекції та встановлений для працівників за посадами черговий по сортувальній гірці, оператор сортувальної гірки та регулювальник швидкості руху вагонів цілодобовий режим роботи з тривалістю зміни з 8.00 до 20.00 та з 20.00 до 8.00 без перерви. Тобто, тривалість зміни 12 годин в режимі "день-ніч-два дні вихідні". При цьому, відповідно до графіків змінності, тривалість зміни працівникам постійно змінюється. Так, наприклад, відповідно до графіку роботи в січні 2017 року тривалість зміни 17.01.2017 чергового по сортувальній гірці ОСОБА_2 - 5 годин (а не 12), тривалість зміни ОСОБА_3 20.01.2017 - 5 годин (а не 12), тривалість зміни в лютому 2017 р. ОСОБА_4 21.02.2017 - 4 години (а не 12), Савченка 11.02.2017 - 4 години (а не 12). Зазначене свідчить про порушення вимог ст.32 Кодексу законів про Працю України, якою передбачено, що про зміну істотних умов праці (режиму роботи) працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Будь-який документ, підтверджуючий повідомлення працівників під час перевірки не наданий;

- відповідно до додатку №17 до Колективного договору Дирекції на 2011-2015 року та п.5 Змін і доповнень до Колективного договору професії чергових по сортувальній гірці, операторів сортувальної гірки та регулювальників швидкості руху вагонів віднесено до переліку посад власного господарства дирекції, для яких застосовується підсумований облік робочого часу з обліковим періодом один місяць. Згідно з п.11 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, який затверджений наказом Міністерства праці і соціальної політики від 19.04.2006 №138, у разі підсумованого обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП) за графіком включається в норму робочого часу за обліковий період, установлену на підприємстві. Години роботи, що перевищують цю норму, вважаються надурочними і оплачуються в подвійному розмірі. Тому під час підрахунку надурочних годин у випадку підсумованого обліку робочого часу робота у святкові і неробочі дні, проведена понад установлену на підприємстві норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки вона вже оплачена в подвійному розмірі. Відповідно до графіку змінності на жовтень 2016 рої при нормі 164 години оператор сортувальної гірки ОСОБА_5 повинна була відпрацювати 14.10.2016 (святковий день) 4 години. Відповідно до табелю обліку робочого часу жовтень 2016 року нею відпрацьовано 205 годин, з яких годин в святковий день. Тобто, 4 години нею відпрацьовано поза її графіком. При цьому, згідно розрахункового листка їй нараховано за норму годин (164) - 2833,92 грн., за 41 надурочну годину 1416,96 грн. (тобто в подвійному розмір). Доплата за 4 години, відпрацьовані в святковий день в межах графіку не проведена, що свідчить про порушення вимог ст.107 КЗпП України. Відповідно до графіку змінності в січні 2017 року при нормі 161 година регулювальник руху вагонів ОСОБА_6 повинен був відпрацювати 20 годин в святкові дні (12 годин - 01.01.2017р. та 8 годин - 07.01.2017р.). Відповідно до табелі обліку робочого часу за січень 2017 року ним відпрацьовано 180 годин, з яких 20 годин в святкові дні в межах графіку, в тому числі 19 годин відпрацьовано понаднормово. При цьому, згідно розрахункового листка йому нараховано за норму годин, (161) - 3343,97 грн., за 19 понаднормових годин - 789,26 (в подвійному розмірі) та за 1 святкову годину - 20,77 грн. Доплата в подвійному розмірі за 19 святкових годин, які відпрацьовані в межах графіку не проведена, що також свідчить про порушення вимог ст.107 Кодексу законів про Працю України. Порушення зазначеної статті є систематичним та триваючим.

Наслідком проведеної перевірки стало винесення 27.03.2017 року управлінням Держпраці у Кіровоградській області припису №11-03-065/0275-0195 начальнику виробничого підрозділу "Знам'янська дирекція залізничних перевезень" філії "Одеська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" Казаджію В.В., яким зобов'язано останнього дотримуватись вимог статей 32 та 107 Кодексу законів про Працю України щодо зміни істотних умов праці та оплати роботи у святкові і неробочі дні (а.с.8).

Не погоджуючись із винесенням вказаного припису, вважаючи його таким, що винесений з порушенням законодавства позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.43 Конституції України, держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливими способами захисту трудових прав працівників, гарантією забезпечення законності в трудових відносинах.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні відносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про охорону праці», Кодексом Законів про працю України та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на їх виконання.

Так за змістом статті 39 Закону України «Про охорону праці» посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці мають право безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції.

Згідно зі ст. 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, є Державна служба України з питань праці (Держпраці).

Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015р. №96 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №929-р, функції і повноваження Державної інспекції України з питань праці передані правонаступникам Державній службі України з питань праці та її територіальним органам.

Держпраця України у межах повноважень, передбачених законом, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінсоцполітики видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує і контролює їх виконання.

Відповідно до пункту 7 вказаного Положення №96, Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 27 березня 2015 року № 340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 квітня 2015 року за № 438/26883 «Про затвердження Положення про територіальні органи Державної служби України з питань праці» затверджено положення про територіальні органи Держпраці (далі - Положення).

Відповідно до пункту 3 Положення основними завданнями Управління Держпраці є, зокрема, реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 4 Положення встановлено, що Управління Держпраці відповідно до покладених на неї завдань бере участь у підготовці пропозицій щодо формування державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності.

Згідно із пунктом 6 Положення Управління Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право:

- отримувати в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб інформацію, документи та інші матеріали, необхідні для виконання покладених завдань;

- проводити безперешкодно перевірки в адміністративних приміщеннях робочих органів виконавчих дирекцій Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування) з питань призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, ознайомлюватися під час проведення перевірок з відповідними інформацією, документами і матеріалами та отримувати від фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування необхідні для виконання повноважень Управління Держпраці копії або витяги з документів.

Процедуру проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці у межах повноважень, визначених Конвенціями Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 08 вересня 2004 року №1985-IV, та №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 08 вересня 2004 року № 1986-IV, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2010 року № 1059 "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)", Положенням про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 386 встановлює Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затверджений Наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 № 390 (далі також - Порядок).

Інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (пункт 3 Порядку).

Позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення. Інспекторам забороняється виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду трудових спорів.

За результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства (пункт 7 Порядку).

Таким чином, відповідач наділений відповідними повноваженнями щодо проведення перевірок за дотриманням законодавства про працю та видання обов'язкових до виконання приписів щодо усунення порушень законодавства про працю.

Правові та організаційні засади проведення державного нагляду (контролю) визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та регулюється Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V).

Статтею 1 Закону №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Статтею 6 Закону №877-V визначено, що підставою для проведення позапланового заходу є, зокрема, обґрунтоване звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Згідно із статтею 7 Закону України №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав та у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частиною восьмою вказаної статті передбачено, що припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання.

З аналізу вказаних норм вбачається, що припис органу Держпраці повинен не лише відповідати нормам закону, а й бути таким, який можливо виконати, тобто, шляхом вчинення відповідних дій усунути встановлені порушення.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення позапланового заходу стало колективне звернення виробничого підрозділу "Знам'янська дирекція залізничних перевезень" філії "Одеська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" щодо питання додержання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкового державного соціального страхування посадовими особами ВП"Знам'янська дирекція залізничних перевезень" (а.с.34).

Отже, суд зазначає, що відповідачем було правомірно у відповідності з вимогами чинного законодавства проведено перевірку виробничого підрозділу "Знам'янська дирекція залізничних перевезень".

З матеріалів справи вбачається, підставою для винесення відповідачем оскаржуваного припису від 27.03.2017 року №11-03-065/0275-0195 стало виявлення контролюючим органом порушення позивачем положень ст.32, 107 КЗпП України (а.с.14).

З матеріалів справи вбачається, що виробничий підрозділ "Знам'янська дирекція залізничних перевезень" філії "Одеська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" є безперервно діючим підприємством.

Щодо порушення позивачем приписів ст.ст. 32, 107 КЗпП України судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом під час проведення перевірки встановлено порушення вимог ст.107 Кодексу законів про Працю України, а саме: відповідно до додатку №17 до Колективного договору Дирекції на 2011-2015 року та п.5 Змін і доповнень до Колективного договору професії чергових по сортувальній гірці, операторів сортувальної гірки та регулювальників швидкості руху вагонів віднесено до переліку посад власного господарства дирекції, для яких застосовується підсумований облік робочого часу з обліковим періодом один місяць. Згідно з п.11 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, який затверджений наказом Міністерства праці і соціальної політики від 19.04.2006 №138, у разі підсумованого обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП) за графіком включається в норму робочого часу за обліковий період, установлену на підприємстві. Години роботи, що перевищують цю норму, вважаються надурочними і оплачуються в подвійному розмірі. Тому під час підрахунку надурочних годин у випадку підсумованого обліку робочого часу робота у святкові і неробочі дні, проведена понад установлену на підприємстві норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки вона вже оплачена в подвійному розмірі. Відповідно до графіку змінності на жовтень 2016 року при нормі 164 години оператор сортувальної гірки ОСОБА_5 повинна була відпрацювати 14.10.2016 (святковий день) 4 години. Відповідно до табелю обліку робочого часу жовтень 2016 року нею відпрацьовано 205 годин, з яких годин в святковий день. Тобто, 4 години нею відпрацьовано поза її графіком. При цьому, згідно розрахункового листка їй нараховано за норму годин (164) - 2833,92 грн., за 41 надурочну годину 1416,96 грн. (тобто в подвійному розмір). Доплата за 4 години, відпрацьовані в святковий день в межах графіку не проведена, що свідчить про порушення вимог ст.107 КЗпП України. Відповідно до графіку змінності в січні 2017 року при нормі 161 година регулювальник руху вагонів ОСОБА_6 повинен був відпрацювати 20 годин в святкові дні (12 годин - 01.01.2017р. та 8 годин - 07.01.2017р.). Відповідно до табелі обліку робочого часу за січень 2017 року ним відпрацьовано 180 годин, з яких 20 годин в святкові дні в межах графіку, в тому числі 19 годин відпрацьовано понаднормово. При цьому, згідно розрахункового листка йому нараховано за норму годин, (161) - 3343,97 грн., за 19 понаднормових годин - 789,26 (в подвійному розмірі) та за 1 святкову годину - 20,77 грн. Доплата в подвійному розмірі за 19 святкових годин, які відпрацьовані в межах графіку не проведена.

Відповідно до статті 1 КЗпП України Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.

Статтею 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Згідно зі статтею 50 КЗпП України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Відповідно до статті 54 КЗпП України при роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу (пункт 2 частини першої і частина третя статті 51).

Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем.

Нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку.

Статтею 61 КЗпП України визначено, що на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (статті 50 і 51 КзпП).

Відповідно до статей 107, 108 КЗпП України робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі: відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки; працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.

Оплати у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Робота у нічний час (стаття 54) оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Відповідно до статті 256 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Згідно табеля обліку робочого часу для нарахування заробітної плати працівників позивача затвердженого відповідно до наказу Державного комітету статистики України від 05.12.2008 року №489: оператором сортувальної гірки ОСОБА_5 в жовтні 2016 року було відпрацьовано 205 годин, які оплачені в повному обсязі: 164 години оплачені в межах норми часу, 8 годин відпрацьовані в святковий день понад норму часу і оплачені в подвійному розмірі в сумі 138,24 грн. по 052 коду видів оплати та в сумі 138,24 грн. по 063 коду видів оплати (годинна ставка 17,28 грн.*8 год. = 138,24 грн.) та в подвійному розмірі за 33 години роботи у вихідний день понад норму часу у сумі 570,24 грн. по 053 коду видів оплати в сумі 570,24 грн. по 072 коду видів оплати; регулювальник швидкості руху вагонів ОСОБА_6 в січні 2017 року відпрацював 180 годин, які оплачені в повному обсязі: 161 година оплачена в межах норми часу, за 1 годину роботи в святковий день в межах норми робочого часу проведена доплата в розмірі 20,77 грн. та за 19 годин, відпрацьованих в святковий день понад норму часу оплата проведена в подвійному розмірі - в сумі 394,64 грн. по 052 коду видів оплати та в сумі 394,64 грн. по 063 коду видів оплати (годинна тарифна ставка 20,77 грн.*19 год.=394,63грн.). При цьому, під час підрахунку надурочних годин у випадку підсумованого обліку робочого часу робота у святкові і неробочі дні, проведена понад установлену на підприємстві норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки вона вже оплачена в подвійному розмірі.

Відтак вбачається, що позивачем оплата праці працівникам була нарахована та виплачена у відповідності до положень статті 107 Кодексу законів про Працю України з урахуванням приписів статті 61 Кодексу законів про Працю України за методикою підсумкового обліку робочого часу.

З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом під час проведення перевірки виявлено порушення вимог статті 32 Кодексу законів про Працю України (про зміну істотних умов праці (режиму роботи) працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці), а саме відповідачем встановлено, що відповідно до п.12 Змін і доповнень до Колективного договору Дирекції на 2011-2015 року внесені зміни та доповнення до Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Дирекції та встановлений для працівників за посадами черговий по сортувальній гірці, оператор сортувальної гірки та регулювальник швидкості руху вагонів цілодобовий режим роботи з тривалістю зміни з 8.00 до 20.00 та з 20.00 до 8.00 без перерви. Тобто, тривалість зміни 12 годин в режимі «день-ніч-два дні вихідні». При цьому, відповідно до графіків змінності, тривалість зміни працівникам постійно змінюється. Так, наприклад, відповідно до графіку роботи в січні 2017 року тривалість зміни 17.01.2017 чергового по сортувальній гірці ОСОБА_2 - 5 годин (а не 12), тривалість зміни ОСОБА_3 20.01.2017 - 5 годин (а не 12), тривалість зміни в лютому 2017 р. ОСОБА_4 21.02.2017 - 4 години (а не 12), Савченка 11.02.2017 - 4 години (а не 12). Будь-який документ, підтверджуючий повідомлення працівників під час перевірки не наданий (а.с.9-16).

Статтею 32 КЗпП України передбачено три види змін умов трудового договору: переведення на іншу роботу, переміщення на іншу роботу, зміна істотних умов праці.

Переведення на іншу роботу - це будь-яка зміна трудової функції (спеціальності, кваліфікації чи посади) працівника, місця роботи, а також обумовлених угодою сторін умов трудового договору, що не були викликані змінами в організації виробництва і праці.

Під змінами в організації і праці слід розуміти об'єктивно необхідні дії власника або уповноваженого ним органу, обумовлені за загальним правилом, впровадженням нової техніки, нових технологій, вдосконаленням структури підприємства, установи, організації, режиму робочого часу, управлінської діяльності, що спрямовані на підвищення продуктивності праці, поліпшення економічних та соціальних показників, запобігання банкрутству і масовому вивільненню працівників та збереження кадрового потенціалу в період тимчасових зупинок у роботі та приватизації, створення безпечних умов праці, поліпшення санітарно-гігієнічних умов.

Переведення працівника може бути зумовлене потребою перерозподілу персоналу, змінами в організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників, звільненням у зв'язку з поновленням працівника, який виконував цю роботу раніше, у зв'язку з обмеженням спільної роботи родичів, в інших випадках, коли роботодавець, перед тим як звільнити працівника, зобов'язаний запропонувати йому іншу роботу.

Крім того, підставами для переведення можуть бути отримання нової спеціальності, кваліфікації, у зв'язку з успішним закінченням виробничого навчання, переведення на більш високу посаду тощо.

Згідно з частиною третьою статті 32 КЗпП України у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Відповідно до положень частини 3 статті 32 КЗпП України, зміна істотних умов праці має бути зумовлена змінами в організації виробництва і праці. Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.1992 року встановлено, що зміною в організації виробництва і праці визнається раціоналізація робочих місць, введення нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну або на індивідуальну форму, впровадження передових методів, технологій тощо.

За приписами ст.103 КЗпП України про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Відтак, можна стверджувати, що істотні умови праці є оціночним поняттям, питання віднесення тих чи інших умов праці до істотних чи неістотних постає тоді, коли у власника виникає потреба їх змінити. У таких випадках власникові чи уповноваженому ним органу необхідно узгодити це питання з кожним працівником, адже одна й та сама умова праці для одного з них може бути істотною, а для іншого ні.

З огляду на встановлено суд не вбачає порушень позивачем приписів статті 32 Кодексу законів про працю України.

Разом з тим, як пояснено представником позивача в судовому засіданні, на підставі Правил внутрішнього трудового розпорядку підрозділу прийнятих відповідно до вимог статті 57 КзпП України, на ВП "Знам'янська дирекція залізничних перевезень" складаються графіки роботи (змінності) на обліковий період, погоджуються з виборним органом первинної профспілкової організації та доводяться до відома кожного працівника під особистий підпис.

При складанні графіків роботи працівників при підсумованому обліку робочого часу з обліковим періодом "місяць" робота у зміні планується з 8.00 до 20.00 та з 20.00 до 8.00, як це передбачено Правилами внутрішнього трудового розпорядку ВП "Знам'янська дирекція залізничних перевезень". В окремі дні тривалість зміни скорочується для того, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин, як того вимагають приписи статті 57 Кодексу законів про Працю України.

При цьому, суд вважає за потрібним зазначити, що особливим різновидом режиму робочого часу являється режим при якому вводиться підсумковий облік робочого часу. Режим підсумкового обліку робочого часу може вводитись на безперервно діючих підприємствах, в установах і організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях та на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (праці) не може додержуватись встановлена законодавством для даної категорії працівників щоденна чи тижнева тривалість робочого.

Крім того, судом встановлено, що27.03.2017 року управління Держпраці у Кіровоградській області листом №КО/239-04-04.1 повідомило колектив ВП "Знам'янська дирекція залізничних перевезень" про розгляд їхнього звернення від 14.02.2017 р. (а.с.33).

Так, з вказаного листа вбачається, що відповідачем за результатом проведеної перевірки не виявлено порушень щодо оплати праці за фактично відпрацьований час, проведення доплати за нічні та надурочні години, нарахування індексації заробітної плати, оплати днів тимчасової непрацездатності та днів відпусток (а.с.33). При цьому наголошено, що відповідно до Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р.№96, державних інспекторів не наділено правом виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду трудових спорів, тобто, вони не мають права виносити рішення, яке б зобов'язало керівника підприємства чи іншу уповноважену особу здійснювати будь-які виплати на користь конкретних осіб чи скасовувало б дію наказів або розпоряджень, що порушують трудові права конкретних осіб.

Оцінюючи спірне рішення (припис) відповідача, суд виходить з критеріїв оцінки рішення суб'єкта владних повноважень, встановлених частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до яких, зокрема, відносяться прийняття рішень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи встановлене судом вище, суд приходить до висновку, що спірний припис від 27.03.2017 року №11-03-065/0275-0195 прийнятий відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Законом і Конституцією України, отже є правомірним і скасуванню не підлягає.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що суб'єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суб'єктом владних повноважень у справі було управління Держпраці у Кіровоградській області, то саме з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі 1600,00 грн.

Керуючись ст.ст.71, 86, 94, 159-163, 167, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" виробничий підрозділ "Знам'янська дирекція залізничних перевезень" філії "Одеська залізниця" до управління Держпраці у Кіровоградській області про визнання незаконним припису та його скасування - задовольнити.

Визнати незаконни та скасувати припис управління Держпраці у Кіровоградській області №11-03-065/0275-0195 від 27.03.2017 року.

Присудити на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" виробничий підрозділ "Знам'янська дирекція залізничних перевезень" філії "Одеська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815) за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39808965) судові витрати у сумі 1600,00 грн.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її отримання.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько