Ухвала суду № 66441250, 12.05.2017, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/590/17

Номер провадження 1-кс/623/196/2017

УХВАЛА

іменем України

12 травня 2017 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого слідчого судді Одарюка М.П.

за участю секретаря судового засідання Вовк І.В.

прокурора Молодовського І.О.

слідчого Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області клопотання слідчого Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Донецької області, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, казарма 390 км, та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5. раніше судимого:

-Апеляційним судом Донецької області від 21.10.2005р. за п.12 ч.2.ст. 115, ч. 2 ст. 185 КК України до 11 років позбавлення волі,

підозрюваного у кримінальному провадженні за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016220320002213 від 30.12.2016 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

11 травня 2017 року слідчий Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 звернувся до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з клопотанням, погодженим прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_4, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2

В ході досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_2, 29 грудня 2016 року, приблизно о 15-00 годині, перебуваючи в лісовому масиві біля залізничної станції «390 км», що розташована поблизу с. Букине Ізюмського району Харківської області, маючи намір на нанесення тілесних ушкоджень, здійснив два постріли з гладкоствольної мисливської рушниці в напрямку ніг єгеря Ізюмської районної організації УТМР ОСОБА_5, який у вказаний час перевіряв годівниці для диких тварин, чим згідно з висновком судово-медичної експертизи №139-ІЗ\17 від 21.04.2017 завдав потерпілому тілесні ушкодження у вигляді відкритого вогнепального оскольчатого перелому великоберцової кістки лівої голені, яке кваліфікуються як тяжке тілесне ушкодження та вогнепальні рани на нижніх кінцівках лівої та правої голеннях, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

На підставі викладеного ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України - тобто умисне тяжке тілесне ушкодження.

17.03.2017 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

17.03.2017 року в рамках кримінального провадження №12016220320002213 від 30.12.2016р. року ухвалою слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду підозрюваному ОСОБА_2 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 20 годин 48 хвилини 14 травня 2017 року.

11.05.2017 року керівником Ізюмської місцевої прокуратури продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220320002213 від 30.12.2016 до трьох місяців, тобто до 17 червня 2017 року.

14.05.2017 року закінчується строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2, однак, завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим у звязку з проведенням судово-балістичної та додаткової судово-балістичної експертизи, яка потребує значного часу, виконання дій, передбачених ст. 290 КПК України; складання та вручення обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.

Проведення вказаних процесуальних дій має важливе значення для судового розгляду, зокрема, отримані висновки судово-балістичних експертиз дадуть змогу вирішити питання чи дійсно підозрюваний ОСОБА_2 здійснив постріли з гладкоствольної мисливської рушниці, та чи саме з цієї мисливської рушниці були заподіяні тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_5

Вина ОСОБА_2 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколами огляду місця події від 29.12.2016р. та від 30.12.2016р. за місцем скоєння злочину; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5; протоколами предявлення особи для впізнання від 16.03.2017р.; протоколами допиту свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7; висновком судово-медичної експертизи № 139-ІЗ\17 від 21.04.2017р.

Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.

Прокурор та слідчий просили суд задовольнити клопотання.

Захисник та підозрюваний ОСОБА_2 залишили вирішення питання на розсуд суду.

Вивчивши матеріали клопотання, допитавши підозрюваного ОСОБА_2, який винним себе не визнає, заслухавши пояснення слідчого про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, думку прокурора про обґрунтованість клопотання, дослідивши надані докази, слідчий суддя вважає продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, такі ризики не зменшились.

Питання стосовно того, чи була розумною тривалість тримання під вартою, не може вирішуватися абстрактно. Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою має оцінюватися в кожній справі з урахуванням її конкретних обставин. У будь-якій справі тривале тримання під вартою може виявитися виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (Рішення ЄСПЧ у справі «W. проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року, серія А, №254-А, п. 30).

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу слідчий суддя враховує рішення Європейського суду з прав людини (Неймейстер против Австрии (Neumeister v. Austria) (1968), Стегмюллер против Австрии (Stogmuller v. Austria) и Мацнеттер против Австрии (Matznetter v. Austria) (1969)), бере до уваги практику ЄСПЛ відповідно до якої врахування і самої тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинений злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитися від слідства та суду, констатує відсутність суттєвих змін при вирішенні цього клопотання, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_2 тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 5 до 8 років, він офіційно не працює, позитивно характеризується за місцем фактичного проживання, однак раніше судимий за особливо тяжкий злочин, не має постійного джерела доходів та сталих соціальних звязків, проживає на території Донецької області, за місцем реєстрації відсутній, в результаті чого він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інший злочин, є підстави вважати, що інші запобіжні заходи, не повязані з позбавленням волі, не забезпечать належної поведінки підозрюваного ОСОБА_2 та не нададуть можливості уникнути вказаних ризиків, а тому суд вважає, що необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено, особисте зобов'язання, не може бути застосовано, оскільки особа підозрюваного не заслуговує на довіру, так як у нього відсутні міцні соціальні зв'язки в місці реєстрації в Україні, він не має родини, утриманців та у разі визнання винуватим загрожує тяжке покарання; особиста порука не може бути застосована, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості та додаткові відомості не надані підозрюваним і його захисником про осіб, які заслуговують на довіру та могли б виступити в якості поручителів; домашній арешт, не може бути застосовано, оскільки в матеріалах кримінального провадження та з допиту підозрюваного вбачається, що він, не маючи сталих соціальних зв'язків за місцем реєстрації не проживає.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільнепродовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2 до 09 червня 2017 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.107,176,177,196-199КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на 29 днів, до 20 години 48 хвилин 09 червня 2017 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом пяти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_2 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя: М.П.Одарюк