Рішення № 66438799, 20.04.2017, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/1598/17

Провадження №2/442/1021/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2017 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кучаковського Ю.С.,

за участю секретаря судового засідання Харіва І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „Дрогобицький завод автомобільних кранів про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 35303,17 грн та моральну шкоду в сумі 1 000,00 грн. Позов обґрунтовує тим, що перебував у трудових відносинах з відповідачем, однак, за період з вересня 2014 по листопад 2016 року не отримав заробітної плати. Зазначає, що неправомірна поведінка відповідача грубо порушує його основні трудові права, в звязку з чим простить стягнути з відповідача 1 000,00 грн. моральної шкоди яка полягає, у душевних стражданнях, порушенні нормального ритму життя, докладання додаткових зусиль для організації життя та побуту.

Позивач в судове засідання не зявився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутності та підтримання позову.

Відповідач двічі в судове засідання не зявився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про слухання справи, про що свідчить поштове повідомлення. При таких обставинах суд визнав неявку відповідача не поважною, провівши розгляд справи у його відсутності.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних міркувань.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Вимогами ст. 43 Конституції України закріплено, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Судом встановлено, що позивач перебував у трудових правовідносинах з відповідачем. Однак, за період з вересня 2014 року по грудень 2014 року, за лютий, березень, червень, липень, листопад та грудень 2015 року, з лютого 2016 року по серпень 2016 року та листопад 2016 року заробітну плату позивачу не було виплачено, що підтверджується довідкою від 20.12.2016 № 733, виданою Публічним акціонерним товариством „Дрогобицький завод автомобільних кранів.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Відповідно до довідки, виданої позивачем 20.12.2016 № 733, заборгованість з виплати заробітної плати перед позивачем складає 35303,17 грн.

Таким чином судом встановлено, що позивач, перебуваючи у трудових відносинах з відповідачем за період з вересня 2014 року по грудень 2014 року, за лютий, березень, червень, липень, листопад та грудень 2015 року, з лютого 2016 року по серпень 2016 року та листопад 2016 року не отримав заробітну плату в загальному розмірі 35303,17 грн, а тому позов в частині стягнення заборгованості з виплати заробітної плати на користь позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 № 4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав. При цьому, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини відповідача, який завдав моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

З огляду на вказане, оскільки судом встановлено порушення трудових прав позивача, то суд вважає, що підлягає до часткового задоволення і вимога позивача про стягнення на його користь моральної шкоди.

При цьому суд приймає до уваги посилання позивача на те, що внаслідок невиплати йому заробітної плати було порушено його нормальні життєві звязки, через що змушений був позичати грошові кошти у своїх рідних, що завдавало йому нервових потрясінь та переживань.

При визначенні розміру заподіяної позивачу моральної шкоди суд враховує глибину фізичних та душевних страждань позивача, погіршення його здібностей та позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини відповідача, а також враховуючи вимоги розумності та справедливості та визначає її у розмірі 500,00 грн.

Відповідно до п. 6 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому на підставі ст. 88 ЦПК України, ст. 4 Закону України „Про судовий збір з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави в сумі 1 600 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 224 ЦК України України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Дрогобицький завод автомобільних кранів (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шоссе, буд. 4, ідентифікаційний код 00240158) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1) 35303 (тридцять пять тисяч триста три) грн 17 коп невиплаченої заробітної плати та 500 (пятсот) грн заподіяної моральної шкоди.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Дрогобицький завод автомобільних кранів (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шоссе, буд. 4, ідентифікаційний код 00240158) 1600 (одна тисяча шістсот) грн судового збору в дохід спеціального фонду Державного бюджету України.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасували, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ю.С. Кучаковський