Постанова № 66437481, 11.05.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2017 року Справа № 904/2028/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кощеєва І.М. ( доповідач ),

суддів: Євстигнеєва О.С., Чус О.В.

секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

представники сторін:

від позивача: представник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

від відповідача: ОСОБА_1 - представник ( дов. від 15.03.2017 р. № 5303-К-0 ).

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області на рішення у господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2017 р. у справі

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва,

м. Миколаїв

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК",

м. Дніпро

про стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 114,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 114,83 грн.

Рішенням у господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2017 р. ( суддя Назаренко Н. Г. ) у справі № 904/2028/17 в задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що відсутність необхідної суми грошових коштів на поточному рахунку померлого пенсіонера на час повідомлення Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва позбавило Відповідача можливості повернути всі кошти Позивачу.

Не погодившись з рішенням господарського суду, Позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, у звязку з чим просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Скаржник вважає, що враховуючи факт відсутності інформації про наявність всієї зарахованої суми на поточному рахунку пенсіонера ОСОБА_2 станом на час звернення управління із заявою про повернення суми зарахованої пенсії, сума неповернутих грошових коштів може вважатися безпідставно отриманими грошовими коштами.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу підтвердив свою позицію щодо безпідставності заявлених позовних вимог та вказав, що судом при прийнятті рішення повно і всебічно зясовано та доведено обставини, які мають значення для справи, правомірно застосовано норми матеріального та процесуального права. Відповідач зазначає, що згідно виписки по картці клієнта станом на день оброблення розпорядження Позивача, а саме на 10.06.2016 р., на рахунку ОСОБА_2 перебували кошти у сумі 1 691,40 грн., які і були повернуті на рахунки Позивача.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач ОСОБА_3, судді Євстигнеєв О.С., Чус О.В.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 р. у справі № 904/2028/17 колегією суддів у складі: головуючого судді Кощеєва І.М., суддів: Євстигнеєва О.С., Чус О.В., апеляційну скаргу прийнято до розгляду, який було призначено на 11.05.2017 р.

Позивач звернувся з клопотанням про заміну сторони правонаступником та просив замінити управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва на Центральне обєднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області. Клопотання обґрунтовано тими обставинами, що постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 р. № 988 Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України вирішено реорганізувати в тому числі і управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва шляхом злиття в Центральне обєднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області. На підтвердження реєстрації нової юридичної особи позивач надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 03.04.2017 р.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 25 ГПК України у разі, зокрема, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації ( злиття, приєднання, поділу, перетворення ), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Ч. 4 ст. 91 ЦК України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Юридична особа припиняється в результаті реорганізації ( злиття, приєднання, поділу, перетворення ) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників ( ч. 1 ст. 104 ЦК України .)

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань до реєстру внесено інформацію щодо юридичної особи - Центральне обєднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області ( 54018, Миколаївська область, м. Миколаїв, Інгульський район, вул. проспект Богоявленський, 55-Е; ідентифікаційний код 41250753 ).

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення клопотання Позивача про заміну сторони правонаступником.

У судове засідання 11.05.2014 р. представник Позивача не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Ст. 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника Позивача.

У судовому засіданні 11.05.2017 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом першої інстанцій - 05.01.2010 р. між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" в особі філії "Миколаївське регіональне управління ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" ( Банк ) та Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва ( Фонд ) укладено Договір № 05/01/10-15 про зарахування і виплату пенсій ( грошової допомоги ), що фінансуються з Пенсійного фонду України, згідно з параграфом 2 статті 3 якого Банк зобов'язується забезпечити зарахування сум пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки одержувачів не пізніше наступного операційного дня після надходження коштів від органів Фонду. Відповідно до параграфу 3 статті 1 договору взаємовідносини між Фондом та Банком з питання виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банківських установах регулюються Порядком, цим договором та договорами про зміну договору, що є його невід'ємними частинами.

У параграфі 1 статті 10 договору сторони погодили, що договір набирає чинності з 01.01.2010 р. і діє до 01.01.2011 р.

В подальшому, між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 від 05.01.2011 р. до договору, якою були внесли зміни у параграф 1 статті 10 договору, шляхом заміни цифри "2011" на "2012". Крім того, сторони домовились доповнити статтю 10 договору параграфом 3 такого змісту: - "Цей договір може бути пролонгований на тих же умовах на наступний календарний рік у разі визнання банку переможцем конкурсу на право виплати пенсій та грошової допомоги через банківські рахунки за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги на цей період, та якщо жодна із сторін за місяць до закінчення строку дії договору не висловила бажання його розірвати." ( а. с. 15 ).

Доказів розірвання або визнання недійсним вказаного договору до матеріалів справи сторонами не долучено.

За п. 3 ст. 8 розділ 4 договору з місяця, наступного за місяцем смерті одержувача, установи Банку, при отриманні такого повідомлення, припиняють зарахування на поточний рахунок суми пенсій та грошової допомоги

Суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок одержувача, разом з нарахованими на них відсотками починаючи з місяця, наступного за місяцем його смерті, установи банку повертаються відповідно органам фонду або управління, за письмовим розпорядженням, не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача при умові наявності цих сум на поточному рахунку пенсіонера ( п. 4 ст. 8 розділ 4 договору).

Відповідно до п. 4 ст. 8 розділ 4 спірного договору суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок одержувача, разом з нарахованими на них відсотками починаючи з місяця, наступного за місяцем його смерті, установи банку повертаються відповідно органам фонду або управління, за письмовим розпорядженням, не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача при умові наявності цих сум на поточному рахунку пенсіонера.

Громадянин ОСОБА_2, перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва та отримував пенсію за віком, через відділення ПАТ КБ Приватбанк. Зазначеній особі було нараховано та перераховано на банківський рахунок пенсію за квітень 2016 р. в сумі 1 806,23 грн.

Відповідно до підписаного між управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва та Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" в особі Миколаївського РУ ПАТ КБ "Приватбанк" договору №05/01/10-15 від 05.01.2010р. зазначеній особі пенсія перераховувалась на банківський рахунок в філії "Миколаївського РУ" ПАТ КБ "Приватбанк".

09.06.2016 р. Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва подало Публічному акціонерному товариству Комерційному банку "Приватбанк" розпорядження про повернення коштів ( вих. № 6831 ), в якому у зв'язку зі смертю 08.04.2016 р. ОСОБА_2, та просило повернути нараховану пенсію за період з 01.05.2016 р. по 31.05.2016 р., у сумі 1 806,23 грн. разом з нарахованими відсотками.

Листом від 10.06.2016 р. за вих. № 20.1.0.0.0/7-20160610/2734 Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" повідомило Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про повернення частини пенсії у межах залишку на рахунку пенсіонера у сумі 1 691,40 грн.

Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва заявлено до стягнення частину неповернутої пенсії, нарахованої ОСОБА_2 у сумі 114,83 грн.

Ч. 3 ст. 1066 ЦК України передбачено, що банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Ч. 1 ст. 1067 ЦК України встановлено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

За ст.1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Згідно п. 2 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 р. № 1596 (надалі Порядок) виплата пенсій та грошової допомоги згідно з цим Порядком здійснюється через поточні рахунки, що відкриваються у банках, з якими Пенсійний фонд та Мінсоцполітики за результатами конкурсу укладають відповідні угоди з визначенням санкцій за недотримання ними договору перед одержувачами.

За п. 4 Порядку установи уповноважених банків здійснюють відкриття поточних рахунків, проводять операції із зарахування сум пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки відповідно до цього Порядку, угод, укладених ними з управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, управліннями праці та соціального захисту населення райдержадміністрацій, виконкомів міських, районних у місті рад (далі - органи праці та соціального захисту населення) або центрами з нарахування і виплати пенсій та допомоги - у регіонах, де функціонують такі центри

У ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" наведено визначення банківського рахунку, згідно з яким це рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Згідно з п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління Національного Банку України № 22 від 21.01.2004 р., власник рахунку в банку - особа, яка відкриває рахунок у банку і має право розпоряджатися коштами на ньому.

Відповідно до п. 1.7. згаданої Інструкції кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків ( включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції ) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.

З урахуванням положень глав 5, 12 Інструкції, стягувачами, що мають право ініціювати списання коштів з рахунків клієнтів без їх відома, є органи державної виконавчої служби ( на підставі виконавчих документів, установлених законами України ) та органи державної податкової служби ( щодо стягнення податкового боргу, простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою чи територіальною громадою ).

Згідно п. 22.9 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів у Україні" банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту. Порядок визначення залишку коштів встановлюється Національним банком України. У разі недостатності на рахунку платника коштів для виконання у повному обсязі розрахункового документа стягувача на момент його надходження до банку платника цей банк здійснює часткове виконання цього розрахункового документа шляхом переказу суми коштів, що знаходиться на рахунку платника, на рахунок отримувача.

Відповідно до п.1.38, 1.39 ст.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" списання договірне - це списання банком з рахунка клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом.

З урахуванням наведених обставин, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що банком дотримано вимог законодавства щодо повернення коштів з поточного рахунку пенсіонера з дня надходження відомостей про смерть останнього у межах суми наявної на поточному рахунку одержувача ( пенсіонера ).

П. 13 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 р. № 1596 передбачено, що суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок разом з нарахованими на них відсотками починаючи з місяця, наступного за місяцем смерті пенсіонера, підлягають поверненню уповноваженим банком відповідно органам Пенсійного фонду та соціального захисту населення не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача.

Зазначена правова норма кореспондуються з параграфом 4 ст. 8 договору, відповідно до якого суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок одержувача, разом з нарахованими на них відсотками, починаючи з місяця, наступного за місяцем його смерті, банк повертає фонду за їх письмовим розпорядженням, не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача, за умови наявності цих сум на поточному рахунку пенсіонера.

В той же час, як вбачається з виписки по картці/рахунку пенсіонера ОСОБА_2, за період з 01.05.2016 р. по 10.06.2016 р., грошові кошти на рахунок одержувача були зараховані банком 13.05.2016 р. ( за травень ), тобто до отримання банком повідомлення про смерть одержувача та відповідного розпорядження органу Пенсійного фонду, яке надійшло 09.06.2016 р.

Вказане підтверджується банківською випискою по рахунку пенсіонера ОСОБА_2, за період з 01.05.2016 р. по 10.06.2016 р., відповідно до якої вже станом на 09.06.2016 р. - залишок коштів на рахунку останньої складав 1 691,40 грн.

Отже, місцевий господарський суд, відмовляючи в позові, правомірно дійшов до висновку, що відсутність спірних коштів на поточному рахунку одержувача ( пенсіонера ), станом на день отримання Банком повідомлення про його смерть, унеможливило виконання вимоги Позивача про повернення цих коштів останньому відповідно до параграфу 2 ст. 8 договору № 05/01/10-15 від 05.01.2010 р.

Аналогічна позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 15.10.2015 р. у справі № 904/1931/15 та від 02.11.2015 р. у справі № 904/3561/15.

Крім того, колегія суддів не приймаються до уваги посилання Позивача на приписи ст. 1212 ЦК України з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Отже, положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз вказаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань виникають за наявності таких юридичних фактів: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

В цьому спорі, спірну грошову суму отримав не банк, а інші особи.

Таким чином кошти, перераховані банком на рахунок фізичної особи за договором, не можуть бути стягнуті з ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", як безпідставно отримані, на підставі статті 1212 ЦК України.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, прийнятого з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 25, 101 - 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва ( м. Миколаїв Миколаївської області ) від 05.04.2017 р. № 3805/10 про заміну сторони правонаступником задовольнити.

Здійснити по справі № 904/2028/17 заміну Позивача - Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва на його правонаступника - Центральне обєднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області.

Апеляційну скаргу Центрального обєднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2017 р. у справі № 904/2028/17 залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Постанова складена у повному обсязі 12.05.2017 року

Головуючий суддяІ.М. Кощеєв

СуддяО.С. Євстигнеєв

СуддяО.В. Чус