Рішення № 66436702, 04.05.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2017Справа № 910/12759/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс"

треті особи Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання припиненими договорів та зобов'язання вчинити дії

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Таболін О.С.(представник за довіреністю);

від відповідача - Шевченко Т.В. (представник за довіреністю);

від третьої особи 1 - не з'явився;

від третьої особи 2 - Музичук Л.В. (представник за довіреністю).

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс", треті особи - Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання припиненими договорів та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.07.2012 між сторонами укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами з відкладальною обставиною, відповідно до умов якого у разі надання повідомлення про припинення, позивач повинен буде продати (відступити), а відповідач має придбати (прийняти) 10 % сукупних непогашених та таких, які підлягають погашенню, прав вимоги за кредитами, визначеними в додатку І до цього договору. У забезпечення виконання зобов'язань позивача за вказаним Договором купівлі-продажу сторонами укладено 25.07.2012 Договір застави майнових прав, за умовами якого позивач надає заставу з найвищим пріоритетом щодо всіх прав позивача, які він має стосовно всіх прав вимог, які продаються (відступаються) за Договором купівлі-продажу. Позивач зазначає, що з віднесенням ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних та його ліквідацією зобов'язання за Договором купівлі-продажу є припиненим, у зв'язку з чим припиняється і право застави, як забезпечувального зобов'язання. Крім того, позивач зазначає про те, що відповідач продав депозитні сертифікати, які повинні були бути платою 10 % активів придбаних за Договором купівлі-продажу прав вимоги.

На підставі викладеного позивач просив задовольнити позов.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив задовольнити позов. Також, представник позивача підтвердив, що зобов'язання за Договором купівлі-продажу не виникли, що встановлено в судовому рішенні в справі № 910/4232/15-г, яке набрало законної сили.

Відповідач проти задоволення позову заперечував із викладених у відзиві підстав, зокрема пославшись на те, що ним направлялись позивачу повідомлення про припинення та про обмін депозитних сертифікатів, відповідно до Договору купівлі-продажу, які ним виконані не були, а тому зобов'язання позивача за цим Договором не припинились.

На підставі викладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив у задоволенні позову відмовити. Також, представник відповідача подав клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів та відкладення розгляду справи.

Частиною 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено можливість відкладення розгляду справи в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів (ч. 3 ст. 69 ГПК України).

Беручи до уваги те, що сторонам надавалось достатньо часу для висловлення своєї правової позиції по суті спору, подання письмових пояснень та додаткових документів, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про продовження строку розгляду даного спору і відкладення розгляду справи та необхідність розгляду цієї справи відповідно до статті 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Також, судом розглянуто та відмовлено в задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи у закритому судовому засіданні, з огляду на недоведеність наявності інформації, що становить банківську таємницю, а відтак дана заява не відповідає положенням ст. 44 ГПК України.

Щодо заявленого представником відповідача клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України (позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано), суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Вказане клопотання мотивоване тим, що позовна заява підписана представником позивача у порядку передоручення уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідних повноважень щодо подачі позову зазначеному представнику, а тому така довіреність підлягає нотаріальному посвідченню.

Разом із цим, уповноважена особа Фонду з дня початку процедури ліквідації банку набуває повноважень органів управління та контролю неплатоспроможного банку, тобто крім повноважень, визначених Законом, уповноважена особа Фонду здійснює повноваження керівництва банку, а відтак наділена правом видачі та підписання довіреностей від імені банку, як юридичної особи на представництво його (банку) інтересів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 08.06.2016 № 3-399гс16.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні зазначеного клопотання відповідача.

Представник третьої особи 1 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Письмових пояснень по справі також не надав.

Представник третьої особи 2 у судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору та просив задовольнити позов.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

25.07.2012 між сторонами укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами з відкладальною обставиною, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В., зареєстрований в реєстрі за № 1775. У даному Договорі визначено, що позивач та Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" уклали 08.12.2011 Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, згідно якого останнє продало (відступило), а позивач придбав права вимоги за кредитами. За умови надання повідомлення про припинення, позивач повинен буде продати (відступити), а відповідач має придбати (прийняти) 10 % сукупних непогашених та таких, які підлягають погашенню, прав вимоги за кредитами, придбаних позивачем за Договором із Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк", які мають бути визначені в додатку І до цього договору (як цей додаток І може бути змінений або замінений за згодою сторін час від часу для ідентифікації тих прав вимоги за кредитами, які на відповідний час складають 10% сукупних непогашених та таких, які підлягають погашенню, прав вимоги за кредитами, придбаних позивачем за договором з Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк"), за плату та на умовах, визначених в цьому договорі.

За преамбулою Договору 10 % активів - це 10 % сукупних непогашених та таких, які підлягають погашенню, прав вимоги за кредитами, придбаних позивачем за Договором з Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанком", які визначені в додатку І до цього договору. Визначення "Повідомлення про припинення", що міститься у розділі І договору, - це повідомлення про припинення, що надається відповідачем позивачу у випадках, визначених в Угоді про Співробітництво, а "Угода про Співробітництво" - це угода про співробітництво від 25.07.2012 року, укладена між позивачем, Інвестохіллз Ентерпрайсиз Лтд. та НЛП ФАЙНЕНС ЛТД.

В умовах підпунктів (а), (b) пункту 2.2, підпункту (b) пункту 2.3., підпункту (b) пункту 2.4. Договору купівлі-продажу сторони домовились про те, що зобов'язання передати 10 % активів та зобов'язання відповідача сплатити за 10 % активів позивачу в порядку, визначеному в цьому Договорі (зокрема ст. 2.4 та ст. 3 цього Договору) (відкладені зобов'язання), стають такими, що підлягають обов'язковому виконанню за умови отримання позивачем від відповідача повідомлення про припинення, та підлягають виконанню протягом 10 робочих днів з дати отримання позивачем такого повідомлення про припинення. У випадку, якщо відповідачем подано більше, ніж одне повідомлення про припинення, строк виконання відкладених зобов'язань починається з дати отримання позивачем першого повідомлення про припинення. Позивач повинен виконати зобов'язання: передати права вимоги за кредитами відповідачу, що складають 10 % активів; сторони повинні підписати акт приймання-передачі прав вимоги за кредитами (з урахуванням задоволення будь-яких інших умов, що можуть бути узгоджені між сторонами у письмовій формі, в тому числі, викладених в цьому договорі), за умови: отримання позивачем від покупця повідомлення про припинення та пред'явлення відповідачем позивачу до погашення всієї кількості депозитних сертифікатів, які були отримані відповідачем відповідно до договорів банківських вкладів з видачею ощадних (депозитних) сертифікатів на пред'явника, наведених в Додатку X до цього договору, та які станом на дату отримання позивачем повідомлення про припинення залишаються непогашеними та не були передані позивачу або його афілійованій особі. У випадку необґрунтованої відмови позивача виконати свої зобов'язання щодо продажу (відступлення) 10 % активів на користь відповідача в порядку та строки, передбачені договором, та за умови належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за цим договором, позивач протягом 5 робочих днів з дати такої відмови має відшкодувати відповідачу 20,50 % фактичного розміру невиконаних грошових зобов'язань за тими правами вимоги за кредитами, щодо яких позивач порушив своє зобов'язання щодо продажу (відступлення), на банківський рахунок відповідача, зазначений ним у відповідному письмовому повідомленні позивачу, наданому з посиланням на цей пункт 2.2. (b) договору. Відразу після отримання повідомлення про припинення позивач та відповідач добросовісно узгодять додаткові права вимоги за кредитами, що повинні бути відступлені відповідачу, таким чином, щоб сукупна непогашена основна сума, нараховані та непогашені проценти та комісійні за всіма правами вимоги за кредитами, що відступаються за цим договором покупцю, дорівнювали 10 % від сукупної непогашеної та такої, що підлягає погашенню, основної суми, нарахованих, непогашених та таких, що підлягають погашенню, процентів та комісійних всіх прав вимоги за кредитами, які були відступлені позивачу відповідно до договору з Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанком", та які на дату отримання повідомлення про припинення залишаються непогашеними та такими, що підлягають погашенню.

За умовами підпункту (ііі) п. 3 Договору купівлі-продажу, незважаючи на інші положення цієї статті 3, відповідач має право шляхом надання письмового повідомлення позивачу щонайменше за 5 робочих днів до дати закриття ініціювати обмін 10 % активів, що є предметом продажу за цим договором, на депозитні сертифікати, які станом на дату закриття залишаються непогашеними та не були передані позивачу або його афілійованій особі, як це передбачено Угодою про Співробітництво. У випадку отримання позивачем повідомлення про обмін, сторони зобов'язані не пізніше дати закриття здійснити обмін 10 % активів, що є предметом продажу (відступлення) за цим договором, на депозитні сертифікати, які станом на дату закриття залишаються непогашеними та не були передані позивачу або його афілійованій особі як це передбачено Угодою про Співробітництво.

Відповідно до п. 12.8. Договору купівлі-продажу останній набирає чинності негайно після підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін та нотаріального посвідчення, та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

Також, 25.07.2012 з метою забезпечення належного виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором купівлі-продажу між сторонами укладено Договір застави майнових прав, за умовами якого в якості забезпечення виконання позивач надає відповідачу та на користь відповідача у найповнішій мірі, дозволеній законодавством України, заставу з найвищим пріоритетом щодо всіх прав позивача, які він має стосовно активів (заставлених прав), відповідно до умов цього Договору. З урахуванням положень п. 2.1. (с) цього Договору, застава залишатиметься дійсною в якості забезпечення виконання забезпечених зобов'язань від дати укладення та нотаріального посвідчення цього Договору доти, доки забезпечені зобов'язання не будуть виконані в повному обсязі відповідно до умов Договору купівлі-продажу (пп. a, b п. 2.1. Договору).

У преамбулі вказаного Договору визначено, що активи - це всі права вимоги, які продаються (відступаються) позивачем в якості продавця на користь відповідача в якості покупця відповідно до Договору купівлі-продажу, та які більш детально описані в Додатку 1 до Договору (зі змінами, які можуть час від часу вноситися до такого Додатку 1, у тому числі в результаті внесення змін до Додатку І до Договору купівлі-продажу).

Згідно з пп. с п. 2.1. Договору застави сторони домовились про те, що не вважатиметься порушення цього Договору будь-яка зміна, втрата або заміна заставлених прав, спричинена діями позивача внаслідок реструктуризації активів або в результаті здійснення позивачем своїх прав стосовно активів, окрім як відчуження або обтяження активів на користь третіх осіб без попередньої згоди відповідача; виконанням позичальниками та/або особами, що надає забезпечення та/або іншими особами своїх обов'язків за відповідними кредитними договорами та/або договорами забезпечення та діями Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторська компанія «Вердикт» за договором доручення, укладеним між останнім та позивачем 14.03.2012.

Пунктом 2.4. Договору застави передбачено, що з урахуванням п. 2.1. (с) цього Договору, застава залишається дійсною та чинною в повному обсязі та становить триваюче забезпечення, та позивач повинен забезпечити, щоб на неї в будь-який спосіб не впливало та її не обмежувало жодне інше обтяження. Застава має обов'язкову силу для позивача, його правонаступників та осіб, на користь яких здійснюється відступлення, та створюється (як і права та засоби правового захисту відповідача) на користь відповідача та його відповідних правонаступників, осіб, на користь яких здійснюється передача або відступлення.

Відповідно до п. 2.5. Договору застави застава припиняється виконанням у повному обсязі забезпечених зобов'язань, проведеним належним чином; або в інших випадках, передбачених законодавством України.

Згідно з п. 8.9. Договору застави останній набирає чинності одразу після його підписання уповноваженими представниками кожної зі сторін, скріплення печатками сторін та нотаріального посвідчення, та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором або припинення застави відповідно до п. 2.5. Договору.

Питання невиконання позивачем Договору купівлі-продажу та стягнення з позивача 15 944 408 дол. США, що еквівалентно 415 350 227 грн., та складає 20,50 % фактичного розміру невиконаних грошових зобов'язань за правами вимоги за кредитними договорами було предметом розгляду справи № 910/4232/15-г за позовом ТОВ "Вердикт Фінанс" до ПАТ «Дельта Банк», за результатами якої Господарським судом міста Києва 03.03.2016 винесено рішення про відмову в задоволенні позову.

Вказане судове рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2017, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.04.2017.

Згідно з частиною 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

Аналогічна правова позиція викладена в п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Отже судове рішення, прийняте в справі № 910/4232/15-г, має преюдиціальне значення для вирішення даного спору, а встановлені ним факти не потребують повторного доведення.

Як встановлено судом у рішенні від 03.03.2016 у справі № 910/4232/15-г, правові підстави для стягнення з відповідача грошової суми, яка складає 20,50 % фактичного розміру невиконаних грошових зобов'язань за правами вимоги за кредитними договорами відсутні, оскільки ТОВ "Вердикт Фінанс" пред'явлено до погашення депозитні сертифікати пізніше, ніж повідомлення про припинення (18.02.2015), тоді як у матеріалах справи відсутні докази узгодження між сторонами додаткових прав вимоги за кредитами, а ТОВ "Вердикт Фінанс" не доведено належного виконання умов договору, як це передбачено п.п. (b) пункту 2.4. договору. Також відсутні докази відмови ПАТ «Дельта Банк» від виконання своїх зобов'язань щодо продажу (відступлення) прав вимоги, у той час як 05.02.2015 ТОВ "Вердикт Фінанс" звернулося до ПАТ «Дельта Банк» із повідомленням про обмін, що свідчить про відмову ТОВ "Вердикт Фінанс" від процедури купівлі прав вимоги.

Водночас, постановою правління Національного банку України від 02.03.2015 № 150 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 року № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом; ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Пунктом 3 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у 7 чергу відповідно до статті 52 цього Закону.

Після запровадження у банку тимчасової адміністрації та переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів відбувається в особливому, передбаченому спеціальним Законом порядку, виключно в межах ліквідаційної процедури, з дотриманням принципу черговості.

Наведені норми чинного законодавства були враховані судом при прийнятті рішення у справі № 910/4232/15-г.

За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно зі ст.11, 509 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору чи іншого правочину.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Таким чином, при розгляді направлених ТОВ "Вердикт Фінанс" повідомлень ПАТ "Дельта Банк" про припинення та про обмін активів на депозитні сертифікати судом у рішенні по вказаній справі було встановлено преюдиціальні факти, які полягають в тому, що підстави, які зумовлюють виникнення обставин для виконання зобов'язань, які становлять предмет Договору купівлі-продажу, не настали, тобто зобов'язання за вказаним договором не виникли.

Також, як вбачається із матеріалів даної справи, будь-які вимоги ТОВ "Вердикт Фінанс" до Переліку (реєстру) акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Дельта Банк", затвердженого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 11.01.2016 (з урахуванням внесених змін і доповнень станом на 05.07.2016), не включено та не акцептовано.

Таким чином, оскільки неможливо припинити зобов'язання, які не виникли, так як і включити їх до реєстру кредиторських вимог, позовна вимога про визнання зобов'язання за Договором купівлі-продажу припиненим задоволенню не підлягає.

Оскільки, інші заявлені позовні вимоги є похідними від первісної вимоги, у задоволенні якої суд дійшов висновку відмовити, то зазначені вимоги також не підлягають задоволенню.

Інші доводи сторін судом були розглянуті, проте на результат розгляду спору не вплинули.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

На підставі положень ст. 49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 12.05.2017

Суддя Я.В. Маринченко