Ухвала суду № 66436691, 11.05.2017, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

11.05.2017 Справа № 908/954/17

Суддя Федорова Олена Владиславівна розглянувши матеріали:

за позовом індивідуального підприємця ОСОБА_1 (223040, АДРЕСА_1; адреса для листування: АДРЕСА_2)

до відповідача командитного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов» і компанія» (69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпровське шосе, 13)

про стягнення 3412,00 доларів США

Встановив, що позовні матеріали підлягають поверненню виходячи з наступного:

Статтею 57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

У відповідності до п. 1 ст. 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Розмір ставок судового збору (стаття 4 Закону) встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, відповідно до приписів ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру дорівнює 1,5 (півтора) відсотки ціни позову, але не менше 1 (одного) розміру пожиточного мінімуму для працездатних осіб (1600,00 грн.) та не більше 150 розмірів пожиточного мінімуму (240000,00 грн.), за подання позовної заяви не майнового характеру - 1 розмір пожиточного мінімуму (1600,00 грн.) станом на 1 січня 2017 р.

Пунктом 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову (пункт 4 частини першої статті 55 ГПК).

При визначенні ціни позову, поданого в іноземній валюті, необхідно виходити з тієї валюти, в якій провадились чи повинні бути проведені розрахунки між сторонами.

У разі подання позову про стягнення національної валюти України - еквіваленту іноземної валюти ціна позову визначається в іноземній або національній валюті України за офіційним курсом, визначеним Національним банком України, на день подання позову.

За змістом згаданого припису пункту 4 частини першої статті 55 ГПК у разі подання до господарського суду позову про стягнення іноземної валюти обов'язковим є зазначення еквіваленту в національній валюті України (гривнях). Виходячи з останнього й визначається сума судового збору, що сплачується з позовної заяви: для нерезидентів - в іноземній валюті (за їх бажанням), для інших платників - у гривнях у національній валюті. Однак, якщо день подання позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачено раніше), то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України саме на день сплати, а не на день подання позову (абзац другий-третій частини першої статті 6 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до п. 2.22 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України», судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку "одержувач" зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу.

Якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) повертається господарським судом з підстав передбачених ГПК, а саме статтею 43--5, пунктом 4 частини першої статті 63, пунктом 3 частини першої статті 97, пунктом 4 частини першої статті 111--3, частиною другою і пунктом 1 частини четвертої статті 111-20, пунктом 3 частини шостої статті 113, частиною п'ятою статті 122-2, частиною п'ятою статті 122-8. При цьому якщо таке повернення здійснюється у зв'язку з недодержанням заявником вимог закону щодо порядку та/або розміру сплати судового збору (сплата його не до спеціального фонду державного бюджету України або в меншому розмірі, ніж необхідно), то у відповідній ухвалі господарського суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.

За відсутності у відповідному платіжному документі належних платіжних реквізитів або неправильного їх зазначення заява (скарга) так само повертається господарським судом без розгляду. При цьому в ухвалі, що виноситься господарським судом з даного приводу, має бути зазначено правильні платіжні реквізити для перерахування сум судового збору. Якщо у період часу між датою подання заяви (скарги) і датою надходження її до суду згадані реквізити змінилися, то ця обставина не тягне за собою наслідків у вигляді повернення такої заяви (скарги).

Відповідно до інформації, яка міститься на офіційному сайті «Судова влада» (zp.arbitr.gov.ua), для перерахування судового збору при зверненні з позовом до господарського суду Запорізької області, реквізитами для перерахування судового збору є: одержувач грошових коштів (суми судового збору) - УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район), 22030001, Банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, № рахунку 31215206783007.

Також дані про реквізити для перерахування судового збору при зверненні з позовом до господарського суду Запорізької області наведені у листі Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області від 08.06.2012 р. № 04-13/494-1212.

Між тим, позовна заява вих. № 18/04-2 від 18.04.2017р. містить платіжне доручення №2 від 02.05.2017р. про сплату судового збору у розмірі 60,00 доларів США (відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 28.04.2017р. становить 1593,08грн.) на інші реквізити, ніж визначені листом Управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області від 08.06.2012 р. № 04-13/494-1212 та наведені на офіційному сайті «Судова влада». Інших доказів дотримання та виконання позивачем норм права до позову не додано.

З огляду на вищевикладене слідує, що позивач недотримався положень Закону України «Про судовий збір» та Господарського процесуального кодексу України, а саме не додав до позову доказів сплати судового збору в установлених Законом розмірі та порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не надано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Як зазначено в абзаці 1 пункту 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись ст. 57, п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву з додатками повернути позивачу без розгляду.

Додаток: на 12 аркушах, в тому числі оригінали платіжного доручення № 2 від 02.05.2017р. про сплату судового збору у розмірі 60,00 доларів США, квитанції від 03.05.2017 р. та опису вкладення у цінний лист від 03.05.2017 р.

Позовні матеріали направлені на адресу для листування: АДРЕСА_2

Суддя О.В. Федорова