Рішення № 66436560, 11.05.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.05.2017 Справа № 904/2674/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпро

до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровської області, м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 761 549,33 грн. за договором про постачання електричної енергії

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Гриценко І.О

.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 представник дов. № 688/1001 від 14.12.2016

Від відповідача: ОСОБА_2 представник дов. № 55/30-865 від 04.04.2017

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" звернулось до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Управління Служби безпеки України у Дніпропетровської області заборгованість за спожиту активну електричну енергію у сумі 510 017,28 грн., заборгованість за реактивну енергію 4 039,27 грн., заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії 100 776,59 грн., 3% річних - 25 098,57 грн., інфляційні втрати 121 617,62 грн. за договором про постачання електричної енергії № 414 від 22.05.2015.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням позивача на неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань по оплаті поставленої позивачем електроенергії за договором про постачання електричної енергії за державні кошти № 414 від 22.05.2015.

11.04.2017 в судовому засіданні оголошувалась перерва до 10.05.2017.

05.05.2017 позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь: заборгованість за спожиту активну електричну енергію у сумі 510 017,28 грн., заборгованість за реактивну енергію 4 039,27 грн., заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії 100 776,59 грн., 3% річних - 25 097,08 грн., інфляційні втрати 105 368,75 грн.

Позивач уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив, зазначив, що Управлінням Служби безпеки України у Дніпропетровської області з січня 2015 року планувалося ввести в експлуатацію газову котельню та зменшити споживання електричної енергії, у звязку з чим у договорі встановлені ліміти споживання електричної енергії з урахуванням використання на протязі 2015 року газового опалення. Однак, фактично початок експлуатації газової котельні розпочався з січня 2016 року, у звязку з чим відповідач був змушений виходити за межі встановлених раніше у Договорі лімітів, а збільшення приєднаної потужності (розробка Технічних умов) вимагала значних фінансових затрат відповідача, які, враховуючи перехід на газове опалення, були недоцільні.

Відповідач також зазначив, що у звязку з тим, що позивач неодноразово у відповідь на листи Управління Служби безпеки України у Дніпропетровської області зазначав про неможливість реструктуризації виниклої заборгованості за спожиту електричну енергію відповідно надісланих відповідачем графіків погашення заборгованості, відмовляв відповідачу у скасуванні нарахування плати з перевищення договірної величини споживання електричної енергії, не беручи до уваги, що перевищення лімітів та споживання електричної енергії виникло на підставі несвоєчасного та обмеженого бюджетного фінансування відповідача, що унеможливило заплановано та своєчасно ввести в експлуатацію у 2016 році газовий котел, що, у свою чергу, значно перевищило встановлений раніше обєм споживання електричної енергії та призвело до перевищення встановленого відповідачеві кошторису.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 10.05.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.05.2015р. між Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Дніпрообленерго» (далі Постачальник, Позивач) та Управлінням Служби безпеки України у Дніпропетровської області (далі Споживач, Відповідач) укладено договір № 414 про постачання електричної енергії за державні кошти (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобовязується у 2015 році постачати споживачу електричну енергію у точку (точки) продажу електронної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 35,0 кВт величини якої на обєктах споживача визначені додатком «Графік зняття показів засобів обліку еклектичної енергії», а споживач оплатити постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

Точка (точки) продажу електричної енергії межа балансової належності на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» та/або «Загальна схема електропостачання», які є невідємними частинами даного договору.

Згідно п. 1.2. Договору найменування товару: Енергія електрична (далі по тексту електрична енергія).

Електрична енергія енергоносій, який виступає на ринку як товар, що відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками (одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування), які визначають необхідність регулювання та регламентації використання цього товару, згідно пункту 1.2. ПКЕЕ.

Кількість обсягу електричної енергії, яку постачальник зобовязується поставити споживачу, визначається згідно із додатками до договору «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», «Порядок розрахунків» та «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що розрахунки за придбану електричну енергію проводяться споживачем на підставі рахунка на оплату спожитої у розрахунковому періоді електричної енергії. Порядок проведення розрахунків наведений у додатку до договору «Порядок розрахунків».

На підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» оформлюються такі документи: акт приймання-передачі товарної продукції, акт результатів замірів електричної потужності.

За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку покази надаються окремо за кожною точкою обліку (п. 4.2. Договору).

У відповідності до п. п. 6.1., 6.1.1., 6.1.6., 6.1.7. Договору споживач зобовязаний своєчасно оплачувати поставлену вартість природної електричної енергії та інші платежі згідно з умовами додатку «Порядок розрахунків». Сплатити постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків» та «Графів зняття показів обліку електричної енергії». Здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим договором. Вимагати відшкодування збитків, завданих постачальнику внаслідок порушення споживачем умов цього договору та чинного законодавства, та оплату рахунків, передбачених цим договором (п.п. 6.4., 6.4.1., 6.4.5. Договору).

Відповідальність споживача за перевищення договірної величини споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт більше та середньомісячним споживанням 50 000 кВт*год і більше (ч. 2 п.п. 7.2.2. Договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2015, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобовязань по договору.

Термін дії цього договору, а також його умови можуть бути переглянуті за узгодженням сторін, на підставі та у відповідності до законодавства в сфері електроенергетики та державних закупівель.

Сторони цього договору домовилися, що відповідно до статті 631 ЦК України, умови цього договору в частині постачання електричної енергії застосовуються до відповідності між ними, які виникли до його укладення і діють 01.01.2015 по 31.12.2015 включно.

Сторони цього договору домовились, що у відповідності до статті 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель». Із змінами, дія договору може бути продовжена на строк достатній для проведення процедури закупівлі електричної енергії на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми цього договору, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку (п. 10.1. Договору).

Порядок розрахунків встановлено в Додатку № 3 Порядок розрахунків.

Так, відповідно до п. 1 Додатку 3 до Договору, розрахунковий період для визначення обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме з 20 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця.

При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття «розрахунковий період» та «календарний місяць» вважати прирівняним.

Відповідно до п. 2 Додатку 3 до Договору, споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним та самостійно отриманим у постачальника рахунком.

Згідно абзацу п. 2.1 Додатку 3 до Договору, оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірної величини споживання електричної енергії та потужності, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, 3% річних, індекс інфляції та інші платежі (за надання споживачу додаткових послуг, суми завданих споживачем збитків тощо) згідно з умовами цього договору, здійснюється на рахунки постачальника, зазначені у договорі, на підставі самостійно отриманих у постачальника рахунків протягом десяти оперативних днів з дня їх отримання.

У разі неявки споживача (уповноваженого представника споживача) для отримання рахунків. Постачальник направляє рахунки споживачу рекомендованим листом на адресу (юридичну або поштову), що вказана у договорі. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.

Рахунки на оплату можуть надаватися споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника, поштовим звязком, курєром, факсимільним звязком, електронною поштою, через персональну сторінку споживача, на web-сайті постачальника або іншим способом у порядку, визначеному чинним законодавством та обумовленому відповідним окремо укладеним між постачальником та споживачем договором або додатковою угодою до діючого договору.

Споживач протягом перших трьох днів поточного розрахункового періоду здійснює платіж за резервування обсягу електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні в наступному розрахунковому періоді за тарифами, які діяли на дату оформлення рахунку.

У разі використання споживачем зареєстрованого обсягу електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні, постачальником електричної енергії здійснюється перерахунок його вартості відповідно до тарифів, які діяли в період використання зареєстрованого обсягу електричної енергії.

Споживач протягом 30 календарних днів з дати отримання рахунку постачальника здійснює повну оплату вартості електричної енергії, недорахованої внаслідок використання електричної енергії з порушенням ПКЕЕ.

Позивач протягом 2015р. належним чином виконував свої зобов'язання за договором, що підтверджується Актами про використану електричну енергію (а.с. 64-87), які підписані повноважними представниками сторін без заперечень та скріплені печатками сторін.

Крім того, Відповідачем перевищено договірну величину споживання електричної енергії на суму 100 776,59 грн.

Позивач надавав відповідачу рахунки на оплату за поставлену активну електроенергію, реактивну електроенергію та за перевищення договірної величини споживання електричної енергії (а.с. 88-113).

Відповідач за надані послуги вчасно та в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за активну електроенергію у сумі 510 017,28 грн., за реактивну електроенергію у сумі 4 039,27 грн., за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у сумі 100 776,59 грн., що і стало причиною звернення позивача з позовом до суду.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд прийшов до висновку про задоволення позову на підставі наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, Договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічну норму містить і ст. 526 ЦК України.

Згідно із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. За ч. 7 ст. 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобовязання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, є порушенням зобовязання.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за активну електроенергію у сумі 510 017,28 грн., за реактивну електроенергію у сумі 4 039,27 грн. та за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у сумі 100 776,59 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних нарахованих на суму боргу за активну електроенергію у розмірі 24 954,02 грн. за період з 07.03.2015 по 01.03.2017, 3% річних нарахованих на суму боргу за реактивну електроенергію у розмірі 143,06 грн. за період з 04.11.2015 по 01.03.2017, інфляційних втрат, нарахованих на суму боргу за активну електроенергію у розмірі 104 843,07 грн. за період з 01.04.2015 по 01.03.2017, інфляційних втрат, нарахованих на суму боргу за реактивну електроенергію у розмірі 525,68 грн. за період з 01.12.2015 по 01.03.2017.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Перевіривши розрахунки 3 % річних, нарахованих на суму боргу за активну електроенергію за загальний період з 07.03.2015 по 01.03.2017 становлять 24 972,57 грн., 3% річних нарахованих на суму боргу за реактивну електроенергію за загальний період з 04.11.2015 по 01.03.2017 становлять 143,13 грн.

Загальна сума 3% річних становить 25 115,70 грн., однак суд не може вийти за межі позовних вимог, тому до стягнення підлягає сума, заявлена позивачем - 25 097,08 грн.

Щодо нарахування інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Так, п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Зазначена позиція суду узгоджена з позицією Вищого господарського суду України, викладеною в постановах № 905/707/16 від 26.10.2016р., № 905/711/16 від 22.11.2016р. та № 904/6149/16 від 27.12.2016р.

Перевіривши розрахунки інфляційних, нарахованих на суму боргу за активну електроенергію за загальний період з квітня 2015 року по лютий 2017 року включно становлять 110 409,08 грн., інфляційних, нарахованих на суму боргу за реактивну електроенергію за загальний період з грудня 2015 року по лютий 2017 року включно становлять 566,78 грн.

Загальна сума інфляційних нарахувань становить 110 975,86 грн., однак суд не може вийти за межі позовних вимог, тому до стягнення підлягає сума, заявлена позивачем 105 368,75 грн.

Суд не приймає заперечення відповідача щодо відсутності фінансування, як підставу для відмови в задоволенні позову, з наступних підстав.

В статті 193 Господарського кодексу України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, в силу приписів статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Суд зазначає, що отримання бюджетного фінансування не можна розглядати як подію, яка неминуче настане, в розумінні абзацу 2 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Відповідач як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями за спірним Договором і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб, в тому числі Державного казначейства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Ці положення повністю кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, де зазначено, що непереборною силою, тобто надзвичайними і невідворотними обставинами не вважаються, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування не звільняє його від відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, з врахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню зі стягненням з відповідача заборгованості за спожиту активну електричну енергію у сумі 510 017,28 грн., заборгованості за реактивну енергію 4 039,27 грн., заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії 100 776,59 грн., 3% річних - 25 097,08 грн., інфляційних втрат 105 368,75 грн.

Щодо судових витрат слід зазначити наступне.

Позивач при подачі позову сплатив 11 423,25 грн. судового збору (платіжне доручення № НОМЕР_1 від 07.03.2017).

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ст. 44 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір встановлені ставки судового збору, а саме: за подання до господарського суду: позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 1. ст. 7 Закону України „Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Пунктом 5.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 визначено, що повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів за наявності клопотання сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається в ухвалі про повернення сум судового збору, винесену як окремий процесуальний документ.

05.05.2017 позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, та просив стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 745 298,97 грн.

Отже, поверненню підлягає судовий збір у розмірі 243,77 грн. (745 298,97 грн. х 1,5% = 11 179,48 грн.) (11 423,25 грн. 11 179,48 грн. = 243,77 грн.) відповідною ухвалою у разі наявності клопотання.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у розмірі 11 179,48 грн. слід покласти на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 87, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Управління служби безпеки України у Дніпропетровській області (49006, м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, 23, код ЄДРПОУ 20001496) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, буд. 22, код ЄДРПОУ 23359034) заборгованість за спожиту активну електричну енергію у сумі 510 017,28 грн. (пятсот десять тисяч сімнадцять грн. 28 коп.), заборгованість за реактивну енергію 4 039,27 грн. (чотири тисячі тридцять девять грн. 27 коп.), заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії 100 776,59 грн. (сто тисяч сімсот сімдесят шість грн. 59 коп.), 3% річних - 25 097,08 грн. (двадцять пять тисяч девяносто сім грн. 08 коп.), інфляційні втрати 105 368,75 грн. (сто п'ять тисяч триста шістдесят вісім грн. 75 коп.), витрати по сплаті судового збору 11 179,48 грн. (одинадцять тисяч сто сімдесят девять грн. 48 коп.), про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, -

12.05.2017

Суддя ОСОБА_3