Ухвала суду № 66435674, 10.05.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 604/835/15-цГоловуючий у 1-й інстанції Сташків Н.Б. Провадження № 22-ц/789/596/17 Доповідач - Кузьма Р.М.Категорія - 45

У Х В А Л А

10 травня 2017 р. суддя судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області Кузьма Р.М., при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Підволочиської селищної ради на рішення Підволочиського районного суду від 06 квітня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Підволочиської селищної ради Підволочиського району Тернопільської області, третіх осіб Бюро технічної інвентаризації у Підволочиському районі, Підволочиського районного управління держгеокадастру у Тернопільській області, Кооперативне торгово-виробниче підприємство Підволочиського райСТ, Підволочиське районне споживче товариство про припинення права користування земельною ділянкою, визнання права користування земельною ділянкою та визнання незаконною відмови в оформленні права землекористування -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Підволочиської селищної ради Підволочиського району Тернопільської області, третіх осіб Бюро технічної інвентаризації у Підволочиському районі, Підволочиського районного управління держгеокадастру у Тернопільській області, Кооперативне торгово-виробниче підприємство Підволочиського райСТ, Підволочиське районне споживче товариство про припинення права користування земельною ділянкою, визнання права користування земельною ділянкою та визнання незаконною відмови в оформленні права землекористування.

Рішенням Підволочиського районного суду від 06 квітня 2017 року позов задоволено частково.

Визнано припиненим право постійного користування Підволочиського райСТ під об'єктом Підволочиський продовольчий ринок, що було надано на підставі державного акту на право постійного користування землею серії І-ТР № 001084 від 01 вересня 1997 року площею 0.221 га. по вул. Шевченка-8 у сел. Підволочиську Тернопільської області.

Визнано за ОСОБА_3 право користування земельною ділянкою площею 0.2152 га. по вул. Шевченка-8 у сел. Підволочиську Тернопільської області для обслуговування набутого ним комплексу будівель та споруд ринку, у тому числі торговий павільйон із адміністративними приміщеннями, загальною площею 413,5 кв.м., торговий павільйон із складськими приміщеннями загальною площею 135,0 кв.м., вбиральнею загальною площею 71,0 кв.м., два торгових піднавіси загальною площею 103,4 кв.м. загальна площа згідно технічного паспорта 722,9 кв.м.

В задоволенні решти вимог відмовлено за безпідставністю.

Стягнуто із відповідача Підволочиської селищної ради в користь позивача ОСОБА_3 документально підтверджені та понесені ним судові витрати в розмірі 243,60 грн.

Підволочиська селищна рада подала на вказане рішення суду апеляційну скаргу.

Як видно з матеріалів справи, суд розглянув спір немайнового характеру.

Із змісту позовної заяви (з урахуванням уточнень) видно, що у ній об'єднано три вимоги немайнового характеру: 1) про припинення права користування земельною ділянкою; 2) про визнання права користування земельною ділянкою; 3) про визнання незаконною відмови в оформленні права землекористування.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до вимог п.2 ч.2 ст. 4 Закону України Про судовий збір (в редакції, яка діяла на момент подання позовної заяви), за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою встановлена ставка судового збору у розмірі 0,2 мінімальної заробітної плати, що становить 243,60 грн.

Як видно з квитанції № 0.0.409125785.1 ОСОБА_3 сплатив лише 243,60 грн. судового збору за подання позовної заяви, тобто лише за одну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ст. 215 ЦПК України в резолютивній частині рішення суд зазначає про розподіл судових витрат.

Однак, в рішенні від 06 квітня 2017 року. суд не вирішив питання щодо стягнення судових витрат, які недоплачені позивачем.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 7 ст. 297 ЦПК України при надходженні неналежно оформленої справи, з нерозглянутими зауваженнями на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами або з нерозглянутими письмовими зауваженнями щодо повноти чи неправильності протоколу судового засідання, або без вирішення питання про ухвалення додаткового рішення суддя доповідач повертає справу до суду першої інстанції, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.

За вказаних обставин, справа підлягає поверненню до суду першої інстанції для вирішення питання про стягнення судового збору.

Керуючись ст. 220, ч. 7 ст. 297 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за апеляційною скаргою Підволочиської селищної ради на рішення Підволочиського районного суду від 06 квітня 2017 року повернути у Підволочиський районний суд Тернопільської області для вирішення питання щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення судового збору в строк до 10 червня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя - підпис

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Р.М. Кузьма