Постанова № 66432004, 12.04.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/1247/17

Провадження № 2-а/761/196/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Ющенко Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного інституту стратегічних досліджень про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

12.01.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Національного інституту стратегічних досліджень (далі - НІСД), в якому просив визнати протиправними дії НІСД щодо відмови у видачі йому довідки про заробітну плату, що подається для здійснення перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям за формою, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013 року № 15-1, а також зобов'язати НІСД видати йому вказану довідку.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він перебуває на пенсійному обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві (далі - ЦОУПФУ в м.Києві) та отримує пенсію на підставі Закону України «Про державну службу». 01.11.2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо отримання довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії як непрацюючому державному службовцю з врахуванням всіх складових заробітної плати. Разом з тим, листом від 08.11.2016 року відповідачем було відмовлено позивачу у видачі довідки про заробітну плату посилаючись на те, що відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VІІІ з 01.06.2015 року скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким визначаються пенсії, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу», та постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 року № 1013 (далі - Постанова КМУ № 1013) було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31.05.2000 року № 865 (далі - Постанова КМУ № 865), якими вилучено п.4 Постанова КМУ № 865 щодо порядку перерахунку пенсії державним службовцям у розмірі у разі підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, у зв'язку з чим позивач вважає, що діями відповідача порушуються його права, а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом з метою захисту свого порушеного права.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, однак через канцелярію суду подав письмове клопотання та заперечення, у яких проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі, а також розглянути справу за його відсутності.

Вислухавши пояснення сторони позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 6 КАС України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що позивач перебуває на пенсійному обліку в ЦОУПФУ в м.Києві та отримує пенсію на підставі Закону України «Про державну службу».

01.11.2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо отримання довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії як непрацюючому державному службовцю з врахуванням всіх складових заробітної плати.

Однак, позивачу було відмовлено у наданні довідки посилаючись на те, що відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VІІІ з 01.06.2015 року скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким визначаються пенсії, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу», та постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 № 1013 (далі - Постанова КМУ № 1013) було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31.05.2000 № 865 (далі - Постанова КМУ № 865), якими вилучено п.4 Постанови КМУ № 865 щодо порядку перерахунку пенсії державним службовцям у розмірі у разі підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України.

Пенсійне забезпечення державних службовців регулюється статтею 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII.

Згідно зі ст. 37 Закону № 3723-XII (у редакції, на час призначення пенсії позивачу) пенсія державним службовцям виплачується за рахунок держави. На одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років. Зазначеним особам призначаються пенсії в розмірі 80 відсотків суми їх посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії. Пенсія державному службовцю виплачується у повному розмірі незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.

Відповідно до ст. 37-1 Закону № 3723-XII (у редакції, на час призначення пенсії позивачу) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Так, порядок обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця визначався постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» № 865 від 31.05.2000 року.

Згідно з п.4 Постанови КМУ № 865 (у редакції від 25.03.2014 року) було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України заробітна плата для перерахунку пенсії визначалась виходячи з заробітної плати працюючих державних службовців за тими ж посадами.

Відповідно до п.5 Постанови КМУ № 865 (у редакції від 25.03.2014 року) перерахунок пенсій провадився з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики. У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а у разі його відсутності та перейменування (відсутності) посад довідка видається у порядку, встановленому Міністерством соціальної політики за погодженням з Головним управлінням державної служби.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що законодавством, чинним станом на час призначення пенсії позивачу було передбачено право осіб, які отримують пенсію державного службовця, на перерахунок її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою і було визначено умови та порядок здійснення такого перерахунку.

Однак, в наступному законодавство, яке регулює зазначені правовідносини, змінилось.

Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року № 76-VIII, який набрав чинності 01 січня 2015 року, внесено зміни до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» і викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України».

Вказаний Закон № 76-VIII є чинним і підлягає до виконання, оскільки Конституційним судом України в установленому порядку неконституційним не визнавався.

Таким чином, на час звернення позивача до відповідача із заявою про видачу довідки, а саме 01.11.2016 року, внесено зміни, які набрали чинності 01 січня 2015 року, в статтю 37-1 Закону України «Про державну службу», що регулює порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців та фактично анульовано норми законодавства, які визначали право особи на перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою та підстави для такого перерахунку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» до Постанови КМУ № 865 внесено зміни, які застосовуються з 15.12.2015 року, а саме виключено пункт 4, та пункт 5 викладено в новій редакції: «Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».

При цьому, відповідно до ст. 49 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Статтею 1 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі ст. 2 вказаного Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною першою ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу)).

Згідно зі статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відтак, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом України в постанові від 16.09.2014 року в справі № 21-314а14, яке у відповідності з частиною першою статті 244-2 КАС України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

З 01 травня 2016 року набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII.

У відповідності до п.11 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.3 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» від 06.04.2016 року № 292 (далі - Постанова КМУ № 292) ця постанова набирає чинності одночасно із Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII.

Відповідно до додатку № 1 Постанова КМУ № 292 (в редакції від 05.05.2016 року) посадовий оклад заступника керівника державного органу складає 8615,00 грн. Додатком № 2 Постанова КМУ № 292 визначено розмір надбавок до посадових окладів за ранги державних службовців.

Разом з тим, судом встановлено, що постановою правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013 року № 15-1 «Про виконання рішень Окружного адміністративного суду міста Києва по справах № 2а-8893/12/2670, № 2а-4753/09/2670» затверджено та введено в дію форму та складові довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію.

Однак, постановою правління Пенсійного фонду України від 04.07.2016 року № 15-2, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.07.2016 року за № 1020/29150, було внесено зміни у постанову правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013 року № 15-1, зокрема виключено форму довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію.

Зазначена постанова набрала чинності 02.09.2016 року.

Таким чином, системний аналіз викладених правових норм надає підстави вважати, що до 02.09.2016 року у відповідача був обов'язок щодо видачі пенсіонеру довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію, як на державний орган (установу, організацію, підприємство), в якому працювала особа до виходу на пенсію, і постановою правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013 року № 15-1 було затверджено чітку форму такої довідки.

Проте, норми, які визначали порядок затвердження довідки для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям та її форму, на час звернення позивача до відповідача, а також звернення позивача до суду з вказаним адміністративним позовом, втратили чинність.

Таким чином, постанова правління Пенсійного фонду України від 04.07.2016 року № 15-2, яка набрала чинності 02.09.2016 року, поширюється на спірні правовідносини, а тому відповідач НІСД на законних підставах відмовив позивачу ОСОБА_1 у видачі запитуваної довідки про заробітну плату встановленого зразка.

Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач під час відмови у видачі довідки діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 7-12, 69-71, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні адміністративного позову до Національного інституту стратегічних досліджень про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м.Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частин постанови, а також прийняття постанови в письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду справи в апеляційному порядку, якщо постанову суду не скасовано.

Суддя: