Рішення № 66431663, 12.05.2017, Оболонський районний суд міста Києва

12.05.2017 Справа № 756/4967/17

№756/4967/17

№2/756/3335/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2017 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Шевчук А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Розрахунковий центр», третя особа - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про захист прав споживача,

встановив:

У квітні 2017 року ОСОБА_1 в черговий раз звернувся до Оболонського районного суду м. Києва в порядку цивільного судочинства з зазначеним позовом до ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр», третя особа - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про стягнення 60 000 грн. позики і відсотків у розмірі 13 606 грн. 46 коп.

У відповідності до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожен має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» № 5 від 12.04.1996 року, при вирішенні судами справ про захист прав споживачів суди мають виходити насамперед із положень Закону України «Про захист прав споживачів» за яким споживачем права якого захищаються на підставі Закону, є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Закон регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють товари, надають послуги.

Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року регулює відносини між споживачами товарів робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

За договором №980-020-000178857 від 20.01.2016 року укладеним ОСОБА_1 з ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр» даний договір є договором позики, в зв»язку з чим взаємовідносини сторін за цим договором регулюються ст. 1046-1053 ЦК України та іншими нормативно-правовими актами, що встановлюють правила та вимоги до договорів позики.

Отже, з вищезазначеного вбачається, що сфера дії Закону України «Про захист прав споживачів», а отже і правила альтернативної підсудності розгляду справи не поширюється на відносини які виникли між ОСОБА_1 та ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр» за договором №980-020-000178857 від 20.01.2016 року.

Згідно ч. 2 ст. 109 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Як вбачається із позовної заяви ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр» знаходиться в м. Хмельницькому по вул. Кам»янецька, 82 оф.2, що територіально не відноситься до Оболонського районного суду м. Києва.

Відповідно до ст. 115 ЦПК України, якщо суддя вирішуючи питання про відкриття провадження у справі встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 112, 114, 115 ЦПК України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Розрахунковий центр», третя особа - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про захист прав споживача, - повернути позивачу.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні при проголошенні ухвали суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя А.В. Шевчук