Вирок № 66430297, 11.05.2017, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

1-кп/690/31/2017

Справа № 699/176/17

В И Р О К

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2017 року колегія Ватутінського міського суду Черкаської області

в складі: головуючого судді Пасацької Л.А.,

суддів Здоровила В.А., Линдюка В.С

при секретарі Вельган А.І.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів Початенко Н.В., Кривошия І.М.,

представника цивільного позивача: ОСОБА_1,

обвинуваченого, цивільного відповідача: ОСОБА_2

захисника: Терещенка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань приміщення суду об'єднане кримінальне провадження №1-кп/690/31/17, кримінальна справа №699/176/17, кримінальні провадження під час досудового розслідування №12015250190000547, №12016250190000039, №12016250190000062, №12016250190000451, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.12.2015 р., 22.01.2016 р., 10.02.2016 р., 23.10.2016 р., відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Стеблів Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, українця, громадянина України, із неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, має на утриманні непрацездатного батька (інвалід ІІ групи), ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 09.02.2012 р. Корсунь - Шевченківським районним судом Черкаської області за ч.1 ст. 309 КК України до обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним строком 2 роки, звільнений 19.09.2014 р. за рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області у зв'язку із закінченням випробувального строку,

- 03.07.2012 р. Добропольським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України, враховуючи ч.1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений 05.06.2014 р. по Закону України «Про амністію» від 08.04.2014 р.,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 186, ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 115 КК України,

в с т а н о в и в :

Обвинувачений ОСОБА_2 23.12.2015 р. близько 11 год. 00 хв., перебуваючи по АДРЕСА_2, шляхом вільного доступу проник до приміщення житлового будинку, де з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, відкрито, умисно, усвідомлюючи відкритість та протиправність своїх дій, відштовхнувши ОСОБА_5, та в її присутності, із її ж рук, здійснив крадіжку належних потерпілій грошових коштів у сумі 300 грн., після чого із місця вчинення злочину зник.

Також, ОСОБА_2 09.02.2016 р. близько 11 год. 20 хв., перебуваючи в приміщенні житлового будинку АДРЕСА_3, діючи повторно з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, відкрито, умисно, усвідомлюючи відкритість та протиправність своїх дій, відштовхнувши ОСОБА_6, та в її присутності із зовнішньої кишені її куртки, здійснив крадіжку належних потерпілій грошових коштів у сумі 800 грн., після чого із місця вчинення злочину зник.

Крім того, 21.01.2016 р. близько 22 год. 00 хв., ОСОБА_2, будучи особою, яка раніше вчинила злочини, передбачені ст.ст. 185, 186 КК України, перебуваючи на АДРЕСА_4, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, користуючись відсутністю сторонніх осіб, використовуючи як засіб для полегшення вчинення свого злочинного наміру мотузку з прив'язкою до одного з її країв цеглиною та плоскугубці, здійснив таємне викрадення кабелю телефонного зв'язку ПРППМ 2х0,9 протяжністю (2х30) 60 м., що належить ПАТ «Укртелеком».

Після чого, продовжуючи свій злочинний умисел, 21.01.2016 р. близько 22 год. 30 хв., перебуваючи на АДРЕСА_5, здійснив таємне викрадення кабелів телефонного зв'язку ПРППМ 2х0,9 протяжністю (3х30) 90 м між опорами №3-4, що належать ПАТ «Укртелеком».

В подальшому, 21.01.2016 р. близько 23 год. 00 хв., перебуваючи на вул. Комуністична в м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області навпроти домоволодіння №21, продовжуючи свій злочинний умисел, здійснив таємне викрадення кабелів телефонного зв'язку ПРППМ 2х0,9 протяжністю (4х30) 120 м. між опорами №2-3, що належать ПАТ «Укртелеком».

Після чого, продовжуючи свій злочинний умисел, 21.01.2016 р. близько 23 год. 30 хв., перебуваючи на АДРЕСА_6 здійснив таємне викрадення кабелів телефонного зв'язку ПРППМ 2х0,9 протяжністю (2х33) 66 м. між опорами №3-4, що належать ПАТ «Укртелеком».

Тобто, повторно вчинив крадіжку зазначеного кабелю загальною протяжністю 336 м., після чого з місця події зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав товариству матеріальної шкоди на загальну суму 1628 грн. 92 коп.

Крім того, 24.03.2016 р. близько 23 год. 00 хв., ОСОБА_2, перебуваючи на АДРЕСА_7, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, користуючись відсутністю сторонніх осіб, використовуючи як засіб для полегшення вчинення свого злочинного наміру мотузку з прив'язною до одного з її країв цеглиною та плоскугубці, здійснив таємне викрадення кабелю телефонного зв'язку ПРППМ 2х0,9 протяжністю 50 м. між опорами №14-15 (№13а-15), що належать ПАТ «Укртелеком».

Після чого, продовжуючи свої протиправні дії, 24.03.2016 р. близько 23 год. 20 хв., перебуваючи на АДРЕСА_8, здійснив таємне викрадення кабелів телефонного зв'язку ПРППМ 2х0,9 протяжністю (3х60) 180 м. між опорами №11-12, що належать ПАТ «Укртелеком».

Тобто, повторно вчинив крадіжку зазначеного кабелю загальною протяжністю 230 м., після чого з місця події зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав товариству матеріальної шкоди на загальну суму 1207,00 грн.

Також, 28.03.2016 р. близько 02 год. 30 хв. ОСОБА_2, перебуваючи на АДРЕСА_9, умисно з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, користуючись відсутністю сторонніх осіб, використовуючи як засіб для полегшення вчинення свого злочинного наміру дерев'яну палицю та плоскогубці, здійснив таємне викрадення кабелю телефонного зв'язку ПРППМ 2х0,9 протяжністю 50 м. між опорами №12-13, що належать ПАТ «Укртелеком», після чого з місця події зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав товариству матеріальної шкоди на суму 262 грн.

Крім того, 03.04.2016 р. близько 00 год. 00 хв. ОСОБА_2, перебуваючи на АДРЕСА_10, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, користуючись відсутністю сторонніх осіб, використовуючи як засіб для полегшення вчинення свого злочинного наміру дерев'яну палицю та плоскогубці, здійснив таємне викрадення кабелів телефонного зв'язку ПРППМ 2х0,9 навпроти домоволодіння №80 протяжністю (2х50) 100 м. між опорами №21-22 та навпроти домоволодіння №64 протяжністю (3х70) 210 м. між опорами №17-18, що належать ПАТ «Укртелеком», вчинивши крадіжку кабелю загальною протяжністю 310 м., після чого з місця події зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав товариству матеріальної шкоди на загальну суму 1628 грн.

Також, 12.04.2016 р. близько 23 год. 00 хв. ОСОБА_2, перебуваючи на вул. Кірова в м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, користуючись відсутністю сторонніх осіб, використовуючи як засіб для полегшення вчинення свого злочинного наміру дерев'яну палицю та плоскогубці, здійснив таємне викрадення кабелів телефонного зв'язку ПРППМ 2х0,9 навпроти домоволодіння №70 протяжністю (4х65) 260 м. між опорами №13-14, що належать ПАТ «Укртелеком», після чого з місця події зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав товариству матеріальної шкоди на суму 1155,50 грн.

Крім того, 05.05.2016 р. близько 03 год. 00 хв. ОСОБА_2, перебуваючи на вул. Корсунка в м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, користуючись відсутністю сторонніх осіб, використовуючи як засіб для полегшення вчинення свого злочинного наміру дерев'яну палицю та плоскогубці, здійснив таємне викрадення кабелів телефонного зв'язку ПРППМ 2х0,9 навпроти домоволодіння №2 протяжністю (50х50) 100 м. між опорами №1-2, що належать ПАТ «Укртелеком», після чого з місця події зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав товариству матеріальної шкоди на суму 484, 80 грн.

Також, 12.05.2016 р. близько 01 год. 00 хв. ОСОБА_2, перебуваючи на пров. Пушкіна в м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, користуючись відсутністю сторонніх осіб, використовуючи як засіб для полегшення вчинення свого злочинного наміру дерев'яну палицю та плоскогубці, здійснив таємне викрадення кабелів телефонного зв'язку ПРППМ 2х0,9 навпроти домоволодіння №11 (№13) протяжністю (2х40) 80 м. між опорами №5-6, що належать ПАТ «Укртелеком».

Після чого, продовжуючи свої протиправні дії, 12.05.2016 р. близько 01 год. 30 хв., перебуваючи на АДРЕСА_12, здійснив таємне викрадення кабелів телефонного зв'язку ПРППМ 2х0,9 протяжністю 40 м. між опорами №3-4, що належать ПАТ «Укртелеком».

В подальшому, 12.05.2016 р. близько 02 год. 30 хв., перебуваючи на АДРЕСА_11, продовжуючи свій злочинний намір, здійснив таємне викрадення кабелів телефонного зв'язку ПРППМ 2х0,9 протяжністю (4х50) 200 м. між опорами №29-30, що належать ПАТ «Укртелеком».

Після чого, продовжуючи свій злочинний намір, 12.05.2016 р. близько 03 год. 00 хв. перебуваючи на АДРЕСА_13, здійснив таємне викрадення кабелів телефонного зв'язку ПРППМ 2х0,9 протяжністю (3х50) 150 м. між опорами №1-2, що належать ПАТ «Укртелеком».

Тобто, повторно вчинив крадіжку кабелю загальною протяжністю 470 м., після чого з місця події зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав товариству матеріальної шкоди на загальну суму 2278 грн.

Крім того, 16.05.2016 р. близько 00 год. 30 хв. ОСОБА_2, перебуваючи на АДРЕСА_14, умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, користуючись відсутністю сторонніх осіб, використовуючи як засіб для полегшення вчинення свого злочинного наміру дерев'яну палицю та плоскогубці, здійснив таємне викрадення кабелів телефонного зв'язку ПРППМ 2х0,9 навпроти домоволодіння АДРЕСА_14 протяжністю (2х50) 100 м. між опорами №4-5, що належать ПАТ «Укртелекомом», після чого з місця події зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав товариству матеріальної шкоди на суму 484 грн. 80 коп.

Також, обвинувачений, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, 20.10.2016 р. в період часу з 23 год. 00 хв. до 23 год. 59 хв. в м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, знаходячись в домоволодінні ОСОБА_7 по АДРЕСА_15 спільно розпивав з потерпілим спиртні напої, внаслідок чого на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків наніс один удар кулаком правої руки в область живота ОСОБА_7, після чого, діючи умисно та цілеспрямовано, маючи умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7, вийшов на подвір'я, де знайшовши металевий предмет, який в ході досудового розслідування та судового провадження не встановлено, знову повернувся до будинку та керуючись мотивом злості, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, наніс декілька тичкових ударів в шию, спричинивши ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного ушкодження шиї з ушкодженням лівої зовнішньої сонної артерії, які супроводжувалися гострою крововтратою, утворилися від дії плаского колото-ріжучого предмету не більш кількох хвилин до настання смерті, які у відповідності до висновку експерта № 05-11-02/129 від 24.10.2016 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя, а в даному випадку спричинили настання смерті.

Смерть ОСОБА_7 за висновком експерта № 05-11-02/129 від 24.10.2016 р. настала від крововтрати, яка розвинулась в результаті колото-різаного ушкодження шиї з ушкодженням лівої зовнішньої сонної артерії, про що свідчать наявність на шиї зліва колото-різаної рани, наявність наскрізного ушкодження лівої зовнішньої сонної артерії, наявність темно-червоного крововиливу в м'які тканини шиї навколо ушкодження сонної артерії, малокрів'я тканин і органів трупу.

Під час судового розгляду обвинувачений повністю визнав всі фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень, щиро розкаявся у вчиненому, надав покази, що дійсно вчиняв зазначені кримінальні правопорушення, проте розкаявся у вчиненому, просить суворо не карати.

У судове засіданні потерпілі ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8 не з'явились, подали заяви про розгляд справи за їхньою відсутності, міру покарання призначити на розсуд суду, цивільні позови не заявляли.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів в кримінальних провадженнях по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 186, ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 185 КК України, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Крім визнання обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, суд дійшов до висновку про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину, що підтверджуються наступними дослідженими в суді доказами, обсяг яких був визначений за погодженням з учасниками судового провадження.

Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 р. №2 "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи", питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема врахувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним, при цьому, є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

При кваліфікації умисного вбивства колегія суддів ретельно дослідила суб'єктивну ознаку умислу обвинуваченного, який передбачав, що його дії можуть призвести до смерті потерпілого, що також встановлено обставинами заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, характером нанесення, кількістю тілесних ушкоджень, та знаряддям вчинення.

Встановлені у судовому засіданні фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення підтверджуються наступними доказами, а саме: - показами у судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_2; - показами у судовому засіданні свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10; - протоколом огляду місця події від 23.10.2016 р. за адресою: АДРЕСА_15 з фототаблицею (а.м.к.п. 3-15); - протоколом огляду місця події від 24.10.2016 р. за участю ОСОБА_2, який надав власний одяг зі слідами речовини бурого кольору (а.м.к.п. 76); - протоколом від 24.10.2016 р. прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від ОСОБА_2 (а.м.к.п. 84-86); - протоколом огляду речей (документів) від 28.11.2016 року (а.к.м.п. 177-178); - протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2, який надав визнавальні покази щодо вбивства ОСОБА_7 (а.к.м.п. 92); - протоколом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_2 (а.к.м.п. 94-95); - висновком експерта №05-11-02/129 від 11.11.2016 р. (а.м.к.п. 23-25); - висновком додаткової судово - медичної експертизи № 05-11-02/129/5 від 29.11.2016 р. (а.к.м.п. 23-25); висновком судово - медичної експертизи №05-1-08/247 від 23.11.2016 р. (а.к.м.п. 137-141); - висновком судово - медичної експертизи № 05-11-02/248 від 22.11.2016 р. (а.к.м.п. 149-153).

Оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, що були досліджені судом, колегія суддів вважає їх послідовними, логічними та такими, що узгоджуються між собою та відповідають фактичним обставинам справи, тому покладає їх в основу обвинувального вироку.

Оцінюючи усі досліджені докази по справі у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними.

Колегією суддів встановлено, що своїми діями ОСОБА_2 вчинив: - 23.12.2015 р. відкрите викрадення чужого майна (грабіж), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 186 КК України; - 09.02.2016 р. відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане із проникненням у житло, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 186 КК України; - 21.01.2016 р., 24.03.2016 р., 28.03.2016 р., 03.04.2016 р., 12.04.2016 р., 05.05.2016 р., 12.05.2016 р. таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 185 КК України; - 20.10.2016 р. умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 115 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_2 колегія суддів враховує суспільну небезпеку вчинених злочинів, дані про особу обвинуваченого, те, що він не працює, не одружений, усталених соціальних зв'язків немає, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, раніше двічі судимий, перебуває на обліку у лікаря - психіатра, проте за висновком судово -психіатричного експерта №419 від 09.11.2016 р. застосуванням примусових заходів медичного характеру не потребує, за своїм психічним станом здатен усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд визнає рецидив злочину та вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, що передбачено ст. 67 КК України.

Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах санкції закону з урахуванням ступеню тяжкості злочину, даних про особу засудженого та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Оскільки через ці засади реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, особі, що вчинила злочин, повинно бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і для попереджених нових злочинів (пункт 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»). При цьому необхідно враховувати ступінь тяжкості, обставини цього злочину, його наслідки та дані про особу засудженого. Тобто, реалізація мети покарання пов'язана із вибором його виду та розміру. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті наркоманії, тощо.

Зокрема, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів, критерії якого визначені ст. 12 КК України (невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі, особливо тяжкі), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями, що містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів відповідно до ст.12 КК України, а саме: - передбачені ч.1 ст. 186, ч.2 ст. 185 КК України є злочинами середньої тяжкості; передбачений ч.3 ст. 186 КК Ураїни є тяжким злочином; а передбачений ч.1 ст. 115 КК України є особливо тяжким злочином, а також суспільно-небезпечний характер вчиненого, наявність тяжких наслідків та невідшкодованої матеріальної шкоди потерпілим.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 з урахуванням даних про його особу, доведеності його вини у вчиненому злочині, наявності пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, думки учасників судового провадження, та потерпілих, які просили призначити покарання на розсуд суду, а тому колегія суддів прийшла до висновку, що мета покарання, передбачена ч.ч. 2, 3 ст. 50 КК України, може бути досягнута виключно при призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 міри покарання у виді позбавлення волі за сукупністю злочинів згідно ч.1 ст. 70 КК України, призначивши остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим в межах санкції ч.1 ст. 115 КК України, яке відповідає вимогам кримінального закону, є необхідним та достатнім для його виправлення та з метою запобігання вчиненню нових злочинів.

Зазначене узгоджується із положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 р. «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання чи підлягає задоволенню пред'явлений цивільний позов і якщо так, то на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку; що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами; на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі; а також, як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.

Згідно вимог ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Потерпілий, ПАТ «Укртелеком» в особі Черкаської філії ПАТ «Укртелеком», звернувся із цивільним позовом до ОСОБА_2 про відшкодування завданих злочинами збитків, що включає реальну вартість викраденого майна станом на 30.09.2016 р. та вартість відновлювальних робіт, а всього у загальній сумі 33017 грн.

Відповідно до ст. 128 КПК України, особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні кримінальної справи пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальним провадженням.

Згідно ст. 22 ЦК України особа має право на відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). При цьому збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до положень ст.ст. 1166, 1192 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Колегія суддів встановила, що потерпілий, ПАТ «Укртелеком» в особі Черкаської філії ПАТ «Укртелеком», внаслідок вчинення ОСОБА_2 протиправних дій, які виразились у таємному викраденні належного цивільному позивачу майні, зазнали від злочину матеріальних збитків у зв'язку з викраденням кабелів телефонного зв'язку ПРППМ 2х0,9, загальною довжиною 1856 м..

Суд бере до уваги специфіку роботи підприємства, яке надає послуги телефонного зв'язку населенню, а також реальну вартість придбання нового кабелю та необхідність виконання відновлювальних робіт для його прокладення.

З урахуванням цього, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, колегія суддів вважає, що розмір збитків, завданих потерпілому ПАТ «Укртелеком» в особі Черкаської філії ПАТ «Укртелеком» в загальній сумі 33017 грн., повинен бути стягнутий з ОСОБА_2, який визнав позов повністю, та який винен у її заподіянні, не заперечував обставини її заподіяння, а тому позов обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст.124 КПК України з ОСОБА_2 підлягають стягненню в дохід держави витрати на проведення експертиз у справі, що підтверджується відповідними розрахунками експертних установ.

Відповідно до вимог ст. 331 КПК України, підстав для зміни або скасування запобіжного заходу, що обраний обвинуваченому - суд не вбачає.

Разом з тим, суд зазначає, що, відповідно до ч.4 ст.374 КПК України, у резолютивній частині вироку вказується, зокрема, рішення щодо запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Долю речових доказів вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, колегія суддів,

ЗАСУДИЛА:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.186, ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 115 КК України і призначити йому покарання: - за ч.1 ст. 186 КК України у виді 2 років позбавлення волі, - за ч.3 ст.186 КК України у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі, - за ч.2 ст.185 КК України у виді 4 років позбавлення волі, - за ч.1 ст.115 КК України у виді 8 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України призначити ОСОБА_2 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання цим вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою в Черкаському слідчому ізоляторі №30.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з часу обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, тобто з 25 жовтня 2016 року, зарахувавши відповідно до ч.5 ст. 72 КК України строк його попереднього ув'язнення по день набрання вироку законної сили включно, якщо запобіжний захід не буде змінено, де одному дню попереднього ув'язнення відповідає два дні позбавлення волі.

Цивільний позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків надати неможливо) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Черкаської філії ПАТ «Укртелеком» (18001, м. Черкаси, вул.. Байди Вишневецького, 34; р\р №26002103058 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478, ідентифікаційний код юридичної особи 21560766; ідентифікаційний код філії 01181877) вартість викраденого майна станом на 30.09.2016 р. та вартість відновлювальних ремонтних робіт у загальній сумі 33017 грн. 00 коп. (тридцять три тисячі сімнадцять грн. - коп.).

Згідно ст.124 КПК України стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків надати неможливо) на користь держави 2201 грн. (дві тисячі двісті одну грн. - коп.) судових витрат на проведення експертиз у справі.

Згідно ст.100 КПК України, речові докази:

- 15 слідів папілярних узорів пальців рук та 1 слід долоні руки; 1 слід низу взуття відображений на підлоговій тканині; камуфльована кепка ОСОБА_2; три марлеві тампони зі змивами речовини бурого кольору; берцові черевики чорного кольору ОСОБА_2; штани підозрюваного ОСОБА_2; реглан зеленого кольору ОСОБА_2, - що зберігаються в камері зберігання речових доказів Корсунь-Шевченківського ВП Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області - знищити.

- два оптичні диски із записом відео допиту підозрюваного ОСОБА_2 та слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_2 приєднанні до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

- мобільний телефон «Samsung», який зберігається в камері зберігання речових доказів Корсунь-Шевченківського ВП Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області - передати потерпілій ОСОБА_8.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення через Ватутінський міський суд області, а засудженим ОСОБА_2 у той же строк з часу отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Головуючий суддя: Л.А. Пасацька

Судді: В.А. Здоровило

В.С. Линдюк