Ухвала суду № 66429384, 11.05.2017, Миронівський районний суд Київської області

11.05.2017 Єдиний унікальний № 371/571/17

Провадження № 1-кс/371/219/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про арешт майна

11 травня 2017 року м. Миронівка

Слідчий суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О.,

за участю:

слідчого Колісника Ю.В.,

з секретарем Січкаренко Я.О.,

розглянувши клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 12017110220000177, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 185 ч. 2 КК України,

У С Т А Н О В И В :

Клопотання подано слідчому судді 10 травня 2017 року.

Слідчий суддя перевірив зміст клопотання та додані до нього матеріали, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання.

Клопотання обґрунтовано тими обставинами, що 01 травня 2017 року та 03 травня 2017 року ОСОБА_1 здійснив крадіжку належних ОСОБА_2 речей у виді чавунних батарей в кількості 11 шт. з будинку по провулку Чкалова, 14 міста Миронівка Київської області.

Викрадені чавунні батареї в кількості 11 шт. були передані слідчому громадянкою ОСОБА_3 та оглянуті ним. За позицією слідчого виявлені речі мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки є предметом, що був обєктом кримінально протиправних дій.

За положеннями ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання, посилаючись на викладені в ньому доводи та долучені до матеріалів клопотання документи, виклав обставини кримінального правопорушення, вказав на майно, яке підлягає арешту.

Власник майна, про арешт якого заявлено клопотання, про розгляд клопотання повідомлена телефонограмою, в судове засідання не зявилася. Її неявка не перешкоджає розгляду клопотання.

Оцінка наданих матеріалів та доводи слідчого вказують на наявність підстав для часткового задоволення клопотання.

Згідно положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно п. 1 ч. 2 вказаної статті метою арешту майна є, в тому числі, забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 3 даної норми встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами, згідно положень ч. 1 ст. 98 КПК України, є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхомабо отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено наступні обставини.

02 травня 2017 року та 03 травня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про кримінальне провадження за № 12017110220000177 та № 12017110220000178 за фактами таємного викрадення майна громадянки ОСОБА_2

Підставою для внесення відомостей до ЄРДР були заяви ОСОБА_2 про факт викрадення з її домоволодіння, що розташоване по провулку Чкалова, 14 міста Миронівка Київської області, належного їй майна.

Дані обставини підтверджені Витягами з кримінального провадження.

Постановою прокурора у кримінальному провадження від 04 травня 2017 року матеріали досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12017110220000177 та кримінальному провадженні № 12017110220000178 обєднано, обєднаним матеріалам присвоєно № 12017110220000177.

В ході досудового розслідування встановлено, що 01 травня 2017 року та повторно 03 травня 2017 року ймовірно ОСОБА_1, перебуваючи за місцем фактичного проживання в будинку матері ОСОБА_2 по провулку Чкалова, 14 міста Миронівка Київської області, здійснив таємне викрадення належних їй речей, в тому числі чавунних батарей у кількості 11 штук, які збув громадянці ОСОБА_3 за кошти в сумі 1640 гривень.

Обставини крадіжок, перелік майна, що було викрадено, та дані про особу, яка ймовірно вчинила злочин, потерпіла повідомила 02 травня 2017 року, що підтверджується протоколом допиту потерпілої.

Встановлено, що ймовірно крадіжку вчинив ОСОБА_1, який викрадене збув ОСОБА_3 Дані обставини підтверджені даними протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 02 травня 2017 року.

ОСОБА_3 10 травня 2017 року передала слідчому придбане майно у виді чавунних батарей в кількості 11 штук для огляду. Вказане майно оглянуто слідчим, його ознаки детально зафіксовані у протоколі огляду:чавунні батареї в кількості 11 штук з яких 6 штук по 5 секцій, 4 штуки по 7 секцій та 1 штука має 8 секцій. Майно залишено на зберігання за місцем проживання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Такі обставини підтверджені протоколом огляду від 10 травня 2017 року.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим майном може бути, в тому числі, майно у вигляді речей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі повязаного з їх незаконним обігом.

Згідно приписів ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Матеріальні обєкти, які оглянуто слідчим, є такими, щодо яких існують достатні підстави вважати, що вони є предметами, що були обєктами кримінально протиправних дій, в розумінні ст. 98 КПК України можуть бути використані як докази вчинення злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України.

Вказане майно ймовірно належить ОСОБА_2, яка в ході досудового розслідування має статус потерпілої у кримінальному провадженні.

Завданням арешту майна у кримінальному провадженні є запобігання можливості його приховування, пошкодження, передачі чи відчуження.

Вказані зясовані обставини, які досліджені під час розгляду клопотання та оцінені відповідно до вимог статті 94 КПК України, свідчать про обґрунтованість клопотання.

Вимога слідчого про передачу арештованого майна на зберігання ОСОБА_4 не підлягає задоволенню, оскільки питання про місце зберігання речового доказу підлягає вирішенню слідчим.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 170-172, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Миронівського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_5, погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_6, про арешт майна у кримінальному провадженні № 12017110220000177, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 185 ч. 2 КК України, задовольнити частково.

Накласти арешт на матеріальні обєкти у виді чавунних батарей в кількості 11 штук з яких : 6 штук по 5 секцій, 4 штуки по 7 секцій та 1 штука - 8 секцій, які зберігаються за адресою: вулиці Бузницького, 50 міста Миронівка Київської області.

Заборонити ОСОБА_3 використовувати вказане майно та розпоряджатися ним.

Вимогу про визначення місця зберігання майна залишити без задоволення.

Згідно положень статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їхзахисник,законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під чассудового провадженняза клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Київської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя підпис ОСОБА_7

Згідно з оригіналом

Слідчий суддя Л.О. Капшук