Постанова № 66425484, 25.04.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2017 року о 14 год. 59 хв.Справа № 808/9069/15 СН/808/7/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Батигіна О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Авангард»

до: Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області,

про: скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Авангард» (далі - позивач, ТОВ «АФ Авангард») звернувся до суду із вказаним позовом до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, Пологівська ОДПІ), у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000022200 від 19.08.2015.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позові зазначив, що на підставі хибних висновків акту перевірки №553/08-15-22-0113/03749000 від 31.07.2015 про відсутність фактичного здійснення операцій між ним та його контрагентом у зв'язку з незнаходженням останнього за зареєстрованим місцезнаходженням відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000022200 від 19.08.2015, яким підприємству визначено зобов'язання з ПДВ в розмірі 4880 гривень (3904 гривень основного платежу та 976 гривень штрафних санкцій). Позивач не погоджується із прийнятим повідомленням-рішенням та зазначає, що ним надані до перевірки всі необхідні первинні документи, що підтверджують факт здійснення господарських операцій. Посилання відповідача в акті перевірки на акт перевірки його контрагента та встановлені цим актом факти не спростовують факту здійснення господарських операцій між підприємствами.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.02.2016 у задоволенні позову було відмовлено (а.с. 92-94). Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2016 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.02.2016 було скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000022200 від 19.08.2015 (а.с. 124-125). Ухвалою Вищого адміністративного суду від 08.02.2017 (а.с. 169-174) постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.02.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2016 скасовано і направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримують та просять його задовольнити з викладених в ньому підстав.

Представники відповідача в судових засіданнях позов не визнали з підстав, викладених в письмових запереченнях, зазначивши, що контрагент позивача не знаходиться за податковою адресою, у нього відсутні складські приміщення, основні засоби, управлінський та технічний персонал, майно, транспортні засоби і механізми, що необхідні для здійснення операцій з купівлі-продажу бензину. Просить відмовити в позові.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, надавши їм оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Податковим органом на підставі наказу №529 від 20.07.2015 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ "ЮНА ПРОМ" за період з 15.02.2012 по 31.05.2015 роки.

За результатами перевірки складений Акт №553/08-15-22-0113/03749000 від 31.07.2015 року (далі - Акт перевірки), за висновками якого перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 198.1, 198.2, 198.3 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в наслідок чого занижено ПДВ за квітень 2013 року на 3904 гривень.

На підставі акту перевірки №553/08-15-22-0113/03749000 від 31.07.2015 року Пологівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000022200 від 19.08.2015, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, за основним платежем - на 3904 гривень, за штрафними( фінансовими) санкціями (штрафами) - на 976 гривень.

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За змістом п.135.2 ст.135, п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування та доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат та отримання ним доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пункт 138.1 ст.138 ПК України визначає витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, які складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності. У п.138.1.1 цієї ж статті визначено, що такі витрати включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 ст.140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Підпунктом 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.198.1 ст.198 цього ж Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно зі статтею 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Зі змісту зазначених положень слідує, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум до податкового кредиту є факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності.

Встановлено, що 01.04.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Авангард" та ТОВ "ЮНА ПРОМ" укладено договір поставки нафтопродуктів №23 від 01.04.2013 року, відповідно до умов якого постачальник (ТОВ "ЮНА ПРОМ") зобов'язується передати у власність покупця (ТОВ "АФ Авангард") нафтопродукти, а покупець прийняти та сплатити вартість товару, постачання здійснюється партіями, на кожну з яких оформлюється накладна із зазначенням найменування товару, кількості, ціни, постачання здійснюється на підставі заявок покупця згідно з додатком 1 до договору.

На виконання умов укладеного договору перевіряючим були пред'явлені наступні документи: видаткова накладна №юн-21840 від 23.04.2013 року на отримання 2 677л. бензину, рахунок фактура № 00000006 від 23.04.2013 року, податкова накладна №67 від 23.03.2013 року, платіжне доручення №144 від 29.04.2013 на 23423,75 грн.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на акт від 05.02.2014 року № 023/08-22-22-11/38042650 2014 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "ЮНА ПРОМ" з питань підтвердження господарських відносин з ТОВ "Будбізнеспром - Т" за період січень 2013 року, з ПП "Алікона" за період січень 2013 року", яким встановлено відсутність у вказаного контрагента позивача складських приміщень, основних засобів, управлінського та технічного персоналу, майна, транспортних засобів і механізмів, що необхідні для здійснення операцій з купівлі-продажу бензину та незнаходження його за юридичною адресою, оскільки такий акт свідчить про фактичне не проведення зустрічної звірки. Так, у самому акті про неможливість проведення зустрічної звірки зазначено про те, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку із відсутністю юридичної особи за місцезнаходженням, неможливим є співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження відносин, виду, обсягу і кількості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Пунктом 73.5 статті 73 ПК України зокрема передбачено, що з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв'язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Під час зустрічної звірки здійснюється співставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування повноти їх відображення в обліку платника податків.

Під час проведення зустрічної звірки з'ясовуються лише питання, зазначені у письмовому запиті контролюючого органу на проведення зустрічної звірки.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, що надається суб'єкту господарювання у 10-денний строк.

В даному випадку ж довідка про проведення зустрічної звірки не складалась, оскільки не була проведена сама зустрічна звірка, отже акт про неможливість проведення зустрічної звірки є належним та допустимим доказом лише факту неможливості проведення зустрічної звірки і не може підтверджувати або спростовувати інші обставини.

Отже, зазначений документ не спростовує дійсність укладених товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Авангард" з контрагентом правочину щодо постачання товару та не може вважатися судом безспірним доказом порушення податкового законодавства з боку позивача. Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів. Платник податків не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань.

Крім того, факт незнаходження контрагента за місцезнаходженням, порушення норм податкового законодавства контрагентом не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість та формування витрат з податку на прибуток підприємств у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження цьому, оскільки ПК України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит та на формування витрат в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Крім того, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника в залежність від стану податкового обліку його контрагента, фактичного знаходження його за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останнього. Тому в разі не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій платника податків та його постачальника для одержання платником незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. При цьому такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

Щодо посилання представників відповідача на не надання позивачем під час перевірки товарно-транспортної накладної на перевезення палива від ТОВ «ЮНА ПРОМ» до ТОВ «АФ Авангард» та довіреності на отримання бензину суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог п.1 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України N 281/171/578/155 від 20.05.2008, вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства). Натомість підприємство позивача не займається переліченими видами діяльності.

Підпунктом 5.4.1 вказаної Інструкції передбачено, що перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568, та ГОСТ 27352-87 "Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования".

З прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою N 1-ТТН (нафтопродукт) (далі ТТН) (додаток 3), відповідність найменування, марки і виду ( залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20 град.С відповідно до ГОСТ 3900.

Однак з вищенаведених приписів не вбачається , що підставою для оприбуткування нафтопродуктів є лише ТТН.

Крім того, виходячи з приписів п.201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків - покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт) які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

На підтвердження фактичного переміщення товару, зберігання та використання придбаного у ТОВ «ЮНА ПРОМ» товару позивачем були надані суду копії оборотної відомості з товарно-матеріальних рахунків рах. 203 бензин на 2013р. (а.с. 183-184) та копію журналу реєстрації доручень (а.с. 185). Також в матеріалах справи наявні копії лімітно-забірних карток на отримання ПММ.

Щодо наявної в матеріалах справи копії ухвали судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22.10.2014, якою надано дозвіл на тимчасовий доступ та вилучення документів Товариства, зі змісту якої вбачається наявність досудового розслідування №32014080000000023 та можливість здійснення діяльності від імені ТОВ «Юна Пром» з незаконного формування податкового кредиту іншими особами суд зазначає наступне.

Ухвалою суду від 22.03.2017 року було вирішено викликати у наступне судове засідання 25.04.2017 для допиту у якості свідка директора ТОВ «Юна Пром» ОСОБА_1, однак зазначена особа у судове засідання не з'явилась, судова повістка повернулась до суду з відміткою пошти про причини неотримання «через не запит»

Разом з тим, наявною Єдиному державному реєстрі судових рішень постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.06.2016 у справі №808/8669/15, яка набрала законної сили 27.09.2016 встановлено зокрема, що постановою від 30.07.2015 старшого слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань ГУ ДФС у Запорізькій області майором податкової міліції Сергєєвим І.В. постановлено закрити кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32014080000000023 від 24.03.2014 за ознаками частини 2 статті 27, частини 2 статті 205, частини 3 статті 212 Кримінального кодексу України у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушення. Досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_4 працювала на підприємстві «Юна Пром» на посаді головного бухгалтера з моменту реєстрації по липень 2013 року. Здійснювала ведення бухгалтерського та податкового обліку. Під час досудового розслідування допитано в якості свідка засновника та директора ТОВ «Юна Пром» ОСОБА_1, яка пояснила, що підприємство засновувала особисто з метою отримання прибутку. Підприємством орендувались складські та офісні приміщення. Ведення бухгалтерського та податкового обліку на підприємстві здійснювалось ОСОБА_4 Крім того, розслідуванням не встановлено наявність необхідних ознак фіктивного підприємництва, які повинні містити дії службових осіб ТОВ «Юна Пром».

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Інших доказів неможливості виконання фінансово-господарських зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Авангард" відповідачем не надано.

За таких обставин, сукупність наведених вище первинних/платіжних/облікових документів, досліджених під час судового розгляду справи підтверджує факт виконання Договору та не дає підстав для сумніву щодо реальності його вчинення.

Водночас, доводи податкового органу в обґрунтування своєї позиції є припущеннями, які не доведено належними доказами.

Відтак, суд дійшов висновку про помилковість висновків відповідача, викладених в акті перевірки, та, як наслідок, наявність підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Керуючись ст.ст.11,158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Пологівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення №0000022200 від 19 серпня 2015 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В. Стрельнікова