Постанова № 66425302, 11.05.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2017 р. Справа № 805/1458/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., суддів Кірієнко В.О., Бабіч С.І. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до 1) Кабінету Міністрів України, 2) Секретаріату Кабінету Міністрів України

про визнання протиправними дій щодо направлення звернення від 6 березня 2017 року на розгляд до Міністерства юстиції України та зобов'язання вчинити певні дії щодо розгляду звернення від 6 березня 2017 року

за участю третьої особи по справі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Міністерство юстиції України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 заявлено позов до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними дій першого відповідача щодо направлення звернення від 6 березня 2017 року на розгляд до Міністерства юстиції України та зобов'язання відповідача розглянути звернення від 6 березня 2017 року по суті.

Суд ухвалою від 20 квітня 2017 року залучив Секретаріат Кабінету Міністрів України у якості другого відповідача по справі.

Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що 6 березня 2017 року ним на ім'я Прем'єр-міністра України була направлена скарга на дії Міністерства юстиції України, яка 13 березня 2017 року була направлена Секретаріатом Кабінету Міністрів України на розгляд і для надання відповіді до Міністерства юстиції України. Позивач зазначає, що дії першого відповідача щодо направлення скарги до Міністерства юстиції України є протиправними та суперечать нормам частини 4 статті 7 Закону України «Про звернення громадян». 10 травня 2017 року позивача до суду надіслав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження та зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Перший відповідач по справі по справі по суті позовних вимог заперечує, посилається на дію Закону України «Про Кабінет Міністрів України», яким передбачено, що для здійснення Прем'єр-міністром України своїх повноважень у складі Секретаріату Кабінету Міністрів України утворюється патронатна служба - апарат Прем'єр-міністра України. Крім того, зазначає, що структурні підрозділи Секретаріату організовують та здійснюють в установленому порядку розгляд звернень громадян, адресованих Кабінету Міністрів України, Прем'єр-міністру України, який не очолює міністерство. Також зазначає, що позовні вимоги в частині зобов'язання першого відповідача розглянути звернення позивача від 6 березня 2017 року по суті є формою втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень та виходить за межі завдань адміністративного судочинства. 11 травня 2017 року представник першого відповідача та третьої особи по справі надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Другий відповідач проти позовних вимог заперечує, зазначає, що звернення позивача від 6 березня 2017 року правомірно розглядалось посадовою особою Управління Секретаріату та було надіслано за належністю відповідному органу, уповноваженому її його розглядати відповідно до частини 3 статті 7 Закону України «Про звернення громадян». Представник другого відповідача у письмових запереченнях просив суд розглянути справу без його участі.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1, виданого 17 грудня 2014 року Орджонікідзевським районним відділом у м. Маріуполі Головного управління ДМС України в Донецькій області. Позивач є учасником бойових дій, про що свідчить посвідчення від 23 листопада 2015 року НОМЕР_2.

Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що 26 січня 2017 року позивач звернувся зі скаргою до Прем'єр-міністра України, яка була направлено для розгляду до Міністерства юстиції України. 22 лютого 2017 року за вихідним № 181 Інститутом права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України позивачу була направлена відповідь на скаргу від 26 січня 2017 року.

6 березня 2017 року позивач, вважаючи, що Інститутом права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України не в повному обсязі була надана відповідь на скаргу від 26 січня 2017 року, та повторно звернувся з листом до Прем'єр-міністра України з проханням у повні мірі відповісти на скаргу.

Судом встановлено, що Секретаріатом Кабінету Міністрів України вищезазначене звернення від 6 березня 2017 року було направлено до Міністерства юстиції України для розгляду і надання відповіді, про що повідомлено позивача листом, наявним в матеріалах справи.

Суд зазначає, що спірні відносини регулюються Законом України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР, зі змінами та доповненнями (надалі - Закон № 393/96-ВР).

Згідно з преамбулою Закону України «Про звернення громадян» цей закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до норм статті 3 Закону № 393/96-ВР заява (клопотання) це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону № 393/96-ВР звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Відповідно частини 6 статті 5 Закону України « Про звернення громадян» письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).

Відповідно до норм статті 7 Закону України № 393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Відповідно частини 1 статті 14 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

Частиною 1 статті 15 «Про звернення громадян» передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України № 393/96-ВР скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Суд також зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України визначені у Законі України «Про Кабінет Міністрів України» від 27 лютого 2014 року № 794-VII (далі Закон України № 794-VII). Відповідно до статті 1 зазначеного Закону Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.

Відповідно до частини 3 статті 42 Закон України № 794-VII для здійснення Прем'єр-міністром України своїх повноважень у складі Секретаріату Кабінету Міністрів України утворюється патронатна служба - апарат Прем'єр-міністра України, керівник якого призначається на посаду та звільняється з посади Прем'єр-міністром України.

Статтею 47 Закон України № 794-VII зазначено, що Секретаріат Кабінету Міністрів України здійснює організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України. Секретаріат Кабінету Міністрів України забезпечує підготовку та проведення засідань Кабінету Міністрів України та діяльність Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністрів України та міністрів України, які не очолюють міністерства. Секретаріат здійснює контроль за своєчасним поданням органами виконавчої влади проектів законів, проектів актів Кабінету Міністрів України, інших документів для підготовки їх до розгляду Кабінетом Міністрів України. Секретаріат Кабінету Міністрів України забезпечує відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" розгляд та надання відповідей на запити, що надходять до Кабінету Міністрів України.

Крім того, підпунктом 32 пункту 17 Положення про Секретаріат Кабінету Міністрів України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2009 року № 850 (далі - Положення № 850), передбачено, що структурні підрозділи Секретаріату відповідно до основних завдань, визначених цим Положенням, та з питань, що належать до їх компетенції організовують в установленому порядку розгляд звернень органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій.

Відповідно до підпункту 32 пункту 17 Положення № 850 структурні підрозділи Секретаріату відповідно до основних завдань, визначених цим Положенням, та з питань, що належать до їх компетенції організовують та здійснюють в установленому порядку розгляд звернень громадян, адресованих Кабінету Міністрів України, Прем'єр-міністру України, Першому віце-прем'єр-міністру України, віце-прем'єр-міністрам України, Міністру Кабінету Міністрів України та міністру, який не очолює міністерство.

Згідно з пунктом 1 Положення № 850 Секретаріат Кабінету Міністрів України є постійно діючим органом, що забезпечує діяльність Кабінету Міністрів України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, з урахуванням предмету спору та встановлених вище фактичних обставин справи та відповідно до вищенаведених норм права, суд зазначає, що звернення позивача від 6 березня 2017 року було правомірно направлено Секретаріатом Кабінету Міністрів України до Міністерства юстиції України для розгляду, оскільки як вже було зазначено судом, питання, яке було поставлено позивачем у скарзі від 26 січня 2017 року та зверненні від 6 березня 2017 року стосується допущення можливих порушень Інститутом права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України. Саме тому відповідно до норм статті 7 Закону України № 393/96-ВР Секретаріат Кабінету Міністрів України направив дане звернення для розгляду до Міністерства юстиції України, як до органу, уповноваженому його розглядати. Оскільки предметом спору не є сама суть скарги та повнота надання відповіді на неї, суд не надає оцінку даним обставинам, оскільки вони не стосуються суті даної справи.

Таким чином, суд не вбачає протиправності у діях відповідачів та відмовляє позивачу у задоволенні позовної вимоги позивача щодо визнання протиправними дії першого відповідача, та як наслідок, суд відмовляє у зобов'язанні розглянути звернення позивача від 6 березня 2017 року по суті.

Позивач відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VІ (в редакції Закону від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII, далі - Закон № 3674-VІ) є звільненим від сплати судового збору.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Секретаріату Кабінету Міністрів України про визнання протиправними дій щодо направлення звернення від 6 березня 2017 року на розгляд до Міністерства юстиції України та зобов'язання вчинити певні дії щодо розгляду звернення від 6 березня 2017 року, відмовити повністю.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 11 травня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Смагар С.В.

Судді Кірієнко В.О.

Бабіч С.І.